Вредзиме и потребни зме єдни другим

автор м. горняк кухар, фото в. вуячич 1. октобер 2021

И у християнстве и у психотерапиї ше гвари же ше треба бориц процив гриха и нєдоброго справованя, а нє процив гришнїка и особи, точнєйше достоїнства особи. То нє лєгко розлучиц и запровадзиц. Погришни поступки резултую зоз нєзаинтересованосцу, нєпорозуменьом, зваду, та по розиходзенє малженства, мержню и (само)забойство.

Почитовац и мац людскосц, достоїнство, свойо и цудзе, то облапя практично шицки сфери живота, приватни и дружтвени, узши и ширши заєднїци.

У нашим дружтве достоїнство тераз додатно загрожене з розширеносцу вируса корона, чежкосцу достац, лєбо пременїц роботу, зоз безпенєжносцу.

Окреме проблематични даяки нєщешлїви случаї зоз здравйом, огньом, висшу силу, цо загрожує основну еґзистенцию. Може ше теди чловек трудзиц зоз шицкима силами же би ше подзвигнул материялно и ментално, же би мал основне за достоїнствени живот, алє нє може сам. Потребна му помоц других.

Указало ше же нашо людзе у таких нєщешлївих случайох маю порозуменя, сочувствия, орґанизує ше рижни форми помоци, од хторих дзепоєдни актуални и тераз у наших местох.

У християнстве ше гвари же треба любиц Бога зоз цалу свою силу, и другого як самого себе, а Исус Христос дал ище нову заповид, же бизме любели єдни других так як цо вон нас люби. Чловек на слику Божу и то треба почитовац.

Тоти спознаня, попри основней култури и совисци, котру кажди ма, то основи, фундаменти вредносней системи у хторей маме, лєбо нє маме почитованє людскосци. Нашо паноцове маю вельо рижни искуства у пестованю, односно занєдзбованю достоїнства у народзе.

ЧЛОВЕКА ТРЕБА ПРИЛАПИЦ ТАКОГО ЯКИ Є

Парох у Новим Вербаше о. Иґор Вовк наглашує же чловека треба прилапиц такого яки є. Велька гришка то кед думаме же треба и можеме дакого пременїц по своїм смаку.

– Мам искуство же кед сом єдну малженску пару рихтал за винчанє, будуца млода начишльовала же цо шицко єй будуци супруг треба же би вируцел зоз живота, а з другого боку цо треба же би прилапел. Я єй вец гварел – га по тим, то вец нє будзе тот исти чловек за хторого ше сцеш одац, кед го тельо сцеш пременїц.

Треба мац у оглядзе же Господь Бог каждого створел иншакого. Друге, нє треба осудзовац другу особу, бо зме нє компетентни и нє знаме добре єй ситуацию. Нам Бог подаровал живот и треба жиц на славу Божу – толкує о. Вовк.

По його словох, у почитоваю достоїнства другей особи, важне и пребачованє. Кед дакому дацо нє пребачиме, то значи же накеди го увидзиме, будземе го осудзовац и будземе ше нервирац. Мож аж повец же на одредзени способ так дахто други унапрямує, управя з нашима емоциями. Треба буц характерни и нє допущиц осудзованє и же би нас дахто на таки способ вируцовал з такту.

Отец Иґор спозорює же у актуалней ситуациї зоз вирусом корона, обачлївши и проблеми з депресию.

– Єст филозофски патреня, алє и у народним практичним живоце, же чловек центер швета, же є совершенство сам за себе. У християнстве то нїґда нє шме буц. Без Бога, лєгчейше ше спаднє до розчарованя, безнадїйносци, безперспективносци, пренаглашованя своїх проблемох и подценьованя можлївей помоци з боку.

Нажаль, єст людзох хтори приходза до церкви, алє нє можу похопиц цо значи почитованє и прилапйованє чловека такого яки є. Односно, видно же єст предрозсудки – наглашує о. Вовк, зоз чим указує и на комплексносц запровадзованя принципох у пракси.

НЄ БУДЗМЕ РОБА ЗА БИЗНИС

Парох индїйски и капелан у Руским Керестуре о. Михайло Шанта обрацел увагу на ковид ситуацию, цо цошка релативно нове, а цо уплївує на шицких, у смислу и почитованя и нєпочитованя епидемийних мирох и защити чловека.

– Наприклад, у спорту очиглядне же є сам по себе уж нє лєм спорт, алє ту ше уплєтол бизнис. Нє треба же бизме себе допущели же бизме були роба, же бизме нє могли реализовац шлєбодну волю як християнє. У тим смислу спортисти, а и публика злохасновани. Поведзме, спортиста люби свой спорт, тото зоз чим ше занїма, алє є источасно под прициском очекованьох з рижних бокох.

Ту у опасноци траценє людского достоїнства. Забува ше же чловек примарно чловек, людске єство, а нє роба. Врацаме ше до историї, место же би ше ишло напредок, назадуєме. Вше єст дахто хто дума же зоз другим може тарґовиц, подполно контроловац и вихасновац, же би ше на чкоду другого здобуло хасен – гвари о. Михайло.

ЩЕСЦЕ НА ЧКОДУ ДРУГОГО НЄ ПРАВЕ ЩЕСЦЕ

Паноцец Шанта констатує же ше можеме опитац же чи то праве щесце мац дацо на рахунок и на чкоду другого. Односно, ширше патрено, чи материялне щесце насправди щесце чловека. Наприклад, дахто барз сце мац нови компютер, и дума же му то найважнєйше. Док зберал пенєжи за тот рахункар, вельо раз забува на ближнїх, бо ма якишик циль, хтори го преокупирал, же би задоволєл тоту свою потребу, же би бул у предносци у одношеню на других.

Вец го купел, алє док робел на нїм, подумал „Чи я тераз наисце щешлїви, чи ме то цалком виполнює, и кельо то будзе тирвац. З другого боку, духовне щесце ми нїхто нє може вжац, нє може ше погубиц, як цо то може дацо материялне”.

– Чловек нє лєм материялне єство, алє и духовне. У остатнїх 10–20 рокох, окреме мож обачиц наглєйши пременки – меня ше клима, технїчни условия живота. Алє, кед чловек будзе лєм материялно роздумовац, чежко ше присподоби ґу вельким пременком.

Треба ше бориц у живоце и обезпечовац цо му потребне, же би могол прежиц. Алє треба жиц у одредзеней мири, умерено, з Божу помоцу и християнски. Єст младих цо ше поносую же их вишмеюю же ходза до церкви, бо цо маю з того – преноши свойо искуства о. Михайло.

НЄСОВЕРШЕНОСЦ ПРЕ ЛЮДСКИ СЛАБОСЦИ

По його словох, єст и зауваги же паноцове таки и таки, алє нє идзе ше до церкви пре паноца. До церкви ше идзе пре себе, пре блїзкосц з Богом. Церква, у хторей людзе, нє совершена пре людски слабосци.

– Гоч и одходзи, лєбо и сцека од Церкви, чловек заш лєм придзе до ситуациї же ше враца до нєй. Знам случаї же людзе, кед приходзел конєц живота, барз чекали, нє могли умрец док паноцец нє пришол до обисца. Лєбо, модлєли паноца же би поховал дакого, бо то обичай. Чловек Боже створенє и нє може од того сцекнуц. З тим же до того треба и дойсц у своєй свидомосци.

Пред християнами у тим чаше барз вельки спокуси. Людзе ше вельо раз нє можу змириц. З другого боку, одредзени ришеня нє нательо компликовани и чежки. Треба ше баржей приблїжиц ґу Церкви и християнскому способу живота, та людзе буду правиц менєй бриґи и проблеми и сами себе и другому.

Треба роздумовац зоз свою главу. У розвою технолоґиї и множеству информацийох, мож обачиц же млади часто нє роздумую зоз свою главу, алє нєкритично прилаюю цо видза и чую даґдзе индзей. У маси информацийох треба знац вибрац цо добре и хасновите.

Треба и добре преценїц свойо сили, цо чловек може и цо му наисце треба, хтори його таланти, бо нє маме исти таланти. За дацо зме схопни, а за дацо нє, и то треба препущиц другому. Прето людзе потребни єдни другим и вредза же би ше их почитовало. Дахто дума же шицко може сам, алє вец так лєгко настанє чкода – заключел о. Шанта.

ОПАСНОСЦ ЗА ФАМЕЛИЮ

 – И фамелия у кризи медзисобних одношеньох пре занєдзбованє людских, духовних вредносцох. По моїх особних искуствох, вельо єст розиходзеня малженствох, и то людзох за хторих би ше ше вообще нє очековало же ше розиду.

То пошлїдок того же зме у нєбезпечносци, алє людзе нє обачую тоту опасносц, бо су преокупирани и зашлєпени з материялнима стварами, з їх здобуваньом и громадзеньом. Кед того нєт, людзе себе суґерую же су нєуспишни и нєщешлїви – гвари о. Михайло Шанта.

ПАПА: ЖИВОТ И ЗДРАВЄ ФУНДАМЕНТАЛНИ ВРЕДНОСЦИ

– Потвердзуєме же живот и здравє єднак фундаментални вредносци за каждого, сновани на нєоцудзивим достоїнству людскей особи. Алє, кед тото потвердзенє нє провадзи одвитуюце анґажованє у превладованю нєєднакосци, вец у ствари прилапюєме боляцу стварносц же нє шицки животи єднаки и здравє каждого нє єднак защицене – гварел папа Франциско на початку того тижня на аудиєнциї учашнїкох пленарного зашеданя Папинскей академиї за живот.

(Опатрене 52 раз, нєшка 1)