Вше то бул тим

автор м. афич
545 Опатрене

Приблїжує ше ище єден Дзень школи „Петро Кузмяк” у Руским Керестуре. На тот завод без єй професора ґеоґрафиї и длугорочного директора Янка Хому, котри однєдавна пошол до заслуженей пензиї. А праве цали роботни вик препровадзел у тей нашей значней установи, дзе зоз вельку пожертвовносцу зохабел глїбоки шлїди, и материялни и гевти людски у школярох, у колективе. И нє лєм там. Познате же Хома дружтвени и спортски роботнїк ище од своєй вчасней младосци.

Янко Хома и свойо основне школованє закончел у Керестуре, а потим и як єден зоз школярох другей ґенерациї обновей Ґимназиї як вербаского оддзелєня, котрим оддзелєнски старшина бул Юлиян Гербут. Красни памятки ше роя на тот найкрасши период живота, на товаришох котрих було зоз шицких наших местох, на тото цо посцигли, дзе су нєшка… Даєдних уж давно нєт.

Високе образованє Хома предлужел у Новим Садзе на Природно-математичним факултету на напряме ґеоґрафия, и цеши ше же медзи колеґами бул и славни Дьордє Балашевич.

– Ламал сом ше чи вибрац историю, чи ґеоґрафию, алє заш лєм тото друге превагло. И пре професора у ґимназиї, и прето же ме вше прицаговало знац о державох, о швеце, о космосу… На студийох зме були барз добре дружтво, и пре Балашевича котри теди починал, и вельо зме путовали, аж 90 днї на екскурзийох и видзел сом швета – поздогадовал ше Хома.

У Хомових през штири поколєня традиция була же би ше зачувало и мено Янко

УВЕДОЛ НАПРЯМ ТУРИСТИЧНИ ТЕХНЇЧАР

– Дипломовал сом у юлию и конкуровал за роботу, та ме прияли и у Малим Зворнику, Чантавиру и Жеднику. Кед сом уж мал вибрац дзе пойдзем робиц, у керестурскей школи ше указало шлєбодне место, бо наставнїца Кандрачова прешла за заменїка директора.

Знаже же сом волєл остац у своїм валалє, бо сом ту уж бул активни и у младежскей орґанизациї, и у спорту – гвари вон.

У керестурскей Основней и штреднєй школи Янко почал робиц 1981/82. року, о рок мушел одслужиц войско, а вец шлїдзели роки роботи, перше у фаху, а познєйше и на месце директора школи. Тоту длужносц од 1993. року окончовал у вецей мандатох, нєполни 20 роки и за тот час вельо того поробене, як на инвестицийох, так и иновацийох у самей образовней системи. Най здогаднєме, директор Хома инцировал и школского 2008/2009. року до штреднєй школи уведол нови напрям туристични технїчар.

– По теди зме у штреднєй школи мали лєм ґимназию, єдно руске и два сербски оддзелєня. З часом ше число школярох у сербских оддзелєньох почало осиповац, и зоз школскей управи нам уж предкладали збиц на єдно оддзелєнє. Почали зме роздумовац цо зробиц.

 Як колектив зме часто були на друженьох по велїх местох, и раз у Вершцу ми їх директор дал приклад же у Ковину отворели тот атрактивни напрям. Так и ми вибрали, и ту сцем наглашиц же кед би нє було нашого секретара Веселинки Бачич, нїґда би ше тото нє витворело, бо вона поробела барз вельки административни роботи. Требало нам и кадер и случайно сом ше здогаднул дакедишнєй нашей школярки у ґимназиї Єлени Петкович нєшка Миркович, з Кули. Була закончени туризмолоґ, а нє мала роботу, та була прещешлїва до нас присц и, ту є и нєшка. Було и други проблеми коло ґимназиї и у општини, алє вше зме мали потримовку у Покраїни як школа од окремного значеня – памета дакедишнї директор Хома.

ЗАПОЧАЛ ПРОМОЦИЇ ШКОЛИ, ПРИШЛИ ШКОЛЯРЕ З УКРАЇНИ

Праве пре прицагованє школярох до керестурскей школи, директор вше мал на розуме цо шицко на тото може уплївовац. Дзбал поволовац дзеци з наших руских местох, а тиж и з околних, на преслави Дня школи, на спортски змаганя, иницировал купиц комби превозку на котрей ше вец почало одходзиц на промоциї перше до Коцура и Дюрдьова, а вец и индзей, а комби ше хасновало и за спортски змаганя. И як гвари, уключели ше до того и наставнїки, поготов Владимир Бесерминї котри тоти промоциї барз добре обдумал. Нє мож нє спомнуц же док тирвал мандат Янка Хому витворел ше и приход школярох до рускей ґимназиї и зоз України зоз Закарпатя. Тота идея була заєднїцка и нашим другим предняцким институцийом, а Хома вше мал слуха за шицко цо допринєсло як самей школи, так и рускей заєднїци. Свойо велї познанства, и прейґ спорту и других анґажованьох, вихасновал же би и Школу и заєднїцу повязовал зоз людзми з других крайох и державох.

З єдного од числених путованьох

– Вше сом любел путовац, та сом до того уключовал и нашу школу, и колектив и школярох и витворели зме велї сотруднїцтва, а ту вше бул попреплєтани и спорт, та то скоро чежко було розлучиц. Почали зме сотрудзовац зоз єдну школу у Медзилаборцох їх делеґациї наставнїкох и школярох приходзели до нас на Дзень школи, а ми одходзели на жимованя, и то вше було вигодне. Тиж зме були и у Македониї, а там нам драгу преправел Керестурец Юлиян Кашовски, потим прейґ єдней директорки зоз Сутомору, єдно лєто три автобуси з нашима школярами були на лєтованю. З туристами, и нашима ловарами, були зме и у Италиї, у Бечу и на велїх других екскурзийох – толкує Хома.

БУЛO И КAПИТАЛНИ ИНВЕСТИЦИЇ

Мали нам тот новински простор же бизме облапели шицки анґажованя нашого собешеднїка. Прето можеме лєм поспоминац и велї капитални инвестициї значни за керестурску школу.

– Преправели зме ровни закрица над интернатом, и у других часцох школи, интернат зме преширели на 70 места, бо було тельо школярох, та и вецей, а и лифт за кухню зме направели. Оградзена школа Замок зоз муриком, бо ше дзешка нашло слику як випатрало дараз, коло новей школи зме тиж поставели ограду и вельки паркинґ опрез школи справели. А перша инвестиция ми була преширйованє мосцика, бо камион з нафту нє могол войсц нука. Гоч нє шицки з колективу вше шицко розумели и потримовали, вельо з того ше указало як добре. Патрели зме и най то будзе з вигоднима средствами дзекуюци велїм познанством. Сцем лєм наглашиц же сом вше коло себе мал добри тим и нїч сом сам нє могол витвориц – визначує Янко Хома, хтори як директор останє запаметани и по тим же вше почитовал своїх колеґох, бул нєпоштредни и кед слово о одношеню ґу школяром, хтори го наисце любели.

– Дзеци треба любиц и розумиц и наймилше ми було кед ме дакедишнї школяре препознали даґдзе, з радосцу пооблапяли, а велї були амбасадоре нашей школи у своїх штредкох. Задовольни сом як прешол мой роботни вик, гоч ми дакус жаль же найчастейше пре мойо анґажованя церпела моя фамелия, супруга Натка и синове Яни и Мирко. Но, вироятнє бим ознова так робел, кед би требало – заключел на концу Янко, у приємним амбиєнту свойого двора, дзе ужива у желєнїдлу и квецу и древкох хтори сам посадзел.

ДОПРИНОШЕНЄ И У СПОРТУ

Наш собешеднїк вше любел спорт. Як млади тренирал фодбал при Малацкови Цвирипови, а кед пришол до школи, вон му предложел водзиц одбойкашску секцию и женску рукометну. Гоч ше обавал, пошло якош, и пионирки рукометашки реґистровани у новим ЖРК „Русин”, 1983. року, чий Хома бул тренер 30 роки.

Посцигнути и значни резултати, госцованя у Словацкей, України, три раз орґанизовал и одбойкашски медзинародни турнир у новей гали. Мушиме спомнуц Хомово доприношенє и у забавним и дружтвеним живоце младежи у валалє дзе бул часц руководства у инициятиви за Фешту на базену, Керестурияду, а участвовал и на вельких роботних акцийох бувшей держави.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ