Вше любопитлїва ґу нєпознатому

автор м. буила 11. юний 2022

Студенткa инженєрского менаджменту на Факултету технїчних наукох у Новим Садзе, Александра Горняк приклад же источашнє мож буц одлични студент, мац часу за себе, буц активни у култури и мац рижни гобиї. Шицко тото мож посцигнуц лєм кед ше час добре виорґанизує и кед ше шицко роби зоз любову. Праве у тей розгварки, Александра нам вивола у котрих стварох ше вона найбаржей пренаходзи, як випатра єй студентски живот и цо планує у будучносци.

 Александра одмалючка указовала вельку заинтересованосц за нагоди котри ше єй понукали и любопитлївосц ґу нєпознатому. Єдна зоз єй векших одлукох котру принєсла як штернацрочне дзивче, була же би ше уписала до Карловацкей ґимназиї у Сримских Карловцох, понеже язики були єдна зоз єй найвекших любовох у тим чаше. З роками ше интересованя при людзох меняю, та ше и Александра жадала опробовац у дачим иншим зоз чим ше до конца стреднєй школи нє стретала, а то бул инженєрски менаджмент. Як пришла на тоту идею и цо превагло же би праве тото одлучела, Александра толкує:

– Мойо интересованя у стреднєй школи ишли од єдней гранїци до цалком другей. На початку сом роздумовала о медицини, потим сом жадала предлужиц учиц странски язики, а вец ми ше лєм так нараз, маркетинґ и орґанизацийни науки барз попачели, та сом ше жадала уписац на економски факултет. Медзитим, цо сом вецей виглєдовала, видзела сом же єст напрям инженєрски менаджмент на Факултету технїчних наукох и була сом сиґурна же то мой прави вибор, бо сом годна виражиц свою креативносц. Мала сом щесца же ше на исти напрям уписала и моя пайташка зоз класи, так же зме вєдно вошли до того шицкого нєпознатого и було нам обидвом лєгчейше.

СТУДЕНТСКИ ЖИВОТ

Студентски живот то нє лєм ученє, алє и велї други можлївосци котри нам тот период живота понука, як цо то наприклад черанки студентох, Work and Travel, рижни роботнї на факултету, друженє зоз колеґами и велї други.

– На початку студираня, учленєла сом ше до студентскей орґанизациї. На Факултету технїчних наукох векшина напрямох ма одредзену студентску орґанизацию же би нам искуствиє на факултету було подполне, медзитим, велї орґанизациї длугши час нє робели пре пандемию котра нас залапела. Конкретно, я робела у єдней студентскей орґанизациї, на маркетинґу и PR (Public relations), як и ґрафичним дизайну. Попри того, робела сом єден час и на спонзорстве, волала рижни компаниї и дотхла ше медияциї. Понеже сом досц дружтвена особа, нє було ми так чежко упознац нових людзох и препровадзовац час зоз нїма. Перши два роки мойого студираня сом була у виєднаним квартелю зоз цимерку, а на трецим року сом ше преселєла до студентского дому и мушим повесц же сом барз задовольна. Конєчно, после двох рокох, факултет почал робиц наживо, а нє онлайн як цо то було под час корони, и видзи ше ми же аж тераз починам доживйовац студентски живот на прави способ – гвари Александра.

ЛЮБОВ ҐУ ТАНЦУ

Александра одмалючка любела танєц. Ище док була у основней школи ходзела на ритмику и танєчни секциї, а лєм кед чула музику такой починала танцовац. У пиятей класи основней школи Александра пошла на першу пробу фолклору и як гвари, теди почувствовала же Дом култури место дзе вона припада и дзе ше приємно чувствує.

– У фолклору сом почала танцовац на 11 роки, та ми ше видзело же сом можебуц досц позно рушела, понеже шицки мойо товарише зоз класи почали вельо скорей. Медзитим, похопела сом же нїґда нє позно почац зоз дачим кед то насправди любиме. Кед ше огляднєм за собу, видзим же прешли точно 11 роки одкеди сом почала танцовац у фолклору. На пробох сом полюбела танєц, нашо крочаї, музику, а научела сом и вельо того о нашей традициї и обичайох. Вше сом после пробох ишла задовольна и щешлїва дому, та вироятно то и допринєсло же бим и попри телїх рокох предлужела танцовац. Док сом була ище у стреднєй школи, ходзела сом и на проби до Руского културного центру у Новим Садзе, а попри фолклору, ходзела сом и на модерни танци як и на латиноамерицки танци – толкує Александра.

Однєдавна, Александра почала тримац и фолклорни проби дзецинскей ґрупи у Културно-уметнїцким дружтве „Жатва” у Коцуре.

– Було то єдно вельке виволанє за мнє, понеже сом нїґда до теди нє мала искуства зоз тим. З оглядом на тото же нашо Културно-уметнїцке дружтво уж длугши час нє мало дзецински фолклор, жадала сом порушац тоту секцию и нє дошлєбодзиц же би ше дзецински фолклор у нашим валалє загашел. Сам початок триманя пробох за мнє було єдно вельке виходзенє зоз „зони комфору”, понеже сом ше барз бала як то шицко випаднє, медзитим, резултат ше указал як барз позитивни. Одволанє дзецох було барз добре, пришли вецей як 20 дзеци, цо прекрасне число. Уживам у роботи зоз дзецми, понеже их барз любим и прето ме шицко тото виполнює. Дзеци одлични, весели су, слухаю и шицко розумя. Помали учиме основни крочаї и рихтаме ше за наиходзаци манифестациї котри ше нам приблїжую на лєто. Мушим повесц же сом у шицким тим нє сама и же ми барз вельку потримовку и помоц дава Тамара Салаґ, руководителька виводзацкей фолклорней ґрупи у нашим КУД у Коцуре, од хторей мож вельо научиц. Барз сом задовольна и наисце ми велька чесц сотрудзовац и робиц зоз Тамару. Попри Тамари вельку помоц мам и од Мариї Дудаш Фейса котра ше вше остара же би облєчиво за хореоґрафию було ушите на час, як и од предсидательки Дружтва и шицких членох хтори вше ту за нас – приповеда Александра.

ШЛЄБОДНИ ЧАС И ПЛАНИ ЗА БУДУЧНОСЦ

Александра и коло телїх обовязкох вше пренайдзе шлєбодного часу за себе же би шицко вибалансовала и нє запущела свой приватни живот. У шлєбодним чаше люби фотоґрафовац, ходзиц до терховнї кельо єй час дошлєбодзує, як и на тренинґи подобни йоґи, же би зачувала свойо здравє и остала у кондициї. Свой шлєбодни час тиж люби препровадзиц и зоз фамелию, як и зоз дружтвом и нє занєдзбац одношеня зоз єй блїзкима особами лєм пре обовязки. Место на котре люби пойсц кед є у Новим Садзе то праве Руски културни центер и дружиц ше там зоз товаришами. Александра барз люби путовац и жада цо вецей препутовац. Яки єй плани за будучносц, Александра нам гвари:

– Нє барз любим питаня котри ше дотикаю будучносци. Най шицко идзе так як идзе. Я робим тото цо ми ше пачи у одредзеней хвильки. За тераз ми ше пачи на пракси, дзе робим у обласци културолоґийного консалтинґу, правим маркетинґ плани и дизайнуєм. Анґажована сом на медзинародних проєктох и учим о социолоґиї и рижних културох. З другого боку, можебуц ми ше у будучносци укаже же цо будзем робиц. Затераз ми примарни циль закончиц студиї, а жадам буц успишна, нєзависна и найважнєйше, щешлїва – з ошмихом закончує розгварку и поздравя шицких читачох „Руского слова”.

ВШЕ УЧИ И ГЛЄДА РОЗЛИЧНИ РИШЕНЯ

Плакати Културно-уметнїцкого дружтва „Жатва“ зоз Коцура праве Александра дизайновала. Як вона гвари, Факултет технїчних наукох понука наисце велї можлївосци, та праве на тим месце научела и основи за дизайнованє.

– Як цо сом уж спомла, студентски орґанизациї понукаю широки спектер знаня, та сом праве там випробовала дизайнованє. Почала сом дизайновац друковани материяли як цо то мещки, шольки, теки, флаєри, та и материял за дружтвени мрежи. На початку сом дизайновала лєм за себе и за праксу, а вец сом почала дизайновац и за КУД „Жатва”. Треба наисце досц часу же би ше дизайновало, медзитим я ище вше лєм учим и глєдам вшелїяки способи. Мило ми кед на себе видзим напредованє, и кед збачим же ми потребне вше менєй и менєй часу же бим дацо дизайновала – толкує дизайнерка Александра.

(Опатрене 174 раз, нєшка 1)