Дакус лєпше, алє ище єст цо виправяц

автор м. афич
2.5k Опатрене

Кед нєдавно отримани волонтерски камп у Руским Керестуре, волонтере зоз швета єдине цо пригварели то же бизме баржей чували свойо околїско, так як чуваме свою традицию. Думали ту вироятнє на цалу Сербию, бо мали пригварки на еколоґийну свидомосц и волонтерох зоз других местох нaшей держави.

Шлїдом информациї о чуваню околїска, рушели зме дакус виглєдац яка ситуация у Руским Керестуре, а з акцентом на вивоженю и селектованю одпаду. Познате же уход до Европскей униї, дзе ше Сербия намага войсц и усоглашує свойо закони з европскима, облапя и сферу еколоґиї, а ту випатра же зме од ЕУ ище вельо километри далєко, як по законох, тельо ище баржей по свидомосци.

Кельо еколоґийно свидоми жителє Керестура, нє подзековне оценьовац, но оцену зме заш лєм достали зоз ЯКП „Руском” хторе ше стара о отримованю явних поверхносцох у валалє, та и о збераню одпаду, о валалским шмециску итд., и то нє лєм у Керестуре, алє и у сушедним Крущичу. Директор Иґор Фейди з тей нагоди гварел:

– Можем повесц же у остатнїм чаше у нашей роботи видзиме же ше ґенерално цошка позитивне случело праве у тей свидомосци наших гражданох. Векшина совиснєйша у отримованю своїх обисцох, тиж и у чуваню явних поверхносцох, а и „Руском” ше трудзи, гоч нє маме досц роботнїкох. Гевтого року зме були похвалєни же наш валал у Заходно-бачким округу бул найушоренши и найчистейши од тих цо на тото меркую и то нє з нашей општини. У Крущичу, поправдзе, дакус иншака ситуация.

На питанє чи єст дзиви депониї по валалє, чого нєдавно було, а цо барз присутне у цалей Сербиї, Фейди гвари же ше Керестурци и ту углавним полєпшали.

– Валал нам нє проблематични, бо людзе меркую. Гоч ше знова почало правиц дзиву депонию при теметове, и попри мирох цо зме превжали, та зме реаґовали, знова сцеме опирскац, та кед будзе отворене, озда людзе нє зошму тельо там руцац шмеце.

Проблем маме и же ше вивожи здохлїни по хотарских драгох. У Крущичу на кривини зме мали здохнуту вельку швиню. На драги ґу Водици єст случаї же ше вируцує шмеце, чловек идзе на польо та вируци шмеце з трактора. Но, раз зме там по рахунку нашли же хто, та ше опомло чловека, хтори ше поганьбел и винєсол тото цо руцел на нєдошлєбодзене место.

Но, то поєдинєчи случаї и векши проблеми нєт, а таки кед найдземе такой ришуєме, окреме же депония у валалє отворена нє лєм пополаднями, алє тераз и до поладня, одкеди знова ту вивожиме – потолковал директор „Рускому”.

ШМЕЦЕ ЗНОВА НА ВАЛАЛСКЕЙ ДЕПОНИЇ

Тото цо нове за жительох Керестура, же „Руском” шмеце од нєдавна знова вивожи на валалске шмециско на концу Улїци Сивч Йовґена, а нє до Кули. О тим директор Фейди гарел:

– Тераз по скупштинскей одлуки концом юния, можеме до Керестура вивожиц комунални одпад. Так же вецей нє вивожиме на депонию медзи Кулу и Савиним Селом, хтора була планована як транзитна депония. Давно було предвидзене же требала буц вибудована реґионална депония за цали заходнобачки округ, змесцена ище 30 км од Зомбора, и за то ше рихтало вельки проєкт. Алє, я точнєйше нє знам чом тото застановене. Нам у Керестуре би то бул вельки проблем, и кед же тота реґионална зажиє, треба будзе вельку орґанизацию. Ми би мушели вожиц шмеце до Кули, а з Кули би раз тижньово требали вожиц вельки камиони. Правда же би то було добре за нашо валали, алє нє знам точно кельо и драгше. Иншак, шицки места у општини вше и вожели шмеце на свойо локални депониї, лєм ми з Керестура остатнї роки до Кули. Алє тераз ше Керестур врацел на старе.

Здогадуєме же ше Керестурци роками бунєли праве прето же валалска депония барз блїзко при валалу, т. є. лєм на даскельо метери од остатнїх хижох.

По словох директора Фейдия, затераз то опция хтора и орґанизацийно баржей одвитує „Рускому” хтори ма лєм 16 занятих, вєдно з администрацию, та лєдво старча у отримованю и Керестура и Крущичу, и за вельо сеґменти у роботи, хтори, як гвари Фейди, у шицки других општинских комуналних подприємствох, окрем у Кули, окончую по найменєй 30 особи.

– Мушим здогаднуц же за нас як „Руском” и тото була велька обовязка, бо ше стараме и отримуєме комунални роботи нє лєм у Керестуре, алє и у Крущичу. Кед зме одпад вожели до Кули, мали зме проблем, бо з Крущичу нє можеме два-три тури вивесц до Кули за єден дзень, а там и кошиме и шицко друге. Маме розпорядок же пондзелок робиме там, гоч то мало часу за обсяг роботи, а штири днї ту, у Керестуре.

Мушели зме пренайсц даяки способ функционовац як и други комунални подприємства, бо ми єдини хтори зме шмеце вожели так далєко, од 18 до 20 км зоз Крущичу. Оталь зме ношели штварток два раз на транзитну депонию и то представяло вельки напор и за механїзацию, и гориво и час, и за роботнїкох, бо вони маю и други роботни обовязки як цо розношенє рахункох, порая, коша коло 30 гектари у валалє и доокола… А по правдзе, людзе и сами мали право там вивожиц одпад – заключел Фейди.

КЕЛЬО ШЕ ОДПАД СЕЛЕКТУЄ

Очуванє животного штредку барз широка тема, а вона облапя и селектованє одпаду и його прерабянє, цо уж давно розвите у заходних жемох. Пробує ше дацо з того применїц и у Сербиї, поготов у вельких городох, та и у менших штредкох. У Руским Керестуре пред даскельо роками, „Руском” пробовал орґанизовац селектованє и зберанє ПЕТ амбалажи, т. є. пластичних фляшох хтори, нажаль, барз загрожую животни штредок.

Ту свидомосц досц нїзка бо фляши мож видзиц розруцани поготов коло беґелю и вилєтних местох. „Руском” єден час безплатно дзелєл превидни мехи за пластични фляши и спочатку два раз у мешацу одредзени днї могло ше их зохабиц пред обисцом же би их роботнїки на тракторе позберали.

ПЕТ амбалажу ше предавало як секундарну сировину на рециклованє. По Керестуре поставени и специялни контейнери за фляши, найвецей у центру, алє и коло других установох, на базену, и вєдно их єст дванац. Медзитим, зберанє фляшох з обисцох престало.

– Почало ше случовац же людзе вше менєй виношели фляши, а безплатни мехи вецей хасновали за друге шмеце за цо вони нєодвитуюци, бо су ценки и слаби, та вец нашо роботнїки мали бриґи. З часом нам їх зберанє постало нєрентабилне, та зме престали з тоту праксу. Анґажовали зме за тото єдного волонтера з валалу хтори ше поднял та пражнї контейнери и ту и у Крущичу, а збера и з обисцох кед го дахто повола, а тиж так є анґажовани и на шмециску дзе селектує одпад. З нїм маме барз добре сотруднїцтво, а цо назбера, ма право предавац за рециклованє. А то ПЕТ, амбалажа, папер, тварда пластика з обисца, ґуми, а друге менєй мож предац – потолковал Фейди.

Же ше Керестурске шмециско, як чуєме, по­ря­днє отримує, потве­р­дзел и спомнути волонтер хтори там дежурни кажде пополаднє. Гоч таке ришенє сиґурно нє миле бивательом у Улїци Сивч Йовґена, реалносц за тераз така.

ПЛАСТИКА У ЖЕМИ ОСТАВА 450 РОКИ

Наука доказала же пластика, хтору ше достава зоз нафти, кед ше руци, у жеми нє препаднє и вецей як 400 роки. Най нє споминаме кельо загрожую водоцеки и океани и часто ше прейґ ланца покарми найдзе и на наших танєрох.

Так зоз пластичнима фляшами, тиж и зоз мещками, популарнима „кесами” хтори часто наруцани вшадзи коло нас. Же то правда, чуєме и од роботнїка на керестурским шмециску же кед нєдавно розгартали глїну глїбоко у жеми, єдине цо було нєрозпаднуте, були пластични мещки.

РИШЕНЄ У ДРУГИХ МАТЕРИЯЛОХ

Же би гражданє могли селектовац одпад ище у обисцох, як то робя у жемох ЕУ, потребни и системски ришеня держави, а тиж и меняц свидомосц. Рециклованє велїх материялох хасновите, алє вше вецей мож чуц же прерабянє пластичней амбалажи нє найлєпше ришенє за животни штредок. И прето же нє зменша загадзеносц, бо ше єй количества барз звекшую на шветовим уровню, рециклована пластика и драгша як нова, итд.

Нє адекватна анї такв. биорозпадлїва ОХО пластика, бо оставаю  у околїску єй опасни компоненти. Вше гласнєйше мож чуц же би найидеалнєйше ришенє було у индустрийней конопи . Єй продукция присутна уж 5 000 роки, а як зме нашли податок, коло 80 одсто ствари хтори видзиме коло себе, мож направиц з конопи. Медзи нїма и мещки за каждодньове хаснованє. Алє таке ришенє нє у интересу шветових индустрийних лобийох.

На драги до Водици

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ