Вєдно крачаю нови идеї и длугорочне искуство

автор Михаил РАМАЧ 5. юлий 2015

Михал Кочиш Миша, и його дзивка Гелена з Дюрдьова столаре. Оцец Миша  ма вельо длугши стаж, уж полни штири децениї, док його дзивка барз швидко упива оцово совити, провадзи цо ше случує у столарстве и уноши креативни идеї до того ремесла.

Интересантне же у Дюрдьове людзе слабо знаю же робим и як столар, та  частейше робим людзом зоз околних валалох – почина Михал приповедку о столарским  ремеслу хторе тирва децениями.

– Почал сом робиц на 16 роки як шеґерт, и видзи ше ми же ше теди чежше робело. Спочатку сом з руку правел гвозди з древа,  бо ше так теди робело и капчало древени елементи. Нєшка подобни роботи робя машини, а столарске ремесло випатра  цалком иншак – гвари Миша.

Кед усовершовал свойо ремесло, Миша робел зоз старима майстрами  на хторих ше упатрал. Праве прето ше квалитет його роботох барз розликує од нєшкайшей индустрийней продукциї, алє и од роботи велїх других столарох. Здобуваюци свойо искуство, Миша робел и у дакедишнєй жабельскей цеглярнї „Панония” и цукровнї „Шайкашска”, а познєйше почал робиц сам у своїм мигелю,  и там дзе го волали.

– Ремесло сом „краднул” од старших майстрох, та прето и нєшка шицко правим „на кайли”, и думам же так найлєпше. Шицко цо так справене длуго тирва, док способ правеня на типлу нє таки квалитетни – толкує Миша розлики у виробкох предметох з древа дакеди и нєшка.

DSCN5652

  СТОЛАРСТВО  ОСТАВА У ФАМЕЛИЇ

 Уж даскельо роки Мишови у роботи помага його дзивка Гелена, на хтору преноши свойо знанє и искуство у роботи.  Накадзи нас уведол до мигелю, такой могло обачиц же ма вельку помоц и же Гелена уж барз схопна у тим ремеслу.

– Одмалючка сом любела помагац оцови док роби и уж ме теди робота з  древом почала прицаговац. Кед сом закончела стредню школу и почала глєдац роботу, одлучела сом же будзем робиц зоз оцом. Найчастейше обрабям древо и пририхтуєм го, а окреме любим писац и рисовац по нїм,  цо тиж часц тей роботи – бешедує Гелена.

Гоч дзивки нє барз заинтересовани за таки ремесла, вона гвари же столарство интересантне, нє чежке, алє як и други роботи.

– Треба го любиц. Вона свойому оцови  барз на помоци  у тим же є креативна, вше  ма нови идеї за рижни прикраски з древа.

– З древа правиме вельо койчого, алє вше патриме же бизме справели и дацо нове.

Прето барз любим на интернету глєдац интересанти предмети  хтори можеме и ми виробиц, а вец ше з оцом радзиме же як  будзе конєчно випатрац тото цо будземе правиц – гвари Гелена.

Stol htori sebe Helena spravela

 ДРЕВО ТРЕБА ДОБРЕ ПОЗНАЦ

 Древо природни материял и крашнє випатра, а кед ше го обрабя ма и приємни пах. Медзитим, Миша добре зна же робота з древом опасна и кед ше нє меркує, мож ше лєгко покалїчиц. Нажаль, мал и таке искуство, но, гоч ше покалїчел, од столарства нє дзвигнул руки.

– Древо треба добре познац, бо кажда файта иншака и кед ше го пилї, треба  барз мерковац на дзепоєдни твардейши файти при хторих машина зна уцагнуц руку кед нож наидзе на ґузел у древе. Я праве так прешол. Пре тото сом требал буц пензионовани, алє сом нє сцел. Предлужел сом робиц, но, тераз барз меркуєм на Гелену же би и вона нє повторела мою гришку. Затераз, лєм я робим на машинох – бешедує Миша.

ПОПУЛАРНИ ЕТНО СТИЛ

Шицко цо мож справиц з древа Мишови и Гелени нє стране. Правел и конструкциї за церковни иконостаси у Ґосподїнцох и Дяли, а з древа ушорел и ентериєри у велїх ресторанох. У Дюрдьове окреме познати киоски у центру валала хтори тиж Миша справел, а Гелена сама справела стол за компютер.

Накадзи ше войдзе до Кочишового обисца, нє мож нє обачиц древену ограду и надкриту студню хтори у дворе права декорация, а там и мали декоративни фурик, древени кабли, черепчки за квеце, та и бависка…

Барз крашнє випатра и лєм прелаґоване древо, а увагу прицагую и стародавни лавки, столи и карсцелї хтори Миша и Гелена вирабяю. Кед дахто од муштерийох вимага, предмети з древа и реставрираю. Людзе ше найбаржей интересую за стародавни лавки, и вообще, за предмети у етно стилу, кухнї, посцелї, ормани, столи за компютери, дзвери, облаки, хижки за пси и птици…

Столарске ремесло у Кочишових помали постава фамелийна робота хтору би з роками любели ище баржей усовершиц.

И У МЛЇНУ И У СВОЇМ МИГЕЛЮ

Михал жиє у Дюрдьове у Карадьордьовей улїчки, лєбо як ю старши Дюрдьовчанє волаю – Лебарац. Таку назву улїца достала пре млїн хтори ше там находзи, а Миша праве там заняти. Кед є нє на роботи, вец є у своєй роботнї и вєдно зоз свою дзивку Гелену вирабя предмети з древа. Столарске ремесло почал виучовац у дакедишнїм подприємстве „Дюрдьовчанка” дзе бул помоцни роботнїк, а кед нєодлуга купел першу машину, и сам почал майстровац зоз древом.

Затераз дзивка и оцец у тей роботи задовольни.■

 

(Опатрене 155 раз, нєшка 1)