Дацо можеме сами посадзиц, а дацо лєпше купиц

автор м. тамаш 24. марец 2021

Уж роками найпопуларнєйше квеце хторе ґаздинї найвецей садза до жардинєрох и черепчкох, то мушкатли, рижни файти, стояци и цагаци, а найкрасша калиопи, гоч скоро ровноправни и петуниї, медзи хторима найкрасша сурфиния. 

Затераз ище нє треба садзиц нашенє квеца  до заградки, бо жимно и наявене же ище будзе и мразу, та квеце нє посходзи, а шаце у жеми годно  препаднуц. Мож го садзиц до жеми у заградки аж у априлу, док дакус оцеплєє.

– Кед себе жадаме посадзиц розсаду за даяке лєтне квеце, то тераз можеме зробиц. Квеце треба посадзиц до даяких ґайбочкох, хтори будземе тримац нука, у цеплим и на шветлим месце, же би виключкало и почало роснуц и у другей половки априла будземе мац уж красни витални рошлїни хтори можеме розсадзиц до жеми.  Так мож одховац рижни єднорочни квеца: шмердзаци ружички (кадифу) шалвию, босорчата (лепу кату), „лепи човек”, пшички. На яр на пияцу мож купиц винки, беґониї, вредни лизи (пиштики), мушкатли, петуниї. Лєпше их купиц, бо ше вони найлєпше зоз шаца до пресади виховаю у пластенїкох, як кед бизме их сами ховали зоз шаца.

КУПОВАЦ ОД ПОЛОВКИ АПРИЛА

Пресада будзе на предай после 15. априла и то рижни квеца як цо пиштики, беґониї, петуниї, вербени, мушкатли, хтори мож посадзиц и до заградкох и до жардинєрох и тримац на балконох и терасох.

– Квеца хтори рошню у жардинєрох и черепчкох треба порядно залївац и прикармйовац, а тото цо засадзене у жеми, и йому ше, попри залїваня барз зда и прикармйованє, алє воно у жеми вше найдзе хасновити материї, бо му корень може роснуц на шицки боки. А тоти хтори рошню у черепу, вони маю огранїчени условия, лєм тоту жем и тоту воду у черепу и фришко потроша хасновити материї та их прето и треба их прикармйовац и прейґ лїсца, и прейґ жеми. Мушкатли и петуниї швидко рошню и маю вельо квитки и вони найволя буц допатрани, та вец даваю и  барз вельо квитки. Треба их залївац кажди дзень и голєм раз у тижню прикармиц,  вец буду барз красни – гутори Єлена Дудаш.

Вона гвари же обовязно треба оламовац преквитнути ружички и на мушкатлох и на петунийох и на других квецох, кед нє жадаме же би створели нашенє.

– Кед створя нашенє, вец то сиґнал же закончую свою веґетацию и после того нє буду таки красни. Кед ше пооламує преквитнути ружички, рошлїна будзе мац сиґнал же ище нє закончела свой розвой и будзе ище длуго красна и розквитнута. Дакус ю витрапиме, алє квеце будзе красне, а будзе нам красна и заградка – толкує Єлена.

ХАСНОВАЦ НОВУ ЖЕМ

Даєдни кед розсадзую нове квеце, повитресаю жем од лоньсого квеца зоз жардинєрох, помишаю ю з нову жему и садза нове квеце. Єст дилема чи то добре и чи добре вжац зоз загради або з поля обичну жем, помишац ю зоз купчу и садзиц квеце.

– Велї гваря же беру жем такв.  кертичанку, вона добра, алє за квеце вонка, у заградки, а добра є и бо у нєй жию и други орґанизми хтори доприноша же би тота жем добре випатрала. Алє кед ю ми положиме до черепа, вона ше о тидзень або два скаменї, бо вецей нє ма тоти микроорґанизми, хтори би мала да є у заградки и рошлїни у нєй вец нє будзе добре, нє будзе мац воздуху, нє годна брац воду. До черепа найлєпше купиц готови гумус, та вец мож буц на мире же жем добра и же квеце будзе добре напредовац. Жем од лоньского квеца, кед же було здраве и кед у нєй нє було хороти, инсекти и хлїсти, добра, алє є слаба бо є уж вихаснована и нє ма шицко цо новому квецу треба. Кед сцеме буц на мире же нам квеце будзе добре напредовац, вец треба купиц гумус. И тото квеце хторе зме купели за черпечки, як цо наприклад, мушкатли, або петуниї, воно виросло у гумусу и надалєй лєм у гумусу  будзе мац добри условия за розвой. Кед квеце идзе до заградки, воно ше там швидко прилагодзи и будзе му добре – гутори Єлена.

Вона гвари же гумус можеме и сами правиц, так же збераме шицко цо останє од рошлїнох у загради, як цо покошена трава, осушене лїсце, док сплєшнєє, то будзе єдна файта доброго гною, алє треба чекац, можебуц и рок же би то шицко погнїло и случи ше же ше нє вше уда найлєпше, та з квецом нє треба ризиковац.

Єлена Дудаш

– Я исто правим гумус, алє го нє хаснуєм за квеце до черепох, алє го порозруцуєм по загради и по овоцнїку. Бо, ево, того року жима нє була моцна и нє було вельо дижджу и нє погнїло шицко як треба. Тот гумус и кед ше направи, лєпше го поруцац по загради або заградки, бо вон можебуц и моцни и питанє чи будзе одвитовац квецу. Тота пандемия вируса Ковид-19, хтора тирва уж рок, указала нам дзе маме гришки, же ше треба врациц ґу природи и же шлєбодни час мож хасновито препровадзиц у заградки, у роботи коло квеца. Фаховци гваря же кед ше роби коло квеца, ошлєбодзуєме ше од стресу и же нє треба на рукох мац у рукавици, бо жем барз хасновита за нашо здравє, дава нам позитивну енерґию. Алє хто сце мац красни руки и ушорени нохци, може робиц у рукавицох – заключує Єлена.

ЯК КОМБИНОВАЦ ФАРБИ

 У заградки напредок треба посадзиц нїзше, а назадок висше квеце. Зоз фарбами треба мац миру, досц помишац дас три фарби, и три файти квеца, же би заградка була красна. Треба патриц же би у заградки було квеца од вчасних по позни, же би заградка була вше заквитнута, од початку яри, по позну єшень и жиму.

Крашнє комбиновац червену и жовту фарбу, цо значи од квеца мож єдну ґу другей посадзиц шалвию и кадифу, або комбиновац два файти беґонийох, тоти зоз желєним лїсцом и тоти зоз цмим червеним лїсцом, а и єдни и други можу мац целово ружички. Велї комбиную „лепу кату” и „лепого чловека”, вец ґу тому и стародавне квеце пшички.

Нїзки циниї крашнє ше комбиную зоз винками, хтори любя буц на слунку. И пиштики любя буц на слунку, єст били, червени и целово и маю вельки квитки, а кед розквитню випатраю як тепих зоз ружичкох, а нє вимагаю вельке укладанє. За балкони мушкатли и петуниї найлєпше ришенє, лєбо вербинки, єст цагаци вербинки и вони досц добре випатраю – гутори Єлена Дудаш.

НАЙБАРЖЕЙ ШЕ ГЛЄДА МУШКАТЛИ

За балкони и тераси найбаржей ше глєда мушкатли и петуниї, алє и продукователє квеца их найвецей маю посадзени. Вони лєгко и крашнє напредую и през лєто их ше найлєгчейше отрима у добрей форми, досц заляц их, з часу на час прикармиц и квитню по перши мрази.

На уходу до Вербасу, у своїм обисцу Саня Комненич продукує рижни файти квеца у пластенїкох и предава их такой у своїм дворе. Скорей садзела пресаду парадичох и паприґи, а на квеце ю нагварели муштериї, хтори ше єй часто питали чи ма на предай и квеца.

– Тераз мам за предай арвачку у рижних фарбох, мож ю садзиц и до черпечкох и до заградки и будзе квитнуц дас ище 2-3 мешаци. Єст и зомбульки, хтори оставаю у жеми и на концу їх веґетациї направя ше нови цибульки и за идуцу сезону будзе нови рошлїни. Тих дньох мож засадзиц и туї, мам рижни нїзки жимжелєни древка, хтори мож крашнє викомбиновац зоз квецом и другим желєнїдлом у заградки. Чекаме красну цеплу хвилю же би шицко розквитло и вец сцигую мушкатли, беґониї, биґ беґониї, хтори квитню по перши мрази, по невембер. Мушкатли єст прекрасни, и барз су подзековни и у заградки, и у жардинєрох, лєм их треба залївац. Мушкатла калиопа барз ше крашнє розрошнє и ма вельи вельки ружички. Найглєданша червена мушкатла, а єст и нїжни целово, били, на лилово. За 8. марец сом мала циклами и декоративни покривки, хтори мож крашнє комбиновац – гутори Саня Комненич хтора гвари же квеце нє досц лєм любиц, воно глєда и пошвеценосц, треба го порядно залївац. Ту ше може анґажовац цала фамелия, аж и дзеци, хтори так здобуваю роботни звикнуца и знаня о веґетациї квеца, науча ше старац и любиц квеце.

Саня Комненич

КРАСНИ ПЕТУНИЇ И СУРФИНИЇ, ВИНКИ И БЕҐОНИЇ

Славица Русковски зоз Коцура квеце у пластенїкох продукує уж треци рок. Вше любела квеце, од дзецинства, а и познєйше у своїм обисцу ма красну и допатрану заградку.

– Мала сом програму за 8. марец, то сом попредала и тераз мам квеце за ярнє ушорйованє обисцох:  мушкатли стояци за заградки и цагаци за балкони, вербини, петуниї вецей файти, беґониї мали лядово, зоз желєним и зоз червеним лїсцом, познєйше будзем мац винки. Од мушкатлох набаржей ше глєда и купує червену мушкатлу. Мам и ядранску красавицу, указала ше досц одпорна и на слунко, залїванє и чкодлївцох, виши зоз черепчка, ма желєне лїсце и дробни целово квитки и барз є декоративна – гутори Славица.

Вона гвари же цагаци мушкатли хтори иду на балкони треба засадзиц до жардинєрох до глїни за мушкатли и же ше их муши допатрац, поряднє третирац од пламенячи и чкодлївцох.

– Найлєпше их залївац зоз дижджовку, або зоз одстату воду и додавац штучного гною, поряднє прикармйовац, же би дали свой максимум. Гной може буц чечни, або у кристалох, хтори ше розмоча у води, досц практични обидва гної. Велї любя петуниї, а од нїх найкрасши сурфиниї, бо маю барз вельо квитки, алє глєдаю и допатранє. Треба их прикармиц кажди дзень, вельо глєдаю, алє и вельо вецей даю як цо беру часу за отримованє. Квитню цалє лєто и вєшенї по перши мрази. У заградки до хладку мож посадзиц лєм винки и пиштики, а вербинки и мушкатли на слунко. Мам тераз за предай яглїки у вецей фарбох и вецейрочни квеца, такволани закривачи жеми иберис и саксифраґа, хтори кед розквитню, випатраю як тепих, то шицко мож садзиц тих дньох – гутори Славица Русковски.

Прешлого року, кед пре корону була полицийна годзина, була права еуфория коло обезпечованя квеца, шицки сцели цо красше ушориц свой простор у хторим жию, бо ше найвецей часу препровадзовало дома. Затераз, корона нам ище вше ту, та и надалєй вельке число людзох будзе робиц з дому, школяре наставу провадза онлайн и нє препоручує ше векше виходзенє зоз обисца. Остава лєм же би кажде  себе дома направело цо красши и приємнєйши условия за живот.

Славица Русковски

(Опатрене 66 раз, нєшка 1)