Валал нєвичерпна инспирация

автор с. саламун 28. април 2020

Седемдзешатих рокох жил у Австралиї, дзеведзешатих у Италиї, путовал до Турскей, а вец до Болгарскей. На початку нового милениюма одходзи робиц до Греческей. Славко Шанта вше ишол за лєпшим животом. И вше ше врацал до Дюрдьова, нєвичерпней инспирациї шлєбоди, друженьох и красней природи.

Наш собешеднїк шведок як ше остатнї даскельо децениї жиє на Балкану и у Сербиї, алє и у далєким швеце дзе ше чловек муши присподобиц ґу каждому часу, потребом, алє и можлївосцом. Тото почувствовал уж на седем роки кед 1974. року зоз оцом Никодином, мацеру Марю, шестру Йоску и братом Янком, одпутовал до Аделейду у Южней Австралиї. Славко бул наймладши, там почал ходзиц до школи, док други члени фамелиї пошвидко почали робиц. Гоч спочатку нє знал язик, о кратки час го добре звладал, озда и прето же найвецей часу препровадзовал у школи дзе ше бешедовало лєм по анґлийски. Мацери бул толмач на родительских схадзкох, а познати як франтовнїк зоз щирим ошмихом, здогаднул ше кед мацери прекладал так як йому одвитовало, а нє як учителька гуторела.
– Мнє там було барз крашнє. Паметам же там було шицко туньше, могло лєгчейше жиц, безбрижнєйше, и цо барз важне, було лєгко найсц роботу. Руснаци ше сходзели раз або два раз до мешаца и ходзели лапац потьки на озеро Виктор Харбор. Здогадуєм ше же зме з Гайдуковима пошли на єдну фарму по швиньске месо, и же тоту фарму мой оцец сцел закупиц вєдно зоз жему, алє бизме у Австралиї мушели остац ище петнац роки. Штудирал о тим, а вец єдного дня за полудзенком му було нєправо кед обачел же починаме забувац руски язик. Як кед би го то порушало, цошка ше случело, и ми ше пошвидко врацели дому, до Дюрдьова. Поправдзе, вон нє любел же зме пошли там, алє так мушело буц – гвари Славко котри у Аделейду закончел три класи основней школи. Року 1976. школованє предлужел у Дюрдьове.
– До валалу сом пришол з длугима власами, понеже у Австралиї була така мода. Шицки на мнє чудно патрели, вишмейовали ше зо мнє, алє сом ше при учительови Гаргайови мушел оштригац. Док зме жили у Аделейду мац ме учела по руски, мал сом аж и буквар – памета Славко котри ище вше зна добре по анґлийски, научени язик пред вецей як пол вика.

У Дюрдьове, пред одходом до Австралиї

ПИЯЦ ИХ ОТРИМАЛ

Наш собешеднїк нє мал подли искуства з роботу и людзми у державох у хторих робел, та, заш лєм, гвари же найволєл буц и робиц дома, у своїм валалє. Дзеведзешатих, кед ше винчал зоз супругу Ґордану, почали жиц у Новим Садзе. У варошу ше народзели и їх обидвойо дзеци, Мирослав и Мая. А валал цагал. Нє раз у штред ноци на авту пошол до Дюрдьова опрез обисца у хторим одрастал.
– Запалєл сом циґар, докурел го и врацел ше до варошу. Цошка ме цагало, озда людзе, атмосфера, нє знам, алє знам же ту, у Дюрдьове, найволїм буц. У варошу сом за пейц роки нє знал хто ми сушедово, а на валалє то цалком иншак, людзе ше сходза, бешедую, помагаю єдни другим – гвари вон. Теди, нєполни рок робел у Италиї, у Дєнови, а даскелї з Дюрдьова з хторима робел, остали там жиц и робиц.
– Реновирали зме квартелї, алє ми хибела супруга, та сом ше врацел – щири Славко котрому Италиянє були интересантни пре барз гласну бешеду. По приходу до Нового Саду почина одходзиц до Истанбулу у Турскей, а познєйше и до Софиї у Болгарскей, дзе куповал шмати, а у нас, на Футожским пияцу у Новим Садзе их зоз супругу предавали. Були то часи инфлациї и гоч були заняти и вон и жена, плаци нє були достаточни за живот штирочленей фамелиї. Славко припомина же вони 90-тих жили лагодно, понеже ше найвецей куповало на пияцох. Та, заш лєм, после пейцох рокох у Новим Садзе, преселєли ше до Дюрдьова. Славко почал обрабяц жем, по 2003. рок кед моцни каменєц стлукол шицку паприґу и скоро шицки житарки на полю. Понеже векшину жеми робел под аренду, нє було му лєгко. Дзекуюци роботи на пияцу, котру нє претарговали, швидко врацел длуство, алє и розпредал шицки польопривредни машини, бо нє мог поднєсц же шицко цо роками укладал, страцел пре єден каменєц. Почал робиц у будовательстве, а пополаднями на пияцу.

ЦАЛА ФАМЕЛИЯ У ГРЕЧЕСКЕЙ

Шветово путнїки – супруга Ґордана, дзивка Мая и син Мирослав

Пред даванац роками супруга Ґордана почала одходзиц робиц до Полихрона у Греческей, а нє прешло вельо часу кед и Славко там видзел лєпши живот. Робел сезонски роботи, од марца, по дюрдьовски Кирбай. Пошвидко з нїма почали робиц и їх дзеци Мирослав и Мая, котра о даскельо роки одлучела там жиц. Славко робел у Солуну, Пефкохорию, и найчастейше у Полихрону, на розличних сезонских роботох.
– Робел сом у будовательстве, а од марца моя робота була у маслиняку. Кед почала сезона лєтованя, отримовал сом апартмани, помагал нащивительом на побрежю и у кухнї, понеже у ресторану було и по осемсто єдла на дзень. Раз сом направел пицу за дружтво у котрим була и ґаздиня ресторану, и од теди на єй инициятиву каждей сезони сом правел пици за ресторан. Но, найлєпши заробок бул на маслинякох, хтори сом отримовал и за плацу, и за гонорар. За дзевец роки роботи у Греческей, окупал сом ше лєм даскельо раз. А найволєл сом лапац риби – бешедує Славко.
През роботу у вецей державох, виучел велї ремесла, присподобйовал ше ґу новим менталитетом людзох, здобувал искуства… Нє було му чежко, мал циль найсц добру роботу и добре з нєй жиц. Од пред штирома роками до Греческей одходзи лєм туристично.
– Моя супруга роби у Нємецкей. Волала ме ґу нєй, а мнє досц. Нє идзем нїґдзе вецей. Могол бим, алє нє сцем зохабиц сина. Най повем и тото же сом го сцел одгвариц од обрабяня жеми, и то лєм пре власне искуство, алє вон бул упарти, куповал жем и машини ище док робел у Америки – гварел Славко, котрому узвичаєне же його найблїзши члени фамелиї робя по швеце. Вон гвари же и далєй з обидвома ногами стої на жеми. И далєй барз люби лапац риби, прешвечени до того же ше му раз на циґонь заквачи велька потька.

ЛЄМ НЄБО НЄ БИЛЄЛ
Нєшка Славко на валалє помага синови у роботох на полю. А кед свойочасово мал покладац за камион, власни брат Янко го так описал: – „Но, ище кед биш билєл нєбо, могло би повесц же ши робел шицки роботи на швеце”. – Було ми то барз симпатичне. Алє, правда, нїґда сом ше нє затримовал на роботи з хторей сом нє мог нормално жиц. Вше сом ишол за лєпшим – твердзи Славко Шанта.

(Опатрене 148 раз, нєшка 1)