Виволаня е-новинарства

автор м. канюх 30. януар 2020

Нє прешло вельо часу од народзеня интернета, точнєйше од його имплементациї до шветовей информатичней мрежи (WWW) 12. марца 1989. року, же би ше, медзи иншим, у нїм препознало нє лєм новинарски алат зоз нєвичерпним потенциялом, алє и цошка цо добре претреше фундаменти новинарства на концу 20. вику. Буц активни актер дружтвених мрежох то нєшка conditio sine qua non шицких медийох, без огляду на тото чи ше пред своїм традицийним авдиториюмом зявюю жридлово як преса, радио або ТВ. Сучасни конзументи продуктох масмедийох нє лєм же вибераю способ, место, час и змист приєму информацийох, вони их и сами продукую поставаюци вше частейше авторе такволаних висткох дня, гоч су анонимни поєдинци. За таке дацо квалификую их найменєй два ствари – сучасни мобилни телефон повязани на интернет, и буц у правим чаше на правим месце. Аматерски знїмки нєщесцох, нєпогодох, терористичних нападох призначени зоз мобителами часто ноша информациї котри валидни, так исто як и тоти цо их призначели сателити лєбо професийни новинаре, алє за розлику од тих других, „граждански новинаре” нєпоровнуюцо швидши. Интернет тиж оможлївює и тим котри нє часц „привилеґованих” занятих у медию же би, прейґ дружтвених мрежох свойо становиска пренєсли милионом. Дружтвени мрежи на найширши можлїви способ афирмую азили рижних файтох, та так у блоґох велї новинаре, розчаровани зоз станом на медийней сцени, видза способ ратованя своєй души. Алє…

У онлайн етру привидно нєт цензури, голєм нє у єй класичней форми, алє тиж так нєт анї контроли правдивосци и кредибилитету информацийох, цо идеални терен за дезинформациї, циґанства, фалсификати, увредзованє, лїченє комплексох… Правда же анї новинарство старого кова нє було идеалне, алє є у тим поглядзе, спрам интернета як мале дзецко. Бо у морю фалшивих онлайн информацийох, виреченє „кед же сциґанєли мнє, и я циґанїм вам” грожи же би преросло до єдиней мири обєктивносци, а тезу о новинарстве як совисци дружтва зведло на уровень сказки, басни у найлєпшим случаю!

Софтвери котри оможлївюю прешвечлїви манипулациї зоз авдио и видео материялом, а о текстуалним анї най нє бешедуєме, тераз уж доступни каждому и вше су совершенши. Зоз уключованьом онлайн информацийох до своїх змистох, масмедиї ше кладу пред озбильни испит одвичательносци, професийней совисци и етики. Одвити на фамозни питаня: хто, цо, дзе, кеди, як и прецо, поставаю вистка аж кед потвердзена їх кредибилносц, у процивним су лєм ище єдна громадка информацийох у океану других. А кельо новинаром як професионалцом остава часу же би преверйовали правдивосц информацийох у околїску у котрим ше вони виштрелюю у рафалох, а реакциї ушлїдзую уж вельо скорей як цо ше виштрелї остатня, найновша „кулька”?

Традицийни медиї страцели ексклузивносц збераня и пласованя информацийох, а новинаре комодитет чекац же би ше озвали „уж такой” у шлїдуюцим чишлє новинох, у шлїдуюцей емисиї, з єдним словом – наютре. Лапанє крочаю новинарох зоз вимогами часу подрозумює, як визначую дзепоєдни аналитичаре медийох, пасованє зоз голєм штирома виволанями, а то: провадзенє-ослухованє дружтвених мрежох, промптне участвованє у їх активносцох, нєпреривне преверйованє информацийох котри ше зявюю на мрежи и їх кладзенє до одвитуюцого (правдивого?) контексту. Кед слово о етики новинарского еснафу, вона би зоз тим можебуц була охранєна, та часто аж и по цену штреляня до власней ноги, односно жертвованя часци ексклузивносци. Алє цо зоз конзументами без котрих тиж нєт шветовей информатичней мрежи? Виглєдованя спозорюю же тота файта актерох на спомнутей мрежи вше менєй дзба о квалитету новинарского понуканя, а нє мало и власнїки медийох котри место квалитету предносц даваю „лайком” хтори приноша реклами, а вони приноша профит. Шицко водзи ґу тому же читаче, патраче и слухаче онлайн информацийох вше баржей поставаю – публика.

На домашнєй дружтвеней сцени зме шведкове же як какофония информацийох и ботизация онлайн простору, подплацованє (у обидвох значеньох того слова!), и-барбаризация, пребачце, Барбаризация новинарства, а фармизация и паровизация моралу, меґатрендизация интелекту и литизация секуларизма знїщую критичну масу медийней писменосци и критицкого роздумованя аж и такей явносци котра за себе трима же є голєм функционално писмена.

Новинарство пребарз озбильна робота же би ю политичаре препущели новинаром (професионалцом)! Тота парафраза и у онлайн медийним, а чом нє и животним просторе, остава як найвекша спокуса новинарох котри ше у интернет околїску, у тим царстве технолоґийних монополох, зочую зоз императивом унапредзиц свойо ремесло, свою схопносц, информатичне образованє, же би нє були руцени до истей кошарки зоз тима котри нас, з каждим дньом вше баржей, пробую уцагнуц до свойого Матриксу моралней и вредносней лоботомизациї, з цильом знїщиц и найдробнєйши шлїд здогадованя на тото же дзешка, заш лєм, иснує ґомбичка над котру виписане: „Reset”.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 93 раз, нєшка 1)