Даваме авто-ґоли, а нє видзиме

автор м. горняк кухар, фото в. вуячич 24. авґуст 2020

Єст присловка „Робиц на хасен власней чкоди”, цо шведочи же така можлївосц и активоване намаганє часц людскей природи, дакеди аж смертельно опасна за самого себе и других. Теолоґове наглашую же за безпечнєйши и лєпши живот важни вира, молитва, пост, споведанє и причащанє. 

Од рана до вечара, чловек рационални и ирационални, добри и нє добри, уж хто кеди и кельо, то часц його природи, а виражує ше у каждодньовим живоце од обичного смутку, уквилєносци и нагнїваносци, до самозабойства и забойства.

Форми (само)деструкциї практично безгранїчни по числу и характеристикох, бо кажди чловек потенциялно креативни, у позитивним, лєбо неґативним смислу.

Нєшка (само)деструкция актуална и у тим же чловек дума же є одпорни на вирус корона, же ше то случує другим, а мало му бриґа, лєбо му анї нє бриґа же чи є опасносц за других.

ПЕНЄЖИ НЇҐДА НЄ ДОСЦ

Початком авґуста у Италиї вибил скандал кед обнародоване же пейц парламентарци и коло два тисячи леґалних и реґионалних политичарох вжали бонус хтори бул наменєни найзагроженшим, хтори Влада формовала под час карантина.

Бонус виноши од 600 по 1 000 евра, формовани є за гевтих хтори остали без роботи и охудобнєли пре пандемию, а парламентарци у Италиї мешачно доставаю 13 000 еври, та на висше.

Шейсто еври мало у одношеню на таки високи плаци. Цо ше случело же су, заш лєм, нєроздумано и безганблїво вжати? У народзе би ше поведло – пенєжи нїґда нє досц, галави су. У спортским маниру – дали себе „авто-ґол”. Психолоґове поведза – еґоцентрични су. Теолоґове – гришни су, нє знаю и нє сцу стримовац ше, нє знаю цо то пост.

У нас ше о скандалу звичайно бешедує, розплєта даскельо днї, вец народ загваря зоз дасчим другим, вец ше то забудзе и о даскельо роки, лєбо и менєй, мож  достац и други мандат.

БЕЗУСЛОВНО ПРИЛАПИЦ ЧЛОВЕКА

Єдна з можлївих и добрих борбох процив (само)деструкциї то и споведз, а за цо подле зме шицко способни, шведоча и искуства епископа бачкого др Иринея зоз Греческей.

– Єден млади паноцец Грек, кед споведал, перши три днї нє могол спац, нє могол присц ґу себе, було му нєдобре, мло, од грихох хтори чул – виприповедал владика Ириней. – Познєйше ше з тим зожил и забувал шицко цо чул, же би го то нє обтерховйовало.

Єст и таки случаї же ше єден млади чловек висповедал, а паноцец го викритиковал и вивадзел ше з нїм, так же тот чловек вецей нїґда нє пришол на споведз. Лєбо, єст случаї же двоме священїки даю исти совит єдней особи, а вона першого паноца нє послуха, алє другого дзечнє послуха, бо є за ню авторитет. Так ше поставел у споведзи, дзе важне безусловно прилапиц чловека, вирного – надпомнул епископ Ириней.

По його словох, у Греческей священїк треба же би достал дозволу од владики же би могол споведац, кед ше оценї же є способни, дозрети и подобни за таке дацо.

ВАЖНОСЦ ВИРИ

Бешедуюци о причинох прецо людзе нєшка нє у блїзкосци Господа нашого Исуса Христа, парох новосадски о. Юлиян Рац гварел же то пре рижни причини, пре лєнївосц духа, пре нєзадзбаносц, даєдни нє знаю прецо, а пошлїдок то же мож одпаднуц од Церкви, односно же ше и одпадує од Церкви.

– Док Исус бул на жеми, велї ґу ньому приходзели пре рижни причини – прето же були зацикавени, пре любопитлївосц, даяки хасен, а даєдни мали виру же Исус дакого виздрави – потолковал о. Рац.

– Людзе чувствовали Його блїзкосц, чувствовали же доставаю виру до Исусового божества, всемогучносци, любови, милосердия, и велї виздравели. Нє чувствовали тоти хтори мали тварде, камене шерцо.

Велї хтори нє упознали Исуса нє знаю яка душа може буц спокойна у Його блїзкосци. Случовало ше же дахто мал лєм заренко вири, а пременєл ше, виздравел. Христос помагал и тим за хторих ше дахто други закладал.

Треба мац виру. Знам же велї и нєшка чувствую обшеднутосц у векшей, лєбо меншей мири. Здогаднїме ше же велї виздравеня були прейґ рукох апостолох, хтори мали власц шириц Царство нєбесне, мали Исусово ласки – надпомнул о. Юлиян.

По його словох, треба буц подобни до Исуса Христа, хтори нам указал можлїву святосц, гоч чловек огранїчени. Шицки ласки мож достац зоз молитиву и постом, а за виру ше треба постарац, потрудзиц, упознац условия християнского живота.  

ВРЕДНОСЦ МОЛИТВИ ЗА ДРУГИХ

 – З Євангелиї и зоз живота видзиме же хто бул блїзко при Исусови, тот мал нагоду полєпшац  живот. Христа нашли тоти хтори го глєдали. Вони и научели же достаточна помоц у Исусовей присутносци, помоц його сили.

Треба вериц, посциц, модлїц ше, споведац и причащац ше. А кед дацо нє можеме, нє идзе нам, замодлїме других най ше за нас модля – посовитовал о. Юлиян Рац.

(Опатрене 99 раз, нєшка 1)