Борба за людски права и шлєбоду

автор о. планчак сакач 15. марец 2022

У циню воєних збуваньох у України прешол тогорочни Медзинародни дзень женох, 8. марец, хтори ше означує ширцом швета. Тото швето настало зоз борби за економску, политичну и социялну ровноправносц женох у хлопским, патриярхалним швеце. Осмомарцовске швето установене як здогадованє на демонстрациї америцких роботнїцох у Чикаґу 1909. року и нюрошски марш вецей як 15 000 жени хтори глєдали кратши роботни час, лєпши плаци и право гласа. Перша преслава Дня женох у Сербиї отримана пред вецей як сто роками, далєкого 1914. року, а тото швето, означело и єдно квеце – червени гвоздзик. Борба, випатра, остала вична у каждей ґенерациї.

Днями медиї обвисцую о рики вибеженцох з України, о гуманитарней катастрофи, а по найновших податкох вецей як два милиони вибеженцох вишли з тей держави. Сцекаюци од войни ноша лєм найнужнєйше, цо може стануц до єдного куфра. А, чи мож спаковац живот до куфра?

Война, то дацо найстрашнєйше цо мож дожиц у своїм живоце и нє требала би ше нїґда и нїґдзе вецей случовац. Шицки людски напруженя требало би унапрямиц ґу тому же би войни вецей нє було, же би нє були лєм нєлеґални, алє и нєможлїви. Алє, чловечество по тото ище нє сцигло, бо зме, випатра, нє досц еволуирали.

Сербия подписала Резолуцию Зєдинєних нацийох и приключела ше ґу 141 жеми швета зоз хтору осудзена аґресия Русиї на Україну, бо то цивилизацийна дїя. З найвисших инстанцох власци обецана гуманитарна помоц українскому народу, митинґи потримовки отримани у Новим Садзе и Беоґрадзе, а на молитви за мир поволал и сербски патриярх Порфириє.

Гоч нїхто нє зна як ше ма закончиц тота война, у политичней думки ше вше подрозумйовало же хаснованє сили, кед доступни политични средства, и кед нє слово о самоодбрани, доказ нєзнаня, кельоґод ше сила хаснує з даяким цильом, а окреме кед того цилю заправо и нєт. 

И, тераз, як кед би нам бул ширши фокус. Так як ше борели дакеди жени, за свой достоїнствени и ровноправни живот у хлопским швеце, так ше нєшка за свойо достоїнство на шлєбоду и шлєбодни вибор бори и єден вельки европски народ – Українци у 21. вику. Бори ше процив вельо векшей сили, процив другей войски на швеце и нуклеарней сили як Давид процив Ґолията. Борба за шлєбоду нє ма цену, а час кеди-теди вирекнє правду и постави шицко на свойо место. Моц без правди тирания, гварел давно французки филозоф Блез Паскал, а його думка и же у чежких часох треба ношиц дацо красне у своїм шерцу. На нас остава же бизме були гумани у тим чежким часу.

ruske.redaktorka@gmail.com 

(Опатрене 69 раз, нєшка 1)