Велька ноц на Горнїци швето рускей духовносци

автор пририхтала ол. папуґа 9. април 2021

Найкратше поведзене – шицки Руснаци на швеце маю исти обичаї. На исти способ славиме шицки вельки швета – ходзиме по шпиваню, швециме паскалне єдзенє, облїваме ше, ховаме, кресциме и винчаме ше. Лєм зме календари побрали хто як сце.

Грекокатолїки на Лемковини славя по юлиянским календаре, а тиж и нашо у Закарпатскей обласци у України. Руснаци у Словацкей, Мадярскей, Горватскей и Мадярскей славя по грегориянским календаре, а ми, Руснаци у Сербиї, по обидвох. Тиж так, православни Русини  у шицких жемох дзе жию славя по юлиянским каледаре. Хто кеди швеци швета вибрали їх предки, и тоти датуми ше затримали аж по нєшка.

Медзи церквами вше вецей гласи же би ше Вельку ноц од 2025. року славело исти дзень. Ватикан порихтани попущиц православним хтори роздумую о реформованю православного календара. Перши собор у Ници 2025. року будзе славиц 1 700-рочнїцу, а то будзе добра нагода же би ше церкви, за початок, порадзели о заєднїцким преславйованю Велькей ноци. Того, 2025. року Христово воскресенє шицки церкви буду славиц єден дзень, та можебуц од того датума вецей нє будзе старих и нових календарцох Руснацох.

ПОШВЕЦАНЄ ПАСКАЛНОГО ЄДЗЕНЯ

Руснаци у шицких жемох дзе жию Вельку ноц волаю Паска. Найзначнєйша Служба Божа то воскресна Утриня хтору ше служи пред виходом слунка на Горнїци,  або на пол ноци медзи соботу и нєдзелю на Балканє. На Всеночним ше преноши плащанїца зоз штредку церкви на олтар цо символизує Исусово Воскресенє.

Кед у Польскей, Словацкей, України була забранєна грекокатолїцка вира, вирни ше на Вельку ноц зберали у домох, там ше замикали и священїки им швецели паскалне єдзенє и служели вельконоцни Служби Божо. Було то вноци, а нє палєли анї швички. Так ше по цмоти врацали и дому зоз кошарками же би их нїхто нє видзел. Одходзели и до лєса по 10 километри дзе ше скривали зоз кошарками зоз паскалним єдзеньом дзе тиж приходзел паноцец служиц Службу и пошвециц єдло. Од 1989. року грекокатолїцка вира дошлєбодзена, та Руснаци оддихли и шлєбодно славя шицки швета и одходза до церкви.

Паскалне єдзенє ше давно швецело после Утринї кед ище слунко нє вишло, алє тот обичай ше у новших часох премесцело на воскресну Службу Божу внєдзелю. Паски ше у шицких жемох дзе жию нашо людзе чи грекокатолїки, чи православни, швеци вонка, у порти. У України, Подкарпатски Руснаци цали тидзень пред Вельку ноцу, на Страсни тидзень строго посца. Окреме од Велького штвартку по нєдзелю рано кед до утринї ноша пошвецац паскални кошарки.

То значи же єдзенє пошвецаю часто вноци, после Всеночного, над раном. Прето швички на кошаркох символизую Христово Воскресенє, а и ошвицую простор коло кошаркох.

Внєдзелю нє ходзи нїхто нї до кого, а пондзелок и вовторок облїванє.

У худобних часох до вельконоцней кошарки ше кладло лєм пасочку, писанки и швичку, пацерки и даяки обращик хтори их чувал цали рок.

МИСТИЧНОСЦ ПИСАНКОХ

Писанє писанкох нє лєм наша традиция. Найдзени вони у гробох ище у 7. вику. Вайцо символ живота, та и символ Исусового воскресеня. На самим початку наш народ на писанки виписовал слунко, мешац, крижики на нєпрепознатлїви способ, та вони так мали свою мистичносц. У нєшкайшим чаше на Горнїци ше писанки пише зоз воском, або ше их фарби зоз цибульовим лїсцом. Койяки нови технїки були популарни єден час, алє млади ше врацаю ґу старому.

Кажда добра ґаздиня на Желєни штварток уж упекла паски. У Подкарпатю ше паски пече на слано, у Словацкей, Польскей, України, Горватскей кус на сладко.

У Словацкей до паски треба тото˸ 2 шольки млєка, пол шольки цукру, 2 ложки солї, 3 ложки масла, 3 пакецики сухого квасу, 1 ложичка цукру, шолька цеплей води, 3 вайца, 8 шолїчки муки, 1 шолька млєка.

У України до паски треба˸ пол литри млєка, 1 квас, 2 ложки цукру, ложичка солї, 6 вайца, 1,5 дцл олєю, 1 кг муки, 2 ложки цимету, 100 ґрами сухого грозна.

Сирец ше вшадзи исто вари и його маю лєм Руснаци. Записи гваря же од нїх варенє сирца превжали други народни зоз хторима жиєме, алє же то нашо автентичне єдзенє за Вельку ноц.

По облїваню ходза млади пондзелок. Окрем же облїванє вше значело здравє през воду зоз хтору ше облїва, дакеди ше верело же кед дзивку нє приду хлапци обляц вона нїяка дзивка. Тиж так кед леґинь питал дошлєбодзенє од дзивкового оца чи може обляц дзивку то значело же ше вон того року з ню оженї. Дзивчата вшадзи леґиньом даваю писанки як символ нового здравого живота.

(Похасновани жридла и фотоґрафиї – lem.fm, vikipedija, rusyn.fm,  rusyn.info, grkatke.sk)

(Опатрене 76 раз, нєшка 1)