Вецей як шейсц децениї у спорту

автор апа 11. децембер 2016

У науковей и спортскей явносци проф. др сци. Юлиян Малацко познати як перши доктор наукох у обласци физичней култури у Войводини. Концом седемдзешатих рокох прешлого вику виробел першу Штредньорочну програму розвою науки у физичней култури и бул його ношитель. Можебуц же го праве пре тоту першу програму явносц будзе ище баржей паметац. Перши крочаї у обласци спорта направел на початку його школованя у Руским Керестуре, а тренер му бул наш спортски учитель Яша Баков.

Ище кед ходзел до основней школи Юлиян Малацко почал тренирац атлетику.

– Атлетику тренирам одкеди знам за себе! Прецизнєйше, одкеди до Руского Керестура до школи за професора физичней култури поставени Яша Баков. То було 1945. року, праве кед оформена Нїзша мишана ґимназия у Руским Керестуре на руским наставним язику. Професор Баков теди, окрем же тримал годзини физичного, бул воспитач у тедишнїм интернату, а тиж так, вельо моци укладал на популаризациї атлетики. Можем повесц же сом горди же сом од 1945. року по його шмерц бул єден з його найблїзших школярох, сотруднїкох и приятельох. Бул сом шведок його упартей роботи на популаризациї атлетики и член пионирскей екипи зоз Руского Керестура, хтора 1947. року пешо ишла до Кули на гайзибан, та по Нови Сад на змаганє – гварел проф. Юлиян Малацко.

Припознал же ше часто, як и велї други, питал яки людски потенцияли мал професор Баков же ше заньго „лїпели” млади, зоз нїм препровадзовали вельо свойого часу, тренирали и укладали вельо енерґиї без даякей ґаранциї же постаню „спортски гвизди”, лєбо „шампионє”. Єден з одвитох, анї нє так чежко найсц, а то же вон любел тото цо робел. Любел атлетику, насампредз.

ПОСЦИГНУТИ РЕЗУЛТАТИ

– Кед сом мал дванац роки, 1949. року, мой перши урядови резултат у скаканю зоз палїцу бул 2,02 метери, а о рок познєйше на пионирским Атлетским першенстве Войводини у Новим Садзе, постал сом шампион Войводини у дисциплини обегованє на сто метери зоз резултатом 13,4 секунди. То бул вельки резултат. Бегало ше у патикох з платна, а стартну позицию зме сами мушели викопац зоз ашовом. То були мойо перши вельки резултати и успихи на атлетским терену. Кед сом ше пришол  школовац до Нового Саду 1952. року, бул сом реґистровани у АК „Войводина” за хтори сом ше змагал по 1956. рок у дисциплини скаканє зоз палїцу, а дакеди и у обегованю, штафета 4 х 100 метери. На першенстве Войводини 1953. року лату сом прескочел на висини од 3,03 метери и то бул резултат за перше место. О рок лату сом прескочел на висини 3,22 метри, а шлїдуюци рок  3,40 метери и освоєл перши места. У юниорскей катеґориї у дисциплини скакнє зоз палїцу сом бул други у Сербиї, а треци у Югославиї. Резултати хтори сом посциговал на числених змаганьох теди були од 3,40 до 3,60 метери. Теди ше скакало зоз палїцу хтора була з алуминиюму, а доскок бул на писку. З приходом на студиї до Беоґраду, 1956. року, тренирал сом у АК „Червена гвизда” и АК „ДИФ”. Алє о рок пре озбильни покалїченя похребцини и плєца, мушел сом престац наступац на змаганьох и пошвецел сом ше студийом за тренерски и едукативно-наукову професию – гварел проф. Малацко.

ЯША ВИЧНИ И НЄПОВТОРЛЇВИ УНИКАТ

Теди професор Юлиян Малацко, як стандардни член екипи АК „Войводина”, нє бул єдини атлетичар Руснак хтори тренирал и змагал ше у вельких клубох. Окрем нього вельки ривали му були Йоаким Рамач, хтори тренирал за АК „Червена гвизда”, и Янко Будински хтори бул у екипи АК „Партизан”.

Нєшка, 43 роки после  шмерци, очиглядне же Яша Баков робел найчежшу, найвозвишеншу и найвреднєйшу роботу кед у питаню спорт. Стварял людзох хтори го часто споминаю зоз ошмихом и подаєдну слизу у очох, гордосцу же го познали и жалю же вчас пошол.

– Його симпатизере, школяре и приятелє паметаю го як особу полну  оптимизма. Вшадзи дзе ше зявел у истей хвильки би настало и добре розположенє, прето же зоз своїм способом виражованя, поступками и окремни смислом за франту, бачи Яша, як го волали, (лєбо „Шая”, „Чичкура”, „Чича”) давал приємну роботну, товаришску и оптимистичну атмосферу – гварел професор Малацко.

Здогадуюци ше Яши Бакова, професор Малацко надпомнул же ше його подоба нє уклапйовала до виконструованих персоналних и дружтвених моделох. Вше бул и останє вични уникат хтори зарйовал з вельким знаньом, интелиґенцию, комуникативносцу, гумором, творчосцу и креативносцу. Шицки спомнути и нєспомнути прикмети преношел на младих з анґажованьом у спорту, окреме атлетики хтора за ньго була найкрасши и найвозвишенши спорт. Кралїца спортох.

35 malacko

РАЗ СПОРТИСТА – ВШЕ СПОРТИСТА

Здобуте богатство, од часох кед бул активни атлетичар, професор Юлиян Малацко и нєшка записує и преноши знанє як дакеди його тренер Баков, на младих.

У науковей и спортскей явносци професор Юлиян Малацко останє запаметани як перши доктор наукох у обласци физичней култури у Войводини. Дипломовал 1961. року, маґистровал 1972, а докторовал 1976. року на факултету за спорт и физичне виховйованє у Беоґрадзе („Структура морфолоґийних, моторичних, коґнитивних и конативних димензийох дзвигачох терхи”).

Бул порядни професор на Факултету за спорт и физичне виховйованє  Универзитету у Новим Саду, а преподавал Методолоґию виглєдованя и Фундаменти спортского тренинґу. На Факултету за менаджмент у спорту Универзитета „Браца Карич” бул порядни професор, а преподавал Статистику у спорту, як и Менджмент людских ресурсох у спорту.

У обласци науки и едукациї и спортскей технолоґиї припознати є фаховец у Паризу, Милану, Франкфурту, Варшави, Мадриду, Атини, Солуну, Клужу, Софиї, Братислави, Будапешту, Катовицох, Прешове, Минхену, Токию, Келну, Берлину, Дохи…

У жеми и иножемстве у обласци спорта видал 53 кнїжки, учебнїки и розвойни проєкти. У велїх наших и иножемних часописох обявени його 83 науково роботи, а на наукових сходох презентовал 123 роботи. Вєдно аж 280 писани єдинки хтори настали за шейсц децениї живота проф. Юлияна Малацка.

– Уж роками польо моїх виглєдованьох то селекция младих у спорту. Проблем селекциї, можем повесц же зложени процес, у хторим мац у оглядзе лєм єден елемент нєдостаточне. Єст спортистох дзе обачлїви талант хтори такой дава резултати. Процивне тому, маме спортистох дзе ше нє обачує талант, аж ше указує и одредзени диспозициї, хтори ше з початку спомалшено розвиваю, алє з часом витворюю високи резултати. Часто ше случує же таки спортисти превозиходза посцигнути резултати талантованого спортисти. З того обачиц же ше талант активує лєм у процесу конкретней практичней активносци, попри одвитуюцих уродзених способносцох и добрих здобутих условийох, позарядово велького интересованя за дисциплину и упартосци. Затераз анї пракса, анї наука, нє дали точни и прецизни одвит на питанє же як ше у спорту одкрива таланти и окончує селекцию – гварел професор Юлиян Малацко.

Як надпомнул професор Малацко, потерашнї резултати у тей обласци значну предносц ма гумана ґенетика. На тоту тему пред даскельома роками правел рецензию за єдну роботу хтора обявена у наукових часописох. Фаховци у тей обласци ю барз добре оценєли и похвалєли.

Кед слово о позарядових спортских резултатох, шицки ше посцигує на основи науково фундаментованей селекциї по спортох, як и базних, специфичних и ситуацийних пририхтованьох и тренинґох. У тим процесу мож применьовац суплементи (витамини, протеини, гормони…), алє лєм по препоруки експертох и одвитуюцих компетентних орґанох и комисийох. Кед слово о спортских резултатох, як надпомнул на концу професор Юлиян Малацко, ище их будзе вельо. Бо, крайнї гранїци досягох у спорту нє постоя. Як цо нє постоя и у каждодньовим чловековим живоце.

ПРИЗНАЧКИ ЗАПИСАНИ НА КОЛЄНОХ

– Зна ше же професор Яша Баков свойо видзеня, збуваня, упечатки и оцени на значних спортских манифестацийох провадзел и призначовал до теки на колєнох, а шедзел на своїм стольчку на трох ножкох. У кнїжки хтора описує Европски шампионат хтори отримани у Берну 1954. року, написал: „… призначовал сом, мерковал на шицко, паметал вельо важни податки, а то шицко сом после видзел видруковане у билтенох и преси зоз фотоґрафиями и зоз рижнима апа35 malacko01ратами призначене точнєйше и яснєйше од моїх страчих ножкох записаних на колєнох”. Но, гоч вон то записал, добре знал и преценєл же шицко цо найдрагоцинше, а то чловеково емоциї, реакциї, предвидзени и нєпредвидзени збуваня и дожица, коментари, „кикси”, траґедиї, успихи анї найсучаснєйши технолоґийни средства нє могли призначиц и документовац. Вон то шицко фактоґрафски, креативно-литературно описал и публиковал у своїх кнїжкох – гварел професор Юлиян Малацко.

70 РОКИ УПАРТОСЦИ

Професор Юлиян Малацко народзени  15. марца 1937. року Руским Керестуре. Ту закончел основну школу и перши штири класи ґимназиї. Стредню школу закончел у Новим Садзе 1956. року. На Факултету спорта и физичного виховйованя у Беоґрадзе дипломовал 1961. року, маґистровал 1972. року, а докторску тезу („Структура морфолоґийних, моторичних, коґнитивних и конативних димензийох дзвигаче терхи”) одбранєл 1976. року.

 

(Опатрене 3,558 раз, нєшка 1)