Дакеди ше з поля лєпше жило

автор вл. дїтко 12. фебруар 2021

У Tормовей фамелиї  у Шидзе з польопривреди ше жило роками, бо, як и наш собешеднїк Влада Торма (49) гвари за себе, у польопривреди є од кеди зна за себе.

До швета польопривреди вошол коло оца, гоч у тедишнїм чаше, як ше то дараз гуторело, була сиґурнєйша робота у даякей фабрики, кед на каждого мешаца придзе порядна плаца. Влада 13 роки робел у єдней друкарнї,  а попри того обрабял и жем. Кед друкарня „скапала” остало му жиц лєм зоз жеми.

– Обрабям 13 гольти своєй жеми и ище коло 40 гольти берем под аренду у шидским и беркасовским хотаре. Найвецей шеєм жито, кукурицу, слунечнїк и олєйову цвиклочку. Прешлого року сом мал жита 35 до 40 метери по гольту, алє одкупна цена була нєвигодна. Цена од 16 або 17 динари, яка була прешлого лєта, нєдостаточна, мушела би буц голєм од 22 по 24 динари же би ше дацо и заробело. Половку продукциї сам финансуєм, а половку ше задлужуєм у ПП „Албатрос” – приповеда Влада Торма.

У розгварки предлужує же ма шицку потребну механїзацию, три трактори, комбайн и шицко друге, алє щиро припознава же то механїзация хтора уж дослужена бо ма коло 40 роки, цо проблем и при велїх парастох у Сербиї. Гвари же ше дакеди за седем предати буяци могло купиц трактор, а тераз то нєможлїве. Уж роками нє карми буяци алє, заш лєм є у статкарстве, карми швинї.

– Дакедишнї кармики сом ище доправел и през рок викармим коло 80 швинї. Прашата мам од своїх прашачкох и пре  карменє садзим коло 20 гольти кукурици. И одкупни цени швиньох досц нїзки, бо були 120 до 130 динари кед ше предава месарови, а коло 150 кед дахто приватно придзе купиц. Же би на концу було даякого заробку, цена би мушела буц од 180 до 200 динари за килограм – гвари Торма.

Як цо нє карми буяци, так уж роками на польох нє шеє анї цукрову цвиклу, алє остатнї роки шеє олєйову цвиклочку до хторей єст досц укладаня, алє ше ю виплаци продуковац. Вельке обтерхованє у продукциї то високи цени горива, нашеня и хемийних средствох, а и субвенциї держави по гольту би, по його думаню, мушели буц векши.

– Кед ше шицко поздава, треба вельо робиц, а за тоту роботу ше нє достанє даяки заробок. Гоч, наприклад, комбайн ма уж 40 роки ище з нїм услужно тлачим жито, слунечнїк и кукурицу другим парастом, та  и ту заробим даяки динар. Досц сом слухал о такволаней ИПАРД програми, медзитим, ту треба виполнїц велї условия та сом ше до того нє упущовал – гвари на концу розгварки Влада Торма.

ДАКЕДИ ШЕ ВЕЦЕЙ ЗАРОБЕЛО

 Як нам на початку розгварки гварел, Влада у польопривредней продукциї ище кед оцец бул „глава хижи” и направел нам єдно поровнанє.

– Цо повесц кед мой оцец обрабял менєй жеми як я тераз, а лєпше ше жило дакеди як нєшка. Держава обецує же помогнє парастом, алє у пракси то нє так, окреме кед слово о менших продуковательох – гвари Торма.

 

(Опатрене 46 раз, нєшка 1)