Будзе мацерова руска кухарка

автор м. тамаш, фото ивана медєши 22. децембер 2021

Кухарка при шицких народох вше популарна кнїжка. И гоч кельо, и гоч з яким змистом ше вида, чи то колачи, чи єдла з риби, чи є обща кухарка зоз рижнороднима єдлами, людзе ю вше любя опатрац, купиц и мац у доме и попри тим же велї рецепти мож найсц и на интернету. 

Новинско-видавательна установа „Руске слово” 1987. року обявела Сучасну руску кухарку, у чиїм пририхтованю участвовали Блажена Хома Цветкович, Мария Даниш, Весна Семан и Еуфемия Чапко. Шицки прикладнїки тей кухарки давно розпредани, у медзичаше обявени даскельо кухарки меншого обсягу, медзитим, нашо людзе, а окреме тоти цо жию у иножемстве жадаю мац єдну обсяжну, богату руску кухарку. Нєодлуга, у януару, будзе обявена нова, Мацерова руска кухарка, о хторей нам вецей пове язична редакторка и редакторка новей кухарки у видню НВУ „Руске слово” Блажена Хома Цветкович.

Блажена Хома Цветкович

– Руске слово предходну кухарку видало  пред 43 роками и єй редактор бул Дюра Латяк. Була то велька робота, бо у нєй облапени вецей як 890 рецепти, плус рецепти за костиранє хорих, вец єдла кед ше трима диєту, дзецински єдла, а єст у нєй и поради о змарзованю желєняви, кед ше колє швиню и други поради хтори на даяки способ вязани за поживу, або єдла. Ю вецей нє мож купиц, алє хто ю ма, чува ю як око. Од теди, нє прейдзе рок а да ше дахто нє интересує чи Руске слово уж нє вида даяку кухарку. Питаю ше и на саймох, и кед дахто придзе з иножемства и вообще, кед маме даяки промоциї кнїжкох. Кнїжки вшелїяких жанрох ше видавало, алє видац кухарку, вше якош нє було на шоре. Нє прето же ше нє сцело, алє то вимага и найсц доброго фотоґрафа, и добрих кухарох хтори би тоти єдла наварели, добру орґанизацию, и вшелїяк, то нє мали пенєж – гутори Блажена Хома Цветкович.

Прето ше и рушело до реализациї проєкта новей кухарки.

– З директором Борисом Варґом зме ше раз збешедовали о моєй дипломскей роботи хтора мала праве тему Готовенє и назви єдлох у Руским Керестуре и же бизме з тей роботи могли вицагнуц стародавни руски єдла, понеже мойо собешеднїки були старши ґаздинї хтори сом знїмала и записовала рецепти, так як вони рихтали и варели. Нова кухарка ше будзе волац Мацерова руска кухарка, праве прето же найвекшу часц рецептох записани од моєй мацери, так як вона рихтала и варела.  Вшелїяк, даяки рецепти зме кориґовали, бо у нєшкайшим чаше нє мож було шицко так зготовиц як цо то робела моя мац. А тиж так и состойки нє истого квалитету, анї судзини, а анї нє ше вари на шпоргету на древа, або пече у пецу, та вец то дава єдлом и такой иншаки смак. Но, поробене шицко же би єдла здабали на гевти стародавни. И так зме ришели же барз будзе добре кед бизме мали єдну таку кнїжку – толкує Хома Цветковичова.

За кажди народ важна його национална кухня и кухарка як кнїжка.

– Барз важне же би єден народ мал кухарку зоз своїма националнима єдлами. Перше же би ше их зачувало и нє забуло, а друге през єдла и обичаї хтори вязани за тоти єдла видно як єден народ жил, як дихал, цо их вязало, цо им було важне и прецо, яка була їх традиция и обичаї. Бо и кед сами пойдзеце до иножемства, або сце медзи даяким другим народом перше цо вас интересує то єдзенє, цо то тото специфичне и иншаке як при нас. Туристи окреме любя коштовац традицийни єдла и напой. То кнїжка нє лєм о єдзеню, алє и о култури, традициї, обичайох, о чимшик специфичним за єден народ – гутори наша собешеднїца, хтора указує и на язикове богатство кухарки.

– Понеже у кухарки мож найсц  вельо  стародавни термини напр. як орех квасу, гарсц муки,  шкарупина води, як гуше вайцо масци, муки кельо приме, хтори  информаторе хасновали у своєй бешеди и кед варели, а окреме окреме специфични предмети꞉ силка, двагушни гарчок, „пасульова” миска…, хтори вецей нєт и хтори гуторя о тим цо ше хасновало и з чого були тоти предмети. Векшина тих предметох архаїзми, алє их нє треба забуц. У новей кухарки потолковане яки то мери були и, так повесц, „преложени” су на сучасни мери же би людзом було розумлїве. Тиж так хаснователє кухарки достаню и такв. „бонус”, бо при дзепоєдних рецептох додати и даєден рецепт за хтори зме думали же треба же би бул у кухарки бо є стародавни, алє зме го пре одредзени причини нє могли зготовиц и висликовац – гутори редакторка.

У новей кухарки єст вецей файти єдла, а медзи нїма велї традицийни.

– Роздумовали зме же цо положиц до кухарки. Ми, Руснаци, маме вельо єдла хтори би могли буц у тей кнїжки, алє опредзелєли зме ше лєм за тоти цо найстарши, традицийни и специфични за Руснацох и тоти цо нашо ґаздинї найчастейше варели. Кухарка подзелєна на 7 обласци꞉ Єдла хтори ше рихтали на роботни дзень, Мачанки, Юшки, Печива и пити, Варени єдла на густо и на ридко, Колачи, Лакотки и єдла хтори ше рихтали на вельки швета Крачун, Вельку ноц, Кирбай. Ту положени и Дисновтор, бо и тот дзень бул скоро як даяка госцина. Пред обласцами єст и уводни тексти хтори описую период кеди ше тоти єдла варело и обичаї хтори були за нїх вязани – гутори Блаженка и додава же дума же велїм ґенерацийом, а окреме тим младшим, то будзе барз цикаве. Вельо годни дознац о нашей прешлосци, а тоти кус старши цо дацо з того паметаю ше враца до часох кед були мали и кед им мацерова кухня була цошка найлєпше у периодзе док жили з фамелиями и нє засновали свойо.

Єст ище специфичносци.

– Дакус зме ше обавали коло того цо положиц як посне т. є. нєпосне єдло, понеже при Руснацох посне було лєм тото цо ше єдло кед ше строго посцело, алє и стреду и пияток, кед ше нє єдло меса, алє ше єдло и сира, и вайца напр. Алє варело ше на масци, бо олєю нє було, або го ридко було, а то наприклад при православних вирнїкох  нє так. При Руснацох мало було строго посни колачи и єдла, наприклад, то були бобальки, капущанїки на олєю, кромплї на лупу з олєйом, значи кед ше виключело и масц и месо. Так же зме як посни єдла кладли так як преписує наша грекокатолїцка вира. Температуру печеня зме тиж прилагодзовали „нєшкайшим” шпоргетом, бо вшелїяк же иншака була температура на шпoргетох до хторих ше кладло на огень, або у набиваних пецох – потолковала редакторка.

  Мацерова руска кухарка будзе мац коло 216 боки, и по квалитету, и по випатрунку годно ше ю поровнац зоз нєшкайшима сучаснима кухарками. Пририхтали ю: Любица Няради хтора вaрела, Ивана Mедєши, хтора єдла висликовала и направела наисце красни фотоґрафиї, Иґор Орсаґ хтори здумує дизайн, фарби, склада додатки ґу фотоґрафийом и Блажена Хома Цветкович, редакторка виданя, хтора написала уводне слово, тексти хтори провадза одредзени обласци, рецепти. Кнїжка порихтана тимски, у красним сотруднїцтве и будзе на хасен шицким хтори ю купя, бо єст з чого виберац, а и красна є за очи.

(Опатрене 121 раз, нєшка 1)