Виглєдованя пошвецени квалитету вина

автор м. тамаш, фото в. вуячич 18. януар 2022

Коавтор 11 припознатих нових сортох виновей лози медзи хторима: Сила, Пробус, Неопланта, Морава и други, трох клонох лози сорти италиянски ризлинґ и кнїжки „Сорти виновей лози”. Публиковал вецей як 120 науково и фахово роботи з обласци винарства. Автор є познатого червеного вина „Vranac Pro Corde” компаниї „13 юлий – Плантажи” зоз Подґорици.

Доаєн винарства у Сербиї и познати науковец у Европи и швеце, дописни член Французкей польопривредней академиї наукох, академик Владимир Ковач познати и по успишним сотруднїцтве з привреду. На значносц його виглєдовацкей роботи увагу обрацел документарни филм „Мой живот вино”, авторки Тияни Трнавчевич, у режиї Милутина Караса, емитовани у децембру на 1. програми РТВ Войводини. Пред тим була премиєра у Конґресним центру Новосадского сайма, у орґанизациї  Привредней комори Войводини. У филму представене академиково доприношенє сучасному винарству у швеце, цо и повод же бизме го представели вочи Националного швета Руснацох 17. януара. За нас, Руснацох, велька чесц же таки визначни науковец, припознати у швеце, припаднїк нашей заєднїци.

Др Владимир Ковач народзени 30. мая 1936. року у Бачинцох, дзе ходзел и до основней школи. Од 1948. року жиє у Новим Садзе, ту закончел ґимназию (1956) и дипломовал на Польопривредним факултету (1960). Од першого дня роботи на Институту за винїцарство и овоцарство, Одсек за винарство у Сримских Карловцох, дзе є заняти 1961. року як асистент, Владимир Ковач пошвецени науково-виглєдовацкей роботи. На Технолоґийним факултету у Новим Садзе  маґистровал 1969. року и 1975. року одбранєл и докторску тезу з тему „Прилог познаню оксидазох у технолоґиї вина”. На тим факултету 1976. року постал висши наукови сотруднїк, а потим, 1982. року, здобул и найвисши наукови статус – наукови совитнїк. До пензиї  пошол у юлию 2001. року.

Под час своєй плодней науково-виглєдовацкей роботи одлично сотрудзовал зоз тедишнїма познатима науковцами як цо др Драґослав Милисавлєвич чий бул асистент, Сима Лазич и Петар Циндрич. Сотрудзовал и з Польопривредним факултетом у Новим Садзе, и реномованима установами за вино и грозно зоз Французкей и Шпаниї.

Петар Циндрич и Владимир Ковач

У ЛАБОРАТОРИЙОХ У ИНОЖЕМСТВЕ

Як стипендиста Французкей влади Ковач 8 мешаци 1967. и 1968. року бул у Французкей у Институту за винарство у Нарбону, у Дижону и на Фамацеутским факултету у Монпелєу. Академик Мишел Фланзи (Michel Flanzy), директор Института за биотехнолоґию у Французкей, автор познатого вина Божоле, бул задлужени за стажистох. Вон препознал потенциял и успишну наукову будучносц професора Ковача и у сертификату му, медзи иншим,  написал же ма жаданє же би и будуци стажисти були як Владимир Ковач.

Часц докторскей роботи др Ковач реализовал у лабораториї проф. Жана Лаволея (Jean Lavollay) на Националним конзерваториюму за уметносц и ремесла (Conservatorie National des Arts et Metiers) у Паризу, и познєйше предлужел сотруднїцтво з тоту лабораторию.

– На Конґресу Медзинародней орґанизациї за преучованє полифенолних злученїнох (Groupe polyphenols) у Лозани 1974. року, упознал сом професора Лаволея. Прейґ Покраїнского заводу за медзинародне сотруднїцтво достал сом стипендию Французкей влади, так же сом у лабораториї професора Лаволея бул шейсц мешаци 1974–1975. року и там сом зробел найважнєйши випитованя за мою докторску роботу – гутори др Владимир Ковач.

Пре виглєдованя полуфенолних материйох у грозну и вину у периодзе од 1987–1992. рок, по два мешаци каждого року, як стипендиста Французкей влади пребувал на институту у Нарбону, у рамикох медзидержавного сотруднїцтва.

– У виглєдованьох у лабораториї Националного института за винарство и винїцарство у Нарбону, хтори водзел наукови совитнїк Мишел Бурзекс, достал сом вино обогацене зоз проантоциянидолами зоз маґочкох грозна, хтори важни за здравє людзох. За огляди сом хасновал сорту Вранац зоз Чарней Гори. Резулати обявени 1991. року у часопису Французкей польопривредней академиї наукох. Вино котре достате по ориґиналним поступку обогацованя зоз проантоциянидолами з маґочкох, превозишло гевто направене на класични способ и нєшка ше находзи на тарґовищу под назву „Вранац про корде” и продукує го винария „Плантажи” зоз Подґорици – толкує др Ковач.

Пре санкциї ґу нашей жеми вецей нє могол пойсц до Французкей, алє академика Ковача 1993. року поволали його колеґове, науковци, члени ОИВ до їх лабораториї на Автономним универзитету у Мадриду и там пребувал єден цали рок. За тот час достал значни резултати на випитованю проантоциянидолох грозна и вина и екстракциї тих компонентох зоз маґочкох грозна.

У МЕДЗИНАРОДНИХ НАУКОВИХ ОРҐАНИЗАЦИЙОХ

Медзинародна орґанизация за винову лозу и вино (Office International de la Vigne et du Vin – OIV) зоз шедзиском у Паризу основана 1924. року, у периодзе прохибициї, и у першей точки єй статута пише же єй циль зберац податки о благотворним дїйству вина на орґанизми трошительох. ОИВ основали Французка, Шпания, Портуґалия, Италия, Мадярска, Луксембурґ, Греческа и Тунис, з цильом же би помогли своєй привреди, у хторих продукция и пласованє вина ма значни економски ефекти. Кральовина Югославия у тей орґанизациї од 1929. року, зоз трома котизациями и трома правами гласох, по єден глас за кажди конститутивни народ – за Сербох, Горватох и Словенцох.

Од 1971. року по 2021. рок  академик Ковач бул фахови представнїк СФР Югославиї  у ОИВ. У Комисиї за вино 1976. року вибрани є за предсидателя Ґрупи експертох за „Медзинародни правилнїк о енолоґийних поступкох” (Code International des Pratiques Oenologiques) и на тей функциї бул два мандати. Дзекуюци йому Югославия нє вируцена з тей орґанизациї, гоч процив нашей жеми медзинародна заєднїца уведла 90-их рокох санкциї. Од 1981. року академик Ковач бул член Медзинародней орґанизациї  за преучованє полифенолних злученїнох (Groupe polyphenols), и єден час член Административного совиту тей орґанизациї.

На основи своєй науково-виглєдовацкей роботи першенствено у обласци полифенолних материйох вина и сотруднїцтва зоз численима виглєдовачами и анґажованю у ОИВ (OIV), 15. децембра 1982. року вибрани є за дописного члена Французкей польопривредней академиї наукох, у Секциї за физико-хемийни науки (Аcademie d’Agriculture de France – section V:sciences physic-chimiques).

РЕЗУЛТАТИ ВИГЛЄДОВАЦКЕЙ РОБОТИ

Др Владимир Ковач коавтор  11 нових сортох виновей лози и коавтор трох клонох лози сорти Ризлинґ италиянски. Публиковал  вецей як 120 науково и фахово роботи з обласци винарства, од хторих скоро половка обявена у нас, а 56 у реномованих медзинародних часописох. Коавтор є кнїжки „Сорти виновей лози”, обявеней у Новим Саде, 2000. року.

Попри науки, вше находзел часу же би помогнул тедишнїм винарийом у Крушевцу, Вершцу, Илоку и Ердевику и другим, як и вецей новим приватним винарийом у Сримских Карловцох у продукциї квалитетного вина. Тераз, гоч є у дзевятей децениї живота, професор Ковач водзи активни живот, кажди други дзень у своїм каяку на Дунаю, прейдзе коло 6 километри, як рекреативец у Каякашским клубу „Лиман”. 

Академик Ковач ма и нашлїднїка, його син Борис дипломовал енолоґию у Французкей,  на Фармацеутским факултету у Монпелєу. Роби як нацинални енолоґ, припознати є деґустатор и член є велїх комисийох за оценьованє квалитета грозна и вина у швеце. Зоз свою фамелию жиє у Французкей, у часци при шпанскей гранїци, дзе ма свойо 12 гектари винїци и маєток з пиньвицу, и продукує углавним чарне грозно и чарне вино.

ПОЧЕСНИ ГРАЖДАН СРИМСКИХ КАРЛОВЦОХ

На инициятиву Здруженя винїцарох и винарох Сримских Карловцох колеґове aкадемик Владимир Ковач и др Петар Циндрич 16. септембра 2003. року, на основи одлуки Скупштини општини достали Повелї же су почесни гражданє Сримских Карловцох. Тоти двоме науковци од 90-их рокох, после врацаня допущеня индивидуалним продуковательом же би пласовали вино на тарґовище, отримали серию преподаваньох за винїцарох, после чого засадзени нови винїци и отворени вецей приватни винариї. 

Зоз фахового часописа Польопривредней академиї наукох Французкей

(Опатрене 36 раз, нєшка 1)