Буджетни фонд

автор и. сабадош 8. юний 2020

Министерство державней управи и локалней самоуправи 29. мая обявело Одлуку о розподзельованю средствох зоз Буджетного фонду за меншински заєднїци, хтори того року наменєни за програми и проєкти з обласци образованя. Место 30 милионох, кельо було плановане, Министерство розподзелєло 24 милиони, а остаток пренаменєни на други буджетни даваня, насампредз у обласци санированя пошлїдкох епидемиї корони. Меншински Буджетни фонд ту нє винїмок, подобни зрезованя и прескраваня були нєобходни у вецей обласцох явних розходох, окреме тих хтори у трияжи державних финансох оценєти як нєсущни за борбу процив хороти Ковид-19 и єй пошлїдкох. Чи то правилни резон и оправдана одлука, могло би дискутовац.

Медзитим, за нас вельо значнєйше же медзи 15 найщедрейше финансованима проєктами, од вкупно 72 кельо достали потримовку од Министерства, аж три зоз рускей заєднїци, односно наших институцийох. Завод за културу войводянских Руснацох достанє 550 тисячи динари за потримовку Националному совиту у виробку наставних планох за основну и штредню школу, наша Хижа, НВУ „Руске слово” 480 тисячи за унапредзенє творчосци и видавательства за дзеци, а РНТ „Петро Ризнич Дядя” 475 тисячи динари за проєкт „Вандровкаш 2”. Кед нє рахуєме „универзални” беоґрадски орґанизациї цивилного сектора чийо инклузивни и интеґративни проєкти стандардно добре преходза на подобних конкурсох, Руснаци, зоз своїм гет-триком заправо найзаступенша традицийна меншинска заєднїца у верху ранґ-лїстини Буджетного фонда. Словацкей, горватскей, мадярскей и бошняцкей заєднїци прешол лєм по єден векши проєкт їх Заводох за културу, гоч, правда, богатше финансовани як гоч хтори наш поєдинєчно. Значи, мала зме грудка, алє…

Розлика медзи Буджетним фондом и другима конкурсами дзе узвичаєно можу апликовац актере нашей култури – рахуюци ту рижни локални инстанци, як и наш Совит чийо фахово цела поряднє розписую наменски конкурси, же Буджетни фонд дзелї пенєж з хторим наисце мож цошка конкретне поробиц. Без намири дакого увредзиц лєбо обвинїц, буджети других конкурсох єдноставно пребарз скромни, а число апликантох „у потреби” одвише вельке же би ше шицким ушло нє кельо им треба, алє голєм кус вецей од отрушинкох. Векши проблем медзитим, же велї нашо аматерски културни Дружтва и орґанизациї лєдво можу сполнїц елементарни критериюми и придац правилни, шорови  проєкт аж и на тоти основни уровнї (со)финансованя. Чом то так, и о тим би ше дало дискутовац.

(Опатрене 43 раз, нєшка 1)