Вибрац найекономичнєйше зогриванє

автор м. тамаш 22. септембер 2021

Шицки жадаме зограц ше цо лєпше, а за цо менєй пенєжи и зоз цо вецей комфору. Кед хижа або будинок ма изолацую и енерґетски ефикасни облаки, туньше ше прейдзе з гоч хторим способом зогриваня. Найтуньше централне зогриванє, кед ше жридло цеплоти находзи у єдней просториї, цо значи же добри вибор етажне зогриванє зоз радияторами, або зогриванє прейґ патосу (подно), а добре и кед енерґент з обновлївих жридлох.

Єст вельо файти зогриваня обисцох, а найлєпше зогриванє мож посцигнуц кед хижа, або будинок, ма добру термоизолацию и кед ше зогрива шицки просториї, цо значи и купальню, або з радияторами, або зоз зогриваньом хторе розведзени у патосу. Кед термоизолация нє зробена добре, або єй нєт, треба буц порихтани дац вецей пенєжи за зогриванє, бо жима преходзи и през мури, и през облаки.

Нажаль, нє шицки можу  видвоїц пенєж за нови пвц облаки и стиропор хтори ше кладзе на фасаду, бо тота инвестиция, у зависносци од поверхносци мурох, може вимагац значну суму пенєжу. У тим случаю треба вибрац зогриванє хторе найтуньше, патрено на кратши период.

По статистичних податкох Аґенциї за енерґетику Републики Сербиї найтуньше зогриванє на древа, и за квартель од 60м2 за цалу сезону досц видвоїц 38 300 динари за зогриванє, односно 8,2 кубики древа. То важи кед обєкт ма термоизолацию и новши пеци хтори маю векшу ефикасносц.  Кед пец стари и кед нєт изолациї, потроши ше голєм за штварцину вецей. Розуми ше, ту нєт шанси за комфор, цо значи же купальня жимна, аж и кед ше ю з часу на час зогреє зоз зогривачку и, розуми ше, прави нови трошок.

Зогриванє на пец хтори троши олєй за топенє, пропан бутан и рижни зогривачки на струю, як и радиятори з олєйом, електрични котли – найдрагши способ зогриваня.

ЗОГРИВАНЄ НА СТРУЮ, З КЛИМУ, ВИГОДНЕ

Згриванє на струю тиж спада до тунїх зогриваньох и виплаци ше кед ше греє меньши простор зоз ТА пецом. Рахує ше же єдна ТА пец може зограц менши квартель од дас коло 40 м2 и по Аґенциї за енерґетику републики Сербиї, то єден з найтуньших способох зогриваня. За векши простор треба вецей ТА пеци и вец таке зогриванє драге и треба одустац од нього и прейсц на дацо вигоднєйше. З хаснованя у Европскей униї су вируцени пре вельке трошенє енерґиї и пре здравствени причини, виволую алерґиї. Маю изолацию зоз склєняну волну, а и вентилатор завадза при диханю кед дує. Тиже драге кед ше зоз струю зогрива котел за централне зогриванє.

Велї гваря же хто купи инвертер климу нє муши роздумовац о вонкашнїх температурох. З ню мож зограц квартель вельки до 50 м2 и даєдни ю нє гаша анї влєце, анї вжиме и як гваря, влєце кед з климу хладза просториї  маю рахунок за струю 2 000 динари, а вжиме, кед з ню грею рахунок им 3 000. Кед роби, може витримац и кед вонка – 30 ступнї и фаховци препоручую же би ше ю у таких условийох анї нє гашело, бо ше вец може змарзнуц и нє будзе робиц.

Даєдни хваля и норвежски радиятори, хтори познати як економични и еколоґийни апарат за зогриванє, хтори нє гори прах бо нє ма вентилатор, нє випарює и досц лєм намесциц термостат на температуру хтора нам одвитує.

ГЛЄДАНИ ПЕЦИ НА ПЕЛЕТ

Ярослав Фейди зоз АТИ-Терминґ ДОО Кула, хтора прави котли за зогриванє на сламу и остатки рошлїнского походзеня, а у остатнї час и на вше популарнєйши пелет, гвари же зогиванє на пелет єдно з найвигоднєйших и у еколоґийним, рахує ше до зогриваня з обновлївим жридлом енерґиї, так як и на приклад ґаз, и у финансийним смислу.

Ярослав Фейди

– За хижу од 150 квадрати треба пец од 25 киловати, хтори мож набавиц по 1 800 еври (без пдв). Пец за зогриванє зоз пелетом зоз биомаси (зоз сламу), драгши и кошта 2 400 еври. За хижу од 150 квадрати, хтора барз добре изолована, за єдну жиму треба 4 тони древеного пелету, а кед обисце нє енерґетски ефикасне, воно потроши и 6 до 7 тони пелету за єдну жиму – гутори Фейди.

Цена пелету зоз древа ше руша од 180 до 210 еври за тону. Пелет зоз слами прави ше у вецей местох Войводини, у Бодянох, Дорослову, Кляїчеву, Раткову, у вецей местох у Банату и цена того аґро-пелету коло 120 еври.

– Пеци на пелет и горилнїки на пелет даваю векши комфор, нє муши ше нука уношиц древо, або углє и нє брудзи ше тельо просторию у хторей ше топи. Шицко на ґомбичку, єст електронске реґулованє зогриваня, пец ше сам палї и сам гаши, так як ше намесци и досц насипац пелет кажди други, або треци дзень. Мож намесциц же ше палї скорей як цо чловек станє и вец ше става до цеплого, цо дава вельку самостойносц, за розлику од городских централизованих зогриваньох. Таки пеци ше хаснує у хижох, алє и у квартельох. Квартель од дас 50 квадрати мож зограц з пецом од 12 киловати и ту будзе досц мало пелету.

ЦЕПЛОТНИ ПУМПИ И СОЛАРНИ ПАНЕЛИ

За наиходзацу сезону зогриваня наявени субвенциї за хаснованє обновлївих жридлох енерґиї за зогриванє обисцох и дїловних просторийох, гоч даєдни, хтори порихтани за векши початни инвестициї, уж маю таки способ зогриваня. До обновлївих жридлох енерґиї рахує ше цеплотни пумпи и соларну енерґию з хторей ше прави струю за зогриванє, хтори можу буц и мултифункционални системи, и хасную и за зогриванє и за хладзенє просторийох.

За цо ше опредзелїме вельо завиши яки поверхносц сцеме зогривац, чи хижу, а чи квартель, и кельо пенєжи зме порихтани видвоїц за укладанє до опреми, а вец и до трошкох зогриваня. Наприклад, кед од скорей маме централне зогриванє обисца, цо значи же нам радиятори розведзени по хижох, вец нам туньше будзе прейсц на зогриванє зоз цеплотну пумпу, хтора претворює цеплотну енерґию з околїска (воздуху, жеми, або води) до цеплоти у просторийох. Ту ше цени рушаю од 500 еври, хтора ше найменєй виплаци, по 15 000 еври, алє за тот способ зогриваня нє треба же би ше одлучовали тоти цо нє маю добру изолацию, бо пумпа нє годна досц награц.

Ґаз медзи найтуньшима енерґентами за зогриванє, алє приключованє на дистрибутивну мрежу роками було барз драге и виношело од тисяч по тисяч и пол еври, у зависносци од дистрибутера. Сербияґаз од 1. юлия того року за обисца зменшала цену приключованя на 780 еври з ПДВ. То будзе фиксна и єдинствена цена за цалу жем, а суму за приключованє годно ше виплациц на рати три роки без камати, у склопу мешачного рахунка.

ЦЕНИ У ДРЕВАРОХ У ВЕРБАШЕ

У древарох у Вербаше  порезане и пощипане древо за топенє кошта 6 700 динари. Обичне углє (костолац, колубара) уж вецей роки ма стандардну цену од коло 8 500 дин. за тону. Сушене углє хвильково нєт купиц анї у єдней древари, а кошта коло 14 500 динари за тону. Пелет з древа предава ше по коло 200 еври за тону, алє го хвильково нєт купиц.

 ПОСЛЕ ТОПЕНЯ ТРЕБА И ПОПОРАЇЦ

 О тим хтору опрему, наприклад, можеме похасновац кед сцеме попораїц просториї у хторих топиме, вецей нам гутори Кристина Тиркайла. По походзеню є зоз Вербасу и после дипломованя на Одсеку за медийни студиї на Филозофским факултету у Новим Садзе роби як Marketing support manager за бренди Rovus и Walkmaxx у компаниї Студио Модерна у Новим Садзе. 

Кристина Тиркайла

Вона препоручує зоз чим можеме елиминовац инсекти (брамушки, боґари, павуки) и/або глодарох зоз просторийох у хторих ше топи, чи то пиньвица, помоцна простория, або хижа у хторей ше находзи пец.

– Гевто цо нам шицким потребне то длугорочне ришенє и защита од инсектох, глодарох и чкодлївцох. Искуство наших купцох указує же Rovus Pest repeller пошоренє за одбиванє чкодлївцох нєзаменлїве. Лєм го уключице до утикачу за струю и вон роби за вас. Алє на першим месце, барз важне просторию адекватно порихтац за зогриванє – добре ю уцицац и вичухац, а после того поряднє отримовац. Бездротови Нано уцицовач, хтори звалєл шицки рекорди кед у питаню одношенє цени и квалитета, праве ришенє.

За отримованє чистоти просторийох Кристина, и у случаю же у обисцу єст и хижни любимци, препоручує шлїдуюце:

– На першим месце бим видвоєла бездротови Rovus Nano уцицовач. Кед маце пошоренє хторе уцицує на нано уровню, односно 99,95% ефикасносци, вец знаце же робота покончена як треба. Кед уцицуєце зоз Rovus Nano вецей нєт зогинаня и обетрховйованя похребцини, бо вон ма лєм дакус вецей од єдного килограма. Вон у подполносци прилагодлїви и дзекуюци моцней ционскей технолоґиї и HEPA H13 филтеру уцицує шицко пред собу. А лєм зоз єдним кликом мож го претвориц до палїчкового (штапни) и ручного уцицовача, так же випатра яґод же у нїм єст два пошореня. Кед ше сцеце ришиц инсектох, вец ту и Pest Repeller. Можем повесц же тоти два пошореня добитна комбинация за чисти дом. Ровус на першим месце водзи рахунка же би кажди член фамелиї бул защицени и безпечни, та так и хижни любимци. Продукти еколоґийно препознатлїви и у подполносци безпечни за шицких. Єдине на цо вплївує Ровус продукти то бруд и чкодлївци хтори нєстаню, а можеце их набавиц по вигодних ценох. Детальнєйши информациї  о наших продуктох можеце опатриц на www.rovus.rs, або з поволанку на число 0214892959 – гутори Кристина.

Кристина Тиркайла свою любов ґу маркетинґу, тераз уж 10 роки, пестує и розвива у компаниї Студио Модерна.

– На мойо вельке задовольство можем повесц же робим у шерцу компаниї – у маркетинґу, там дзе наставаю идеї, дзе ошмих синоним за початок дня, алє исто так, задовольство каждого поєдинєчного купца императив.

(Опатрене 37 раз, нєшка 1)