Бостан дакеди и нєшка

автор Лидия КУХАР 2. авґуст 2021

Традиция продукциї ґереґох у Дюрдьове длугока. Початки векшого садзеня на поля вяжу ше за седемдзешати роки прешлого вику, з тим же ше технолоґия продукциї теди значно розликовала од нєшкайшей, сучасней продукциї

У чаше кед Дюрдьовчанє почали пестовац ґереґи були познати лєм два сорти. То були чарна мадярска сорта ґереґи Шуґар бейби (Sugar baby) и италиянска желєна смугаста ґереґа Кримсон свит (Crimson Sweet). До нашеньох од тих ґереґох ше у гевтим чаше чежко доходзело. Углавним го приношели андї котри ше ходзели купац до мадярских купельох, а з другого боку, нашенє зоз Италиї приношели млади члени фамелийох котри ходзели до Трсту куповац фармерки. Теди ше, як и нєшка, прейґ гранїцох без провадзацей предписаней докуметациї нє шмело преношиц нашеня, та их и єдни и други мушели скривац на рижни места по транспортних превозкох на котрих путовали. Случовало ше и таке же дакому царина на уходзе до нашей жеми одняла драгоцину робу, а тоти анеґдоти ше и нєшка у народзе преприповедовюю и людзе ше их дзечнє здогадую. На самих початкох продукциї ґереґох людзе нє мали достаточне знанє коло пестованя тей заградкарскей култури. Було ту рижни блуканя, алє на концу людзе прилапели шлїдуюцу технолоґию.

ЯК ТО БУЛО ДАКЕДИ

Вчас на яр зоз мотику у рукох на кажди крочай копало ше долїнки глїбини коло 20 центиметри. Тота часц роботи була резервована за жени и младеж. До тих долїнкох хлопи кладли хлївски гной, а потим шицки вєдно загартали и окреме их означовали зоз правеньом персценя коло каждей долїнки. Означованє долїнкох було барз важне бо ше садзенє ґереґох нє робело исти дзень алє о даяки час, угавном ше чекало же би тоти долїнки добре намокли. После садзеня нє було нїякей хемийней защити анї додатного залїваня, так же урожай бул препущени природним обставином. Садзенє нашеня у тедишнїм чаше  до долїнкох без наводньованя було барз ризичне. Часто ше случовало же кед нє падало  ґереґи нє зишли, лєбо зишли, алє ше потим од велькей суши осушели. Случовало ше же ше на подаєдних парцелох подсадзовало вецей раз. О даяки час людзе заключели же драге и чежко набавене нашенє лєпше посадзиц до пластенїку, до окремних погарикох и там випестовац рошлїну по одредзени стадиюм. Розсадзованє так одхованих рошлїнох до истих тих долїнкох дало вельо лєпши резултати. На таки способ ше доставало вельо сиґурнєйшу продукцию и вельо векши урожаї.

Осемдзешатих рокох єден дюрдьовски майстор, бачи Мирон Рамачов, видумал машину хтору цагал трактор и хтора сама копала долїнки. Тота машина барз олєгчала продукцию ґереґох и такой потим ушлїдзела експанзия пестованя ґереґох. Можеме повесц же то бул златни период за дюрдьовски ґереґи. Теди ридко котра фамелия у Дюрдьове нє садзела ґереґи. Прави парасти на векших поверхносцох, а дохторе, учителє, административни роботнїки зоз општини и заняти по фабрикох, пестовали ґереґи на менших поверхносцох и то им було додатне жридло финансованя.

ДЗЕ ШЕ ПРЕДАВАЛО

Кед почали дозревац, у другей половки юлия, шицки члени обисца були анґажовани коло резаня и предаваня ґереґох.

Предавало ше вшадзи. На главней драги у Дюрдьове, на пияцох у  Новим Садзе, Суботици и так далєй. Дзепоєдни фамелиї свойо продукти предавали аж на чарногорским приморю. У центру валала кажди дзень було на дзешатки полни кочи ґереґох котри ше предавало на велько, угавном до Босни и Герцеґовини и на Косово.

ХАСНОВАНЄ ФОЛИЇ ОЛЄГЧАЛО ПРОДУКЦИЮ

Нєшкайша слика о дюрдьовских ґереґарох ше цалком пременєла. Остало мало продуковательох котри и далєй вирни тей файти продукциї. Чом то так? Зоз зявеньом машини за копанє долїнкох продукция ґереґох ше зоз Дюрдьова преселєла по цалей Войводини (Ашаня при Печинцох, Шимановци, Силбаш, Деспотово, Диронь, Ковиль). За кратки час ше зявела гипер продукция тей заградкарскей култури. Концом прешлого вику и перши дзешец роки у 21. вику цена ґереґох була барз мала и людзе масовно напущовали тоту продукцию. Вельке доприношенє гипер продукциї дала и сучасна технолоґия котру прилапели векши продукователє, а котра дава значно векши урожаї од старей.

Сучасну технолоґию характерую нови сорти ґереґох рижних продуковательох, хтори високородни, сладки и прилагодзени ґу сучасним купцом. Високи урожаї нєшка ґарантує: хаснованє рижних хемийнох защитних средствох котри обезпечую високу здравствену защиту рошлїнох, хаснованє квалитетних средствох за карменє рошлїнох зоз систему капка по капка и прейґ лїсца,  и пластикултура. Можеме повесц же пластикултура – хаснованє фолиї зоз хтору ше закрива польо, або шори до хторих ше садзи ґереґу, радикално пременєла продукцию ґереґох. Вчас на яр у нєшкайшим чаше место копаня долїнкох и их полнєня зоз хлївским гнойом, наґажованя, загартаня, цо дараз були найчежши роботи коло ґереґох, до шорох дзе ше садза ґериґи розцагую ше цивки системи капка по капка и пвц фолию. До жеми закритей зоз фолию садзи ше нашенє ґереґи (ридша вариянта), а найчастейше ше росадзую рошлїни котри одховани у пластенїкох. Зоз систему капка по капка младим рошлїном обезпечуєме воду и шицко цо им потребне за интензивни розвой. Даєдни продукователє иду ище далєй, та зоз пластичну фолию правя мини тунели под хторима млади рошлїни вельо швидше рошню, а резултат то вчасни род котри обезпечує висшу цену ґереґох.

ЧИ НЄШКА МОЖ ЛЄГКО ПРЕДАЦ

Менши продукователє нєшка свойо ґереґи предаваю углавном тарґовцом хтори их вец препредаваю по пияцох у векших городох. Векши продукователє свойо ґереґи предаваю гипермаркетом у хторих можеме купиц ґереґи рижних фарбох, велькосцох, смакох, та аж и фурмох.

Кельо дюрдьовка ґереґа позната ширцом цалей бувшей Югославиї, гутори нам одвит на питанє тарґовцом на пияцох по рижних городох: „Одкаль ґереґи?”, а одвит „Зоз Дюрдьова”.

ЦЕНА ДОБРА,  АЛЄ БУЛО ЧКОДИ ОД ЛЯДУ

По словох продуковательох тогорочна цена ґереґох досц добра. На мало вона  була коло 50 динари, а на велько коло 30 динари. Тих дньох ше на мало предава од 30 по 40 динари, а на велько од 16 по 20 динари. Динї ше на мало предава по 50, а на велько по 30 динари за килу. Зоз таку цену продукователє задовольни и можеме обчековац же ше у рокох хтори пред нами продукция ґереґох подзвигнє на ище висши уровень.

Нажаль, даєдни продукователє ґереґох, хтори маю поля блїзко при валалє, маю вельку чкоду, бо им ляд, хтори падал штредком юлия, побил шицко и знїщел и ґереґи и динї и нацинє.

(Опатрене 35 раз, нєшка 1)