Вични академци

автор к. джуджар 16. септембер 2019

Факт же кажда медаля ма два боки, шицким нам од давна познати. Медзитим, з искуства тиж знаме же кед чловек нє упознати зоз даяку ситуацию, найчастейше му перши импулс же би осудзел, „поплювал” и напамят давал неґативни коментари. А кед треба судзиц дакому, теди шицки наймудрейши.

Ище 2005. року принєшени Закон о високим образованю дзе ше старим академцом дало два роки часу же би здобули диплому по старей програми, або буду мушиц прейсц на болоньску систему и прилапиц (за нїх) нєвигодни условия же би зкончели студиї. После даскелїх предлужованьох, студенти котри достали индекс „скорей Болонї”, и далєй сцу же би ше им допущело дипломовац теди кед годно, без часового огранїчованя. Поволую ше же на таке маю гражданске право, же ше нови законски акт просто нє може применьовац ретроактивно. А то им ґарантує и Устав Републики Сербиї. Голєм би так требало буц.

Вельки проблем цо ше дотика тей теми праве тото же тих людзох векшина осудзує и преволує их же су лєнїви закончиц факултет и же им так пришло – лєнствовац. Велї од нїх найчастейше обвинюю сами себе же ше нашли у такей ситуациї. И кед ше им уда закончиц студиї, то найчастейше кирваво заробена диплома.  А приповедки котри им за хрибтом, наисце вшелїяки. Єст людзох котри заняти, маю фамелиї, особи зоз инвалидитетом котри пре природу своєй хороти нє могли на час закончиц студиї, самохрани мацери, особи котри допатраю своїх (часто хорих) родичох, особи котрим финансиї под вельким знаком питаня, особи котри ше давя у кредитох, итд.  Шицки су свидоми своєй одвичательносци. Нїкому вони нє завадзаю, нїкого нє загрожую.

Та цо кед студираю вецей роки? Диплома ше вообще нє достава за швидкосц студираня, алє за указане знанє. На испиту ше нє оценює швидкосц як дахто порихтал испит, алє чи го порихтал достаточно, чи нє. Швидкосц и знанє два цалком розлични ствари.

У держави дзе єст 3-5 одсто високо образованих, нє треба ламац кридла тим цо сцу лєциц. Най ше розумиме, до тей ґрупи не рахуєм аферашох, куповачох дипломох, „меґаакадемцох“. Ту слово о правих студентох котри чесно сцу дойсц до своїх дипломох державного факултету. Держава ма вельо векши проблеми од тих людзох. А вони вообще нє виновати же жиєме у чаше бизнис академийох и приватних онлайн факултетох, та уж велїм нєзвичайне же постоя людзе котри студираю на факултетох дзе ше наисце и муши учиц. Но, нїч ту нє нове же ше у тим лицемерним дружтве вишмеює чесни швет.

У швеце ше людзе уписую на факултет и на пейдзешат роки. И то цалком нормалне же ше дахто сце школовац, образовац и усовершовац. Покля особа сполнює свойо обовязки, коло того би ше нє требал правиц проблем. А заш, прави ше. И хто го прави, и на тото треба обрациц увагу.

Гваря же нє треба осудзовац, бо осудзени будземе.

(Опатрене 67 раз, нєшка 1)