Будучносц нашей ґенерациї

автор Михайло Контра, Фото: Андреа Новак 11. децембер 2020

Роздумовали сце нєдавно о будучносци? Судзаци по терашнїм стану швета, будучносц нє випатра пребарз позитивно. Найгорша часц тота же наша ґенерация (Ґенерация Z) будзе мушиц прецерпиц цалу чежину гришкох предходних ґенерацийох.  

Чи сце знали же студия хтора поробена того року указує же наша ґенерация ма найнеґативнєйши попатрунок на швет? Горши аж и як ґенерация хтора прежила Другу шветову войну. По тедишнїм цензусу у Французкей, тинейджере думали же ше им живот окрипи и же здобуду щесце, а у скорейшим цензусу векшина наших парнякох ше вияшнєла же нє обчекує вельо у будучносци, а лєм даєдни з нїх гварели же думаю же годни найсц роботу и основац фамелию. Таки дробни сни указую на зламани дух. Песимизем нашей ґенерациї походзи зоз политичних, еколоґийних и економских проблемох, хтори започати децениями пред нами.

Политична нєсиґурносц и ґлобална нєизвесносц остатнї даскельо роки забили шицку виру до системи хтора нас периодично и поряднє обезвредзує и знїщує. Пре нєспособних законодавцох и нєвироятней корупциї у нашей держави, приходзиме до заключеня же пенєж єдина ствар хтора, у ствари, ма чежину.

Прешвечую нас же нєт досц пенєжи, анї ресурси же би ше ришело, наприклад, глад у швеце, лєбо бездомносц, а з другого боку, по статистики зоз 2017. року, ЗАД рочнє руци штерацец тони нєпоєдзеней поживи. Штерацец тони єдзеня хторе могло буц вихасноване у худобних державох дзе продукованє єдзеня драстично менше.

Интересує ме чия делузия приведла до того же богаче контролую найвекшу часц демократиї. Худобне жительтво хторе церпи високи порциї и нєправедни кари пре потупенє закона, гоч є числово моцнєйше, примушене стац з боку и у цихосци ше припатрац на однїманє їх правох.

Еколоґийни проблеми у швеце тиж так єден з главних факторох нашого песимизму. Операнє на фосилни горива як бензин, нафта и ґаз нам трую воздух, жем и нас самих, док вельки компаниї предлужую лобировац за предлуженє продукциї еколоґийних отровох.

Як цо Ґрета Танберґ гварела: „Украдли сце мойо сни и дзецинство зоз вашима празнима словами. Алє заш лєм я єдна зоз щешлївих особох. Людзе церпя. Людзе умераю. Цали екосистеми препадаю. Ми на початку масовного вимераня, а шицко о чим ви можеце приповедац то пенєж и сказки вичного економского росту. Як ше усудзуєце?” Цалком ма право. Обчекую од нас надїю и виру до будучносци, а активно нам трую нєбо и ґажа гоч хто станє процив нїх.

То нє поволанка на марш на владу, то апелованє на творенє свидомосци о тим цмим периодзе. Кед нє подзвигнєме свидомосц и нє почнєме меняц стари у наших заєднїцох, шицки вимреме.     

(Опатрене 144 раз, нєшка 1)