Глїбоки и тирваци шлїд у нашей просвити и култури

автор розгварку водзела о. планчак сакач 7. септембер 2020

У тим року Дружтво за руски язик, литературу и културу означує свойо 50-рочне иснованє. Пол вика у континуитету тирва робота того Дружтва, а вельке доприношенє тому дала и наша собешеднїца професорка педаґоґиї Ирина Папуґа, хтора го на два заводи очольовала як предсидателька Предсидательства и предсидателька Скупштини того Дружтва. През тот интервю жадали зме наших читачох здогаднуц на велї активносци и глїбоки шлїди хтори Дружтво охабело у своїм пейцдеценийним тирваню у нашей култури, просвити, як и у видавательстве и рижних културних активносцох.

РС   Цо бисце видвоєли як найвекши досяги у пейцох деценийох иснованя Дружтва за руски язик, литературу и културу?

– Дружтво за руски язик, литературу и културу основане 4. децембра 1970. року як дружтвена орґанизация кед у АП Войводини сновани подобни орґанизациї за мадярски, словацки, румунски и други язики и литературу. Дружтва за язики од 1974. року координовали свойо активносци и тота координация ше отримала и отримаує по терашнї рок. Того, 2020. року, кед ше означує пейц децениї, або пол вика иснованя Дружтва, треба повесц же Дружтво прешло през вецей фази у своєй роботи и дїлованю. Дзеведзешати роки прешлого вику були найчежши одкеди Дружтво основане. Робело ше у чаше пременкох у дружтве и нашей жеми и без достаточних материялних средствох, алє источашнє и у часох з велькима активносцами и, на нашу радосц и поцешенє, зоз досц значнима резултатами и започатима акциями. Каждорочни обсяжни препатрунки активносцох о роботи тото Дружтва найлєпше илустровали.

РС   Од снованя по нєшка хтори то главни обласци роботи Дружтва?

– Активносци ше и у прешлим периодзе, як и нєшка одвивали у велїх обласцох: преучованє и наукови обробок руского литературного язика, виучованє и унапредзованє руского язика и подзвигованє язичней култури, образованє и воспитанє кадрох у обласци руского язика, унапредзованє литературней дїялносци на руским язику, защита и пестованє културного и духовного скарбу,  виглєдовацка робота у обласци руского язика и култури, порушованє и унапредзованє културней дїялносци, окреме у подобовей творчосци, робота секцийох и роботних целох Дружтва и членства, видавательна дїялносц Дружтва – у рамикох седем едицийох: образованє, предшколске вихованє, литература, словнїки, Руска катедра, подобова творчосц и Одняте од забуца – вєдно вецей як 70 наслови. А треба повесц и же зме мали медзинародну активносц и сотруднїцтво зоз другима орґанизациями и институциями.

Окреме треба визначиц виходзенє рочнїка Дружтва – Зборнїка роботох „Studia Ruthenica” – видати 24 числа, а 25 ше пририхтує, зоз надпомнуцом же Дружтво од  1975–1988. рок видавало свой рочнїк – часопис „Творчосц”, вишли 13 числа, а од 1989. року рочнїк виходзи як „Studia Ruthenica”, цo вєдно виноши 36 числа.

Тиж треба визначиц же у рамикох преучованя и наукового обробоку руского язика як вецейрочней екипней роботa вишли: I и II том Сербско-руского словнїка (перши том обявени 1995. а други 1997. року), Руско-сербски словнїк (2010), двотомни Словнїк руского народного язика (2017), а источашнє ше робело и роби на проєкту хтори започати 2002. року, а то Правопис руского язика (Правописни словнїк), на хторим анґажована виглєдовацка екипа у сотруднїцтве зоз Одсеком за русинистику Филозофского факултету у Новим Садзе и Одбором за линґвистику Дружтва. Дружтво видало и два терминолоґийни словнїки: Словнїк медицинскей терминолоґиї сербско-рускоанґлийски (2006) и Словнїк защити рошлїнох и животногo стредку сербско-руско-латинскоанґлийски др Радмили Шовлянски (2010).

РС   А хтори бисце порограмски активносци Дружтва визначели?

– Од програмских активносцох треба видвоїц: виучованє руского язика у школох у руских штредкох дзе Дружтво роками укладало и уклада моци же би ше руски язик учело у рамикох виборней настави, Так, починаюци од 1993/1994. року обновене, або преширене ученє руского язика у Бачинцох, Шиду, Вербаше, Кули, Новим Орахове, Бачкей Тополї, Ґосподїнцох, Савиним Селу, Сримскей Митровици итд. У вецей як 30 основних школох зоз вецей як 300 школярами.

Походзаци од того, а пре потребу сотруднїцтва и координованя и руских школох, и школярох, и наставнїкох руского язика 1994. року у Бачинцох основани Стретнуца руских школох,  хтори ше кажди рок отримую у другим штредку. Того року мало буц 26. стретнуце у Вуковаре и Петровцох, цо зме пре корона вирус преложели на идуци, 2021. рок. Стретнуца потримую компетентни институциї образованя и националних меншинох.

На чесц єдного од сновательох и першого предсидателя Дружтва Миколи М. Кочиша од 1990. року ше отримую „Днї Миколи М. Кочиша”. Того року ше планує 30-та манифестация у рамикох хторей ше означи и 50 роки роботи Дружтва.

РС   Хто шицко бул на чолє Дружтва и хторих углядних науковцох и почитовательох бисце видвоєли зоз членства?

Попри Миколи М. Кочиша, як першого предсидателя, треба визначиц другого предсидателя Василя Мудрого, хтори после Кочишовей вчасней шмерци 1973. року превжал тоту длужносц. Потим треба визначиц Дюру Варґу, Янка Раца, Любомира Медєша, Гавриїла Колєсара и других. Зоз новших часох и зоз другу орґанизацию дружтвох за язики и литературу, та и нашого Дружтва, як здруженя гражданох, треба спомнуц закладанє Янка Барни, др Юлияна Рамача, др Михайла Фейси, мр Гелени Медєши, Владимира Салонского, Наталиї Рамач, Блаженки Хома-Цветкович, та и мнє по тераз як секретара Дружтва. 

Од других почитовательох Дружтва, науковцох и углядних Руснацох треба визначиц: др Митра Пешикана, др Александра Дуличенка, др Свена Ґуставсона, др Иштвана Удвария, др Павла Роберта Маґочия,  др Душана Дрлячу, др Любивоя Церовича, др Радмилу Шовлянски, мр Павела Домонїя, др Оксану Тимко Дїтко, др Якова Кишюгаса, др Миколу Новту, Марию Чакан, мр Славомира Олеяра, др Дюру и Михайла Барана, Желимира Папа итд.

РС   Ви на два заводи очольовали Дружтво, вельо того поробене и през функцию секретара хтору сце окончовали. Цо бисце, заш лєм, окреме видвоєли як Ваш найважнєйши анґажман и резултати?

– Намагала сом ше и намагам отримац континуитет у роботи Дружтва, же би нє було претаргнуца, преширйовац членство, Дружтво ма 1 266 членох, oд того порядних 1 028, почесних 126 и помагаюцих 113. Заказовац и старац ше о отримованю схадзкох, окреме о просторе, бо Дружтво нє ма свойо власни просториї за роботу и активносци, писанє звитох и записнїкох. Треба надпомнуц же ше робота Дружтва одвива у вецей як 15 секцийох и то: у Новим Садзе, Руским Керестуре, Коцуре, Дюрдьове, Кули, Вербасу, Новим Орахове/Бачкей Тополї, Сримскей Митровици, Беоґрадзе, Ґосподїнцох, Шиду, Бачинцох, Бикичу, Беркасове, Суботици, Савиним Селу, Миклошевцох, Петровцох, Вуковару у Горватскей, Киченеру и Нортбателфорду у Канади, та треба координовац и їх активносци и сотрудзовац з нїма. Тиж треба координовац и зоз другима Дружтвами за язики и литературу кед у питаню конкурси, финансованє, видаванє Мултиязичного часопису „Мост”, участвованє на салонох и саймох кнїжкох итд.

РС   Пейдзешата рочнїца Дружтва праве у тим року. Означованє и преслава рочнїци преложена за єшень. На яки способ  ю думаце означиц пре корона вирус хтори шицких ощербел, окреме людзох у култури, бо пол вика наисце красни ювилей за єдну орґанизацию?

– Програма означованя 50 рокох од снованя Дружтва за руски язик, литературу и културу прилапена на 3. схадзки Управного одору 21. фебруара  у Новим Садзе и будзе облапяц: Шести науково-фахови сход „Руски язик, литература, култура и просвита”. По тераз отримани 5 науково-фахово сходи у Новим Садзе: перши бул 1993. року, други 1998, треци 2005, штварти 2010, и пияти 2014. року. Роботи зоз спомнутих сходох обявени у Зборнїку роботох Дружтва „Studia Ruthenica” число 3, 7, 10, 15 и 20, а зоз шестого буду обявени у „Studia Ruthenici” 26, 2021. року, а термин: 4. 12. 2020. рок Потим Литературни и подобово конкурси, Литературне стретнуце пошвецене значним рочнїцом зоз Календара Дружтва за 2020. рок хтори вязани за руских писательох и подобових творительох, Наградзованє заслужних за розвой руского язика, литературу, културу, просвиту, публицистику, у подобовей творчосци итд. Рочнїцу плануєме почац означовац од септембра, бо зме ище нє достали финансийни средства за тоту програму. Конкуроване и видзели зме по ришеньох же нам АПВ обецала 50.000,00 динари. Шицки програми Дружтва у 2020. року буду отримовани у рамикох 50-рочного ювилея. – заключела Ирина Папуґа.

(Опатрене 107 раз, нєшка 1)