Вилов уж при самим концу

автор Марина ДЖУДЖАР
247 Опатрене

У валалє єст два вельки професийни рибалови, єден з нїх то и рибалов „Еделински” у тей хвильки на 20 гектарох продукциї котру планую прешириц за коло 20 одсто. Ту и два менши рибалови котри рибу продукую, так повесц, скоро лєм за себе, и покус за предац и у сушедстве.

Пре чежки прешли продукцийни рок у рибарстве, того року нє вихасновани максимални капацитети рибаловох. Рибалови преважно насадзени зоз менєй риби, понеже прешлорочна риба, пре нєвигодну ситуацию на тарґовищу виволану зоз епидемию вирусу корона, попредана аж того лєта, та то и була причина прецо зме през цали рок мали богате понукнуце риби, насампредз потьки, и то векших прикладнїкох, скоро кажди фалат бул медзи 4 и 5 килоґрами.

Тей єшенї, перши вилови почали уж у октобру, а штред сезони, главни вилов праве децембер котри ше помали приводзи ґу концу, та з тим шлєбодно мож сумирац тот рок. Урожай по гектаре будзе менши, обчековано пре менєй насадзени єдинки, алє и пре нє таку вигодну хвилю, вельки и нагли пременки, односно длугоки жимни периоди наяр, и вчасни єшеньски мрази. Потьки котри мож тераз купиц, як у Керестуре, так и вообще по других рибарньох, нє преходза понад 4 килоґрами, а просек 3.

Плануюци писац на тоту тему розпитали зме ше яка рибарска сезона остава за нами у тим року, поровнали зме зоз прешлим роком, а нашим читачом приношиме искуство зоз рибалова Еделински од власнїка Мирка Еделинския, и искуство єдного малого продукователя риби Славка Надя Джамбасового.

ЕДЕЛИНСКИ УДАТНО ЗАКОНЧУЄ СЕЗОНУ

На поверхносци од 20 гектари, на двох локацийох зоз вецейрочну традицию у валалє рибу продукує Мирко Еделински. После законченого факултету одлучел основац фамелию на валалє, з часци предлужиц фамелийну роботу, и як гварел, задовольни є, алє найважнєйше научиц и звикнуц ше на числени бирократски правила котрих ше треба притримовац. Нєдавно зме писали о нїм кед достал субвенциї за правенє двох нових озерох за рибалов. Йому ше удало надвладац проєктне финансованє, односно софинансованє до котрого чежко дойсц, алє без котрого ше ище чежше упуциц до таких вельких инвестицийох. Поготов кед ситуация така же раз добри рок, вигодни за продукцию, без хоротох, провадзени з добру хвилю и лєгко обезпечиц пласман, а вец ше зна случиц же єст продукцийни роки кед вше цошка нє пойдзе по плану, а на цо нє мож уплївовац. Бо, то зна буц и робота як на лоту. Питанє цо принєше и хвиля, хтора того року була єден з важнєйших факторох, була барз нєвигодна, бо було мало цепли днї. Надалєй приношиме упечатки зоз тогорочней сезони.

Як и кажди рок, и тот бул специфични за себе. Досц нєвигодни, прето же барз позно пришли цепли днї, аж у юнию мешацу, риба нє єдла и нє напредовала, вец такой нагло пришло барз цепло, та ше воду у озерох мушело и розхладзовац. Тот период тирвал барз кратко, бо уж у октобру пришло жимно. Остатнї роки нє було таки случаї и то ше директно одражи на урожай, бо риба позно почала напредовац, станула зоз приростом и чим захладло престала зоз интензивним ростом – визначує Еделински.

З виловом почали у авґусту, зоз менших озерох, а найвекше количество коло 70 одсто шицкей продукциї чували за швето св. Миколая по юлиянским календаре.

– Цо ше дотика цени, обратно ше случує як прешлого року. Прешлого року зме мали високу цену на початку, а нїзшу ґу концу. И иншак, скоро по правилу, цена вше висша наяр, та кед ше прешлорочна риба нє розпредала на час, и остала за яр, якошик ше рибалови нє бриґовали. Медзитим, прешлорочна риба ше розпредала аж у авґусту  того року, и по нїзшей цени, цо ше ридко случовало и то було страшне, бо ше рибу врацало назад до озерох. Та так, того року ше велї прераховйовали же цо и як буду. Насадзело ше менше количество до озерох, чим почали вилови цена була менша, и тераз помали рошнє. Понеже покарма барз подрагшела, як и шицки други укладаня од репроматериялу, та и струя. Кед положиме шицко на папер, доходзиме по рахунок же цена риби муши пойсц горе. Предава ше добре, и по шицким, при концу зме зоз виловом. Годно ше домашню рибу розпредац по Крачун по юлиянским календаре, та после на тарґовищу будзе увозна. Цена житаркох оправдано пошла горе, а тераз остава же би и друге випровадзело цену – заключує Еделински.

ДЖАМБАСОВО ТИЖ ЗАДОВОЛЬНИ

Вельки польопривредни продукователь на чиїм ґаздовству преважна землєдїлска продукция и з часци статкарство, Славко Надь Джамбасов источашнє уж седем роки мали продукователь риби. Вон и його фамелия пожадали мац власни рибалов, з котрого буду лапац риби кеди ґод надумаю, а шицки звишки попредаю родзином, сушедовим и познатим.

– Мам рибалов за себе, за власну продукцию, дома у загради маме озеро поверхносци 30 зоз 12 метери. Ховаме лєм потьку, нє маме амура, бо нєт потреби понеже нєт анї трави. Сцели зме мац заварти круг продукциї, з того озера ше напава живина, у нїм ше ховаю качки и гуски, а ми вец маме и риби.

Того року за нас бул продукцийни рок у просеку як и потераз, ище зме нє почали зоз виловом, а рахуєме же тих дньох виловиме шицок звишок. Риба просековей велькосци, медзи 2 и 4 килоґрами, нє сановали зме на покарми, як и по други роки комбиновал сом тритикале и готову куповну покарму, бо ше то указало як добре и риба будзе зоз минималним количеством масци – потоловал нам Славко Джамбасов.

ПОНУКАНЄ НА ТАРҐОВИЩУ

Пре слабе звикнуце єдзеня меса з риби гражданє Сербиї при сподку медзи европскима жемами, а хвилькови стан на тарґовищу, ниа, таки. За 1 000 динари по килоґраму мож купиц бранцин, ораду або лиґнї, лосос котрого мож начишлїц аж и як луксуз кошта до 2 000, а туна и до 3 000. Вигоднєйши цени риби котру ше хова на наших теренох,  шуль и харча на цени од коло 700 до 800 динари, пеструшка (пастрмкa) котра ше интензивно пестує на рибаловох у заходней Сербиї кошта до 500 динари за килоґрам, потька 400 динари, амур кус туньши, а толстолобик коло 300. Медзитим, вельку конкуренцию домашнєй продукциї прави и увозна морска риба котра и глаши за рибу подлєйшого квалитету, алє приступачну каждей кишенки, та очисцени и змарзнути ослич и пеструшка, як и филети панґасиюсу, а шицки мож купиц по цени од коло 300 динари. Ґу тому, док ше на нашо тарґовище увожи риба, ми так пласуєме на иножемне тарґовище потьку зоз вельких войводянских рибаловох и пеструшку зоз жимних менших рибаловох, котри характеристични за швидки и бистри потоки по Сербиї. 

РИБУ ШЕ  ГЛЄДА ТОГО РОКУ

Шицка риба котра випродукована того року на рибаловох у нашей держави найвироятнєйше будзе предата по конєц крачунских и новорочних шветох по обидвох календарох. Вироятно, як толкую фаховци, же по шветох риби на домашнїх рибаловох нє будзе, та  ше будзе увожиц. Тераз риба з керестурских рибаловох ше углавним пласує на домашнє тарґовище, алє з часци ше предава и до сушедней Босни.

ВЕЛЇ ПУСТИ ПРЕ НЄРЕНТАБИЛНОСЦ

На териториї Покраїни Войводини єст вкупно коло 13 500 гектари под поверхносцу рибаловох, медзитим активни лєм коло 9 500 гектари, цо саме по себе достаточно гутори о чежких часох у рибарстве. И попри субвенцийох котри ше видвоюю зоз покраїнского буджету, рибаре ше поносую на вельки укладаня, нєсиґурну продукцию и релативно нїзку цену.

У рибарнї Мирка Еделинския заняти Югик Владимир

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ