Бунт за ґенералку

автор А. Саванович
146 Опатрене

Док тото пишем нє знам чи ше поштаром удало видриляц свойо условия же би ше им звекшало плаци, прияло нових поштарох и злєпшало условия роботи. Нє знам чи ше парастом поспишело видриляц свoйо условия же би ше им звекшали премиї и злєпшали условия.

Кед тотo нє видриляли од Влади Сербиї, док читаце тот текст будзеце знац чом  тижнями нє сцигую писма и пакети котри чекаце, лєбо котри сце послали. И знаце же чом блокирани велї драги по Войводини и Сербиї.

Кед бизме нє були єдинствени у тим и у державох у котрих институциї функционую як треба случую ше таки протести, алє у нїх тоти бунти вельо масовнєйши, бо людзе маю свидомосц же лєм здружени можу „видриляц” свойо права. Здогадуєм ше бешеди єдного приятеля шофера котри ми гварел же кед у Французкей бул протест возачох, вец шицки стоя. Та и вон ше мушел паркирац коло драги, бо хто нє солидарни, може мац проблем.

А яка ситуация у нас? Кед ше поштаре побунєли, то бул, вироятно, перши таки орґанизовани бунт у нашей жеми. Дзе роботнїки оглашели свойо глєданя, без синдикатох и орґанизацийох. Поштаром „догорело”, бо ше роками  число теренских роботнїкох зменшує, плаци мали, а условия роботи вше горши, бо нєдостаток теренских роботнїкох звекшує роботу гевтим цо остали. Роками пробовали на леґални способ вибориц ше и ришиц свойо проблеми, алє кед ше проблеми почали громадзиц „пукнул им филм” у Новим Садзе, Вербаше и околних местох поштаре престали виходзиц на терен. У дньох котри пришли, число поштарох у протесту ше звекшало и док тото пишем, по остатнїх информацийох, вецей як 4.000 служебнїки у пошти, у скоро 200 поштох, нє роби и чека да им Влада виполня їх условия.

Руководство безупишно волало синдикалцох на розгварку, алє после каждого стретнуца роботнїки ше оглашовали же коло їх условийох нєт прегварки и же их синдикати нє заступаю. Епилоґ – станул и централни дистрибутивни центер у Беоґрадзе, анї єдна посилка нє идзе нїґдзе. Медиї лєдво таке дацо випровадзели, а мож  повесц же то информация першого шора ‒ же ше у Сербиї даскельо тижнї нє ноши пошту.

Понеже спозореня пред одказом нє дали резултати, бо то орґанизовани бунт роботней секциї у котрей ше людзе нє глєдаю заняц, таки газард дїловодства заш лєм  нє може буц средство за уценьованє, та ше уключело и министерство. И без огляду на епилоґ, поштаре нам шицким отримали лекцию о солидарносци и заєднїцтве. И же мали чловек може меняц ствари. Лєм кед ше здружи з другима котри дзеля исти вредносци и маю исти циль и кед маю моцну волю витирвац. Кед пошта станула, „горе” ше порушало. Сцискам им песци най витримаю и най пременя звичайни способ у котрим синдикати буду уценєти, а роботнїки з нїма останю нї на чим – достаню єдно, а страца два.

Ту и парасти. Чекали, писали, прегваряли, алє кед попаля машини и виду на драги, е, вец ше їх глас лєпше чує, а проблем видзи. И вони док нє застановя транспорт нїч ше нє ришує. А понеже маю искуства од того року зоз протестних блокадох, ниа, знова су на прегваркох.

Механїчаре знаю же механїзем, кед нє роби добре, муши ше застановиц же би ше го оправело. Так исто и зоз систему. Док нє станє нє може ше меняц. Кед сцеце най ше система нє застановює и роби як роби – видзце 17. цедембра на виберанки. Кед сцеце най система станє же би ше меняла, ви окреме маце можлївосц 17. децембра буц майстрове того механїзма. Бо нє знам чи нам треба оправка, чи ґенералка. Чи нова система.  Од нас завиши.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ