Важне подзелїц здобуте знанє

автор л. костелник 16. децембер 2020

Теодора Вранєш зоз Руского Керестура преподава анґлийски язик у приватней школи ,,Анґлия плус, вона по фаху мастер професор анґлийского язика и литератури. Нєпреривно ше усовершує у роботи и намага ше же би єй школяре цо лєгчейше и на интересантни способ научели анґлийски язик.

Теодора ше з анґлийским язиком першираз стретла у штвартей класи основней школи и як гвари, уж теди знала же єдного дня будзе наставнїца. Гвари же ше спатрала на свойого учителя Янка Дудаша хтори єй барз помагал же би звладала шицко цо було предвидзене по школскей програми. Понеже ше до Руского Керестура приселєла у другей класи основней школи, требало єй часу док ше нє звикла на руски язик, писмо, школу и нових товаришох. Учитель Дудаш єй на интересантни способ, през франту и нєпреривну потримовку указовал же єй кнїжка вше будзе найлєпша товаришка. Теодора ше учела вредно и пожертвовно, а то ше и указало як добре на концу основней школи кед достала Вукову диплому як єднa з найлєпших школярох у ґенерациї. Традиция ше повторела и у штреднєй школи кед ознова була добитнїк Вуковей награди.

–  Фантастична Таня Бодянец Колбас була ище єдна особа на хтору сом ше спатрала и дзекуєм єй же допринєсла тому же бим вибрала найлєпши можлїви фах. Наша руска ґимназия ,,Петро Кузмяк” мнє була єдина опция, без роздумованя. Ту сом вельо научела, здобула сом роботни звикнуца, а була сом и порихтана за факултет. Совитовала бим нашим основцом най ше упишу до нашей рускей Ґимназиї и най вихасную нагоду школовац ше на мацеринским язику. Достаню широки спектер знаня од квалитетних и фахових префесорох и буду добре порихтани кед зосцу пойсц на студиї, без огляду за хтори факултет ше одлуча – заключує Теодора.

Док ше школовала и у основней и у штреднєй школи Теодора активно участвовала на велїх змаганьох, нє виберала чи то природни чи дружтвени науки, дипломи ше шоровали од општинских по републични. Найвецей успиху посцигла на змаганьох зоз язикох. У тей обласци ма дипломи зоз републичних змаганьох хтори єй нєшка красна памятка. Спомла и же єй брат Ґлориян рушел по єй крочайох, успишни є школяр и спортиста, а нарок и вон будзе школяр Ґимназиї ,,Петро Кузмяк” зоз чим ше окреме цеши.

– Упис на факултет нє бул упитни, була лєм єдна опция – анґлийски язик. Мала сом подполну потримовку од родичох, Танї и Дюру, од брата Ґлорияна, баби, дїда и тети. Вони допринєсли тому же бим у своєй намири витирвала. Нє можем нїкого вихабиц, шицки були моя армия хтора ме ґурала напредок вше кед требало. Було чежко, алє кед маце фамелию яку я мам, нєт други резултат окрем успиху. Тиж сом як студент на анґлистики упознала приятельох за цали живот. Любомир, Кристина, Мая, Дьордє, Тамара и я були екипа хтора вєдно учела, вєдно писала семинарски роботи, без отрушинки зависци шицки зме участвовали у формованю поєдинца. Вєдно зме ноцами нє спали и плакали, алє зме на концу вше вєдно преславели нашо успихи – толкує професорка анґлийского язика Теодора Вранєш.

Студиї Теодора закончела поряднє, а скорей як дипловала почала и робиц. Мастер студиї закончела попри роботи, на Филолоґийним факултету Универзитета у Беоґрадзе, и здобула назву мастер професор язика и литератури. Хвильково є занята у Основней школи ,,Никола Тесла” у Липару, у Основней школи ,,Петефи бриґада” у Кули, а роби и у Студию за ученє анґлийского язика ,,Анґлия +” у Руским Керестуре, а у своїм фаху роби уж седем роки. Школа ,,Анґлия плус” основана 2008. року, а настава ше отримує у Руским Керестуре, Сивцу, Червинки и Кули.

– Док сом студирала, участвовала сом на медзинародних конференцийох як волонтер, а участвовала сом и тераз уж як занята у просвити, нєпреривно участвуєм на рижних семинарох и жадам розвиц сотруднїцство и зоз иножемством, та активно зоз своїма школярами участвуєме и на медзинародних e-twinning проєктох. Як и у каждей роботи, и мнє на початку було чежко. Кед сом починала робиц у Студию за ученє анґлийского язика ,,Анґлия +”, школярох було мало, алє ше число з часом звекшовало. До Студия ше може кажде приявиц и присц учиц по анґлийски, наисце нєт нїяки огранїченя, починаюци од наймладших, та по одроснутих. Привитуєме шицких хтори маю дзеку научиц, або злєпшац свойо знанє анґлийского язика – гвари Теодора.

У програми єст прилагодзени рижни курси, а годзини ше одвиваю у малих ґрупох, углавним два раз до тижня.

– Цо ше дотика уровньох, я тераз мам чесц преподавац од найменших уровньох та по Ц1, цо найвисши уровень. Годзини углавним обдумуєм сама, алє активно черам идеї и зоз своїма колеґинями хтори тиж так заняти у нашим студию, а то Драґана Делич, Желька Путник и Николина Карабасил Щекич – толкує Теодора.

ШВЕТОВО ПРИПОЗНАТИ ИСПИТИ

Зоз своїма школярами, млада наставнїца барз задовольна, гвари же то слово о дзецох хтори вредни, успишни и даваю свой максимум при каждей активносци. Добре сотрудзує зоз школярами, вєдно ше на годзинох, намагаю будовац приємну атмосферу и уживац у тим цо робя. Кажди рок, школа виводзи кандидатох на покладанє Кембридж испитох, хтори припознати на цалим швеце. Рочнє коло пейдзешат кадидати зоз Студия успишно положа спомнути испит.

– Нас, як членох Британского совиту, тоти испити визначую у катеґориї 1 пририхтуюцих центрох, цо наисце вельки успих. Шицки хтори вибераю школу странского язика, треба же би ше информовали о єй квалитету и ранґу. Мойо колеґинї и я ше нєпреривно усовершуєме и то углавним усовершованя хтори потримую шветово фаховци з цильом иновацийох, нових методох итд. – визначує Теодора.

Понеже у школи єст школярох и зоз околних местох, як цо Лалич и Крущич, наставу тримам и по сербски. Теодора занята и у двох школох, розпорядок єй цесни, алє як гвари, нїч єй нє чежко кед роби тото цо люби и кед єст помоци и потримовки од найблїзших.

– У Руским Керестуре, тераз лєм я занята и мам коло сто школярох. Зоз ученьом странского язика, барз важне почац на час, уж на штири, або на пейц роки. Родичи углавним свидоми того, та дзеци найчастейше теди и починаю. О тим кельо важне знац анґлийски язик анї нє треба вельо приповедац, то нєшка вецей нє луксуз, алє потреба. То цошка цо ше подрозумює – гвари професорка Вранєш.

По Теодорових словох, студио ,,Анґлия плус” ше дзечнє одволує на друженя гуманитарного характеру, так участвую на Каритасовим дзецинским куцику, Бамби фесту итд. Тиж ше орґанизує и лєтня школа, хтора зохабела моцнипечаток на наймладших, як и лєтнї камп.

ДОЗНАЛИ ЗМЕ И ЦО ДУМАЮ ШКОЛЯРЕ

Наймладши школяре у Руским Керестуре визначели же барз любя учительку и же учителька на интересантни способ каждому зна потолковац тото цо нє ясне.

Дакус старши дзеци визначели же нєшка барз важне знац бешедовац и хасновац анґлийски язик и пре путованя и пре роботу, алє и пре кажднодньови живот хтори нам ше вше вецей пласує по анґлийски. Дакому идзе баржей конверзация, док дахто волї ґраматику.

По законченю штреднєй школи, Ивана Планчак ше планує уписац на факултет на напрям анґлийски язик и литература. Хвильково є на Ц1 уровню. Вона гвари же на каждей годзини научи дацо нове и вше може провадзиц наставнїцу. Найлєпше єй идзе вокабулар и будованє виреченьох, а найменей чежши часци ґраматики. На годзини приходзи зоз свою товаришку и понеже су лєм два у ґрупи, лєгчейше и швидше можу звладац материю.

Кед слово о планох за будучносц, Теодора ше жада нєпреривно усовершовац и намагац ше же би була цо лєпши преподавач, бо так може подзелїц зоз школярами тото цо вона зна. Тиж жада учиц дзеци на найинтересантнєйши способи же би здобула ище малих, алє и вельких товаришох.

(Опатрене 278 раз, нєшка 1)