„Блажени тот хтори чита…”

автор м. перкович 12. септембер 2021

Насловни цитат и далєй при векшей часци читательней публики по автоматизме виволує примахованє з главу як знак складаня и согласносци зоз констатованим. Тоти даскельо слова звуча нєспорно, док нє похопице же су „витаргнути” з Кнїжки Одкровеня Йоанового (1.3.), познатого и як Апокалипса, термин хтори сам по себе виволує кед нє страх, голєм нєлагоду, окреме у часци швета дзе християнство доминує. То вшелїяк єден з найтаїнственших, найкомплекснєйших и лаикови и вирному найгерметичнєйших текстох Библиї, текст хтори медзи иншим инспировал мистикох, алхемичарох и тайни дружтва, вошол до народного приповеданя и фолклору. И живи є, и животни и нєшка. Страшенє и гроженє з препасцу и концом швета якошик зме озбильнєйше прияли и похопели, яґод цо ше у нас прияли Христово слова. У каждей кризи – дружтвеней, политичней, економскей лєбо здравственей, ми, Европянє, поволуєме ше и толкуєме з Апокалипсу, же конєц лєм цо нє ту. И так уж остатнї два милениюми.

Апокалипса, значи, жиє и нєшка. Алє… Доступносц образованя и информацийох, сучасних технолоґийох, ґлобална умреженосц пре хтору планета постала валал у хторим ше шицко дозна за годзину-два од момента кед ше случело, а источашнє ситуация у хторей зме – пандемия и здравствена криза шветових розмирох, причина же Одкровенє нєшка жиє з кус иншаким, модификованим животом.

Нєшка доминантна бешеда и „словнїк Апокалипси” профанизовал мистичносц Йоанового текста, док источашнє мистификує обєктивну профаносц и поверховосц Швета, най ше так виражим.

Значи, тому хто нєшка чита, з медийох (а ткв. „клик-байт” портали нєшка доминантне жридло „информованя”) ше ОДКРИВА же ютре сиґурно конєц швета, бо иду тропски горучави, та и помаранчецови метео-аларм. ОДКРИВА му ше же якашик шпивачка криє целулит на сцегну. ОДКРИВА перши фотоґрафиї чарней дзири дзешка у глїбинох Вселени хтора ґу тому, здабе на огньову кулю!! (без голєм двох викричнїкох, таке ОДКРИЦЕ нє може). Єст ту и просто нєвироятни ОДКРОВЕНЯ же кед будзеце длуго на слунку, спечеце ше, а кед пресолїце воду, нїґда нє зовре… Медиї нам поза каждей вистки, гоч яка є банална импликую якушик тайну намиру и план, конспирацию ґлобалних центрох моци, злу и цму силу хтора нам роби о глави. Били швет хтори ґу нам, малим алє чесним, углавним нєприятельски. Алє, ниа, праве наш медий их РОЗОДКРИВА. Як ше вец нє зачириц у колективней параної? Шицко єдно чи слово о проґнози хвилї, чи вирусу з хторим ше трапиме, ниа, уж скоро два роки, чи талибанох хтори за дзень-два ознова завжали цалу державу, чи о интронизованю владики у сушедней держави, чи о, нїби, социялним диялоґу о минималней цени роботи хтори ше обчековано закончел з политичним диктатом – кажди раз ту якешик ОДКРОВЕНЄ, углавним одкровенє даякей препасци, векшей лєбо меншей.

У таким, апокалиптичним медийним швеце число шедлачох зоз штирох рошнє ґу безконєчному, рошню страхи, сумнї, дилеми, нєдовирия. Кажде лєм сце од того сцекнуц цо далєй, анестезировац ше и нє думац. Нє думац о правей кризи и єй причинох. Нє думац о тей скорей спомнутей минималней плаци…

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 29 раз, нєшка 1)