Велька любов ґу шаху записана и у кнїжкох

автор Мария Афич 19. юлий 2021

Свою вельку обчарованосц зоз тим споконвичним бависком од школярских дньох по нєшка кед одбавел без прерви 64 шаховски сезони, Лазор овиковичел з кнїжку котра шаховски учебнїк зоз 30 поглавями, алє попреплєтани зоз його шаховско-животну биоґрафию дзе шах мал барз важне место.

У кнїжки презентовал вибрани свойо и партиї своїх процивнїкох, найпознатших домашнїх и шветових бавячох, од 18. вику по нєшка, зоз анализами и своїма коментарами. За тото препатрел 300 свойо и 1000 партиї шветових бавячох. Була то велька робота, алє як дознаваме, вельо помогол компютер и єден його младши школяр, та уж з пририхтаного материялу, кнїжка настала за коло шейсц мешаци.

ПОЧАТКИ ПРИ КУЧМАШОВИ

Скорей як одвитовал на питанє прецо настала тота кнїжка, нє мож  було нє здогаднуц ше перших Лазорових шаховских крочайох. Початком шейдзешатих рокох прешлого вику, єдней шнїговей жими у валалскей библиотеки у Коцуре перши раз видзел шаховску таблу зоз фиґурами.

– Бул сом у пиятей класи, а наставнїк ґеоґрафиї Микола Кучмаш мал ориґинални способ як у каждей класи найсц шахисту, та водзел секцию котра мала 200 членох. Нє знам як тото посциговал, алє таке дацо сом у живоце нїґда вецей нє видзел. Теди шах у валалє бул популарни, вельо бавячох рижних занїманьох, а Микола шицко водзел, унапрямовал на турнири. Так и мнє уведол до швета шаху, и цали живот ме водзел, т.є. я го шлїдзел гоч зме и нє вше були вєдно, познєйше я у Кули, вон у Новим Садзе, алє зме ше часто стретали, и вєдно бавели, комуниковали, вон ми приношел важни, углавним росийски кнїжки, йому сом найбаржей подзековни – пригадує памятки Лазор.

 

У ДРУЖТВЕ ЗОЗ ФИШЕРОМ

Його дальша драга школованя була вше и драга шаховского напредованя, та перше бул Зомбор, Учительска школа дзе ше наш собешеднїк такой уключел и до шаховского живота.

– Аж познєйше сом дознал же Зомбор теди бул у златних шаховских часох. Там сом упознал майстра алє и педаґоґа Любомира Машича, та сом у кнїжки дал и його партиї и його успихи. У Зомборе сом перши раз формално бавел як омладинєц за Зомборски шаховски клуб,  ту сом ше цалком инфицировал зоз шахом, и трима по нєшка. У Зомборе сом бавел до конца школованя и вец сом истого того року прешол бавиц за Коцур. Коцур теди вошол до першей квалитетней войводянскей лиґи зоз Миколом Кучмашом и то ше трима як найвисши успих за Коцур, дзе я источашнє робел єден рок у школи. Того 1969. року Кучмаш ме водзи до Голандиї през розпуст, були и Чабаркапа и Микола Москаль – предлужує наш собешеднїк.

Дальша го драга одведла на студиї права до Сараєва дзе ше тиж и зоз шахом занїмал тельо же ше аж о якиш час пайташови опитал чи ту пришли студирац чи шах бавиц. У Сараєве стретнул и славного Бобия Фишера, правда два роки пред тим як освоєл шветову титулу, и тиж вельо нових приятельох и шаховского искуства. Потим предлужел студирац попри роботи, и почал бавиц за клуб „Руске слово” котри Кучмаш основал у Новим Садзе.

ВИРНИ ЕКИПИ ЗОЗ КОЦУРА

– Були зме барз успишни у Войводянскей лиґи, поготов кед Кучмаш надумал пременїц мено Клубу на Войводина. Ту сом бавел по 1975. рок, а вец сом пришол до Кули, оженєл ше, пременєл фах, зоз просвити прешол до канцелариї и покаял сом ше прето барз, алє уж як було. Теди сом ше вагал, понеже гоч сом бул у Кули, бавел сом у Войводини, алє ме почали волац ШК „Гайдук” з Кули, та було два раз шейтаня, там и ту, и заш лєм сом у Гайдуку найдлужей бавел – приповеда нам Лазор хтори остатнї 10 роки активни бавяч у своїм коцурским ШК „Омладинєц”.

Попри тим бавел и за Керестур, 10 сезони. Владимир Малацко Учо го анґажовал, та бул и тренер Клуба, водзел шаховску школу и сам бавел за Керестур. У тих 10 рокох Керестур бавел три раз у финалу Купа Войводини, по теди нє були анї блїзко тому, и вошли до другей Войводянскей лиґи, гоч правда же половка екипи були Кулянци. Бавел шах и у Жупанї дзе му єден час жила дзивка, и там тримал и школу шаховску з краснима успихами, участвовал и на велїх турнирох по бувшей держави.

За шахисту нєт пензия, гоч Владимир Лазор 2012. року витворел право на пензию у своїм фаху, од теди по нєшка бави шах ище вецей. Теди почувствовал и идею написац кнїжку, и же ма цо о шаху повесц, пре 64 активни сезони. Понукло го на тото и кед видзел як єден младши колеґа нє знал за даяки класични партиї котри нєт на компютеру.

– Прето тримам же гоч зме у ери компютерох, дакеди треба вжац и кнїжку до рук. Ище єден мотив сом мал, же бим и моїх товаришох и процивнїкох унєсол ту, то ми було барз важне, а велї з нїх уж нє медзи нами – констатовал Лазор.

 

ШАХ – БАВИСКО, УМЕТНОСЦ И НАУКА

Його кнїжку „Путованє през шаховске кральовство” добре оценєли и рецензенти, а и самого автора як шаховского аматера, алє хтори победзовал велемайстрох и велїх вершинских шахистох. Цо го телї роки вяже за тото бависко одвитовал:

– Єст вельо дефинициї шаху, а мнє наймилша тота же то по форми бависко, по змисту уметност, а по способе панованя з бависком наука.

Праве шицки тоти елементи преткани и у його кнїжки, котра наменєна од другей катеґориї бавячох т.є. тих цо знаю бавиц шах, по титулу майстра. Виволал нам Лазор же ище планує написац и єден шаховски буквар по руски, а любел би и тоту преложиц на руски язик.

Як на концу своєй кнїжки котра богата и зоз краснима цитатами вельких людзох нє лєм зоз швета шаху, алє и литератури, филозофиї,  Владимир Лазор записал: – Кед ше огляднєм, ридко ше здогаднєм на пораженє и огорченосц. Кед их прировнам ґу задовольству и радосцом котри ми шах подаровал, пораженя лєм дробнїци.

НА ПРОМОЦИЇ КНЇЖКИ

Праве кед була промоция тей кнїжки у Коцуре, у ШК „Омладинєц”, застала нас смутна вистка же ше наш вельки учитель шаху Микола Кучмаш упокоєл. Барз ми мило же сом му засцигнул подаровац кнїжку у хторей вон на першим месце, бо од нього шицко почало. А тиж и гоч вон сам вельо писал о шаху, у моєй кнїжки обєдинєна и останє зачувана значна часточка його богатого  шаховского знаня, та сом му и так указал свойо вельке  подзекованє – прекоментаровал Лазор.

Промоция кнїжки пред тим була отримана и у Кули, а у планє же би була и у Вербаше и Руским Керестуре.

(Опатрене 71 раз, нєшка 1)