Будучносц видзи на океану

автор а. медєши 3. май 2020

Стефан Ноґавица после законченей Ґимназиї „Петро Кузмякˮ у Руским Керестуре, одлучел ше уписац на факултет хтори нє таки звичайни за нашо ровнїнски предїли. Зоз своїм школским товаришом Срдяном Ґовльовим з Нового Орахова, пред пейцома роками одходза на Поморски факултет у Котору на Универзитету у Чарней Гори. Окрем студийох, Стефан бешедує о путованьох, о велїм, та и о роботи у Америки.

– Пред тим як сом ше уписал на факултет, требало нострификовац диплому зоз штреднєй школи, и то у Подґорици. Першого дня зме ше приявйовали на факултет, други дзень бул примаци испит зоз математики и анґлийского язика, а треци дзень зме достали резултати упису. Три роки тирвало студиранє, а штварти рок зме мали праксу. На факултету зме мали штири симулатори, односно просториї хтори симулую ладї, та зме на тот способ вельо того научели. По законченю покладаю ше бревети, односно сертификати або дипломи, а вец идзе кадетура, кед нас обучую за роботу трецого официра. После того поставаме треци официре и помагаме другому официрови, а же би ше сцигло по капитана, потребне коло 10 роки. Велї анї нє маю амбициї буц капитан на ладї, понеже їх одвичательносц барз велька – толкує Стефан.

И попри тим же ше вше векше число людзох зоз Сербиї приявює за роботу на ладї, найвецей глєдани кухаре, келнере, фризерки, фотоґрафове як и други профили, заш лєм робота морякох (поморцох), капитанох, официрох палуби, кадетох и морнарох, ище вше слабо заступена. Но, як гвари Стефан, поступнє и ту приходзи до пременкох.

– Студентох на факултету було коло 200, на шицких трох напрямох, а я ше опредзелєл за поморски науки на хторим було 60 студентох. Пошвидко бим ше требал опредзелїц и дзе будзем робиц, а мнє найвецей прицагую путнїцки ладї, односно крузери. На нїх єст вецей людзох, дзекеди и до 10 000, док терховни ладї вельо „худобнєйши” и по числу людзох и по змисту хтори понукаю. Мам и пайташа хтори роби на найвекшим крузеру на швеце, хтори 300 метери длугоки, попод воду ма 12 метери, а понад воду 9 поверхи. На тим крузеру єст коло 10 000 рошлїни розлични файти, та вец можеце задумац о яких ладьох слово и цо шицко понукаю – проповеда Стефан.

И попри тим же робота на ладьох глєдана и добре плацена, треба буц психично, та и физично витримовни, мешацами без найблїзших и войовац зоз чувством же ше шицко руша док, твой живот, гевтот звонка ладї – стої.

– Треба буц психично моцни и витримац даскельо мешаци на океану, алє искуство роботи на ладї найвецей завиши од того дзе ше путує. Кед драга водзи коло Индонезиї, нїхто тамаль нє люби пойсц, найвецей пре безпечносц. Кед ше поведзме одвожи робу до тих часцох жеми, и кед после даскельо мешацох путованя треба висц на копно накупиц койцо, моряк нє идзе сам през варош, алє зоз своїма чуварами, понеже ше случую киднапованя. Прето сом и вибрал робиц на путнїцких, а нє на терховних ладьох – прешвечлїво приповеда наш собешеднїк.

РОБОТА У АМЕРИКИ

Стефан, попри тим же бул успишни студент и же подавал шицки испити у предвидзеним року, уж по упису на факултет похопел же му за доброго моряка будзе нєобходне и добре знанє анґлийского язика. Прето ше уж на першим року факултету опробовал у роботи у Америки, до хторей пошол два раз, преґ познатей студентскей орґанизациї „Work and travelˮ.

– Першираз сом пошол зоз своїм братняком зоз Кули, а шлїдуюцого року сом пошол сам. Пошол сом прето же сом сцел научиц язик, пре путованє, алє вшелїяк и пре заробок. На самим початку було почежкосци з анґлийским, понеже сом язик нє бешедовал так добре. 

Ґазда у хторого сом робел мал седем обєкти, ресторани и готели, а я робел у готелу. Робел сом на оддзелєню дзе ше правело рижни колачи, хлєби, то було дацо подобне як цукрарня и пекара, а робел сом и велї други роботи, як келнер, басер (busser) чия улога же би одложел прибор кед госц закончи з єдзеньом. Такой на початку моєй роботи сом достал кухара хтори ше загаковал. Вон ше загаковал, а я нє знал по анґлийски. Случовало ше же кед ме замодлєл принєсц дацо, я би принєсол дацо цалком погришне. – през франту ше здогадує Стефан и предлужує:

– Перши дзень ми кухар дакус поуказовал роботу у кухнї, а други дзень ми такой дал кнїжку з рецептами по хторей сом требал рихтац єдзенє. Окрем у кухнї, робел сом и у „вешераю”, а шицки мойо роботи були у рамикох готелу. Можем повесц же сама робота иншак орґанизована як у нас. У нас, роботнїк у ресторану або готелу, кед нє ма роботи, углавним може дакус и пошедзиц док муштерия нє придзе, а там вам вше найду даяку роботу. Но, могол сом витримац, гоч перши два тижнї було досц напарте годзинами стац на ногох… Алє мали зме добре дружтво, фину атмосферу, та нам и робота лєгчейше ишла – гварел Ноґавица.

СВАДЗБИ НЄ ЯК У НАС

Интересантне и його искуство келнера на свадзбох хторим, як сам гвари, Американци нє придаваю вельку значносц. На єдзенє, напой, та и на музику нє троша вельо, а свою любов велькодушно пришагаю… Аж и животиньом.

– Робел сом и як келнер на рижних свадзбох хтори ше  отримовало у  спомнутим готелу. Там свадзби нє тирваю так длуго як у нас, лєм од 20 по 23 годзин. Госцох часто нєт вецей як 200, музику пущаю прейґ звичайней апликациї на мобилним телефону, маю шведски стол и наздравяю з воду, алє з другого боку було барз нєзвичайни „париˮ. Окрем винчаньох парох истого полу, бул сом келнер и на такей свадзби дзе ше жена “винчала” зоз псом. На тей свадзби були присутни єй родичи, та и кумово и громаду госцох, а свадзба коштала коло 15 000 евра. Тот пес достал єй презвиско, а жена потим усвоєла дзецко – приповеда Стефан.

Його упечатки зоз Америки  барз позитивни, а можлївосц упознаваня людзох, иншакей култури, як и туристичне обиходзенє рижних городох, збогацело його животне искуство.

– У хижи у хторей сом бул змесцени, було нас вецей зоз розличних державох. Було студентох зоз України, Болгарскей, Румуниї, Русиї, а зоз велїма з нїх ше и нєшка чуєм. У першим року обишол сом Детроит и ище даскельо места у Мичиґену, а шлїдуюцого року сом дзешец днї препровадзел лєм у Нюйорку. Жадал сом обисц цо вецей у тим городзе, понеже понуканя наисце интересантни, а и Чикаґо ше ми тиж пачи. Крашнє упознац людзох розличних нацийох, їх звикнуца, видзиц як функционує система на другим континенту, а любел бим и надалєй предлужиц свойо путованє по цалим швеце – закончує Стефан. 

КРУЗЕР

– Док сом бул у Котору, єден чловек зоз Червинки хтори бул заняти на ладї, понукнул ми видзиц крузер хтори бул наисце зоз шицким опремени.

Мал заварти базени, спа центри, тениски и фодбалски терени, театер у хторим кажда фотеля мала климу, а запаметал сом и же билиярски столи мали свой жиро-компас хтори, у случаю же наиду габи, трима стол у ровноваги же би ше кулї сами нє шейтали. Шицко тото ше надпатра зоз барз вельо камерами – гвари Стефан.

(Опатрене 488 раз, нєшка 1)