Дванасти бавяч – потримовка зоз трибинох

автор апал 2. октобер 2016

Керестурски ФК „Русин” од початку тей часци першенства бави у реорґанизованей лиґи у подручу Зомбор–Бачка Паланка. Векше подруче значи и же екипи хтори творя лиґу моцнєйши и лєпши. Русин за тераз ище вше глєда добитну формулу за лєпше бависко. У тих намаганьох вельку потримовку ма и зоз трибинох. Навияче Русина им у правим смислу велька потримовка – дванасти бавяч.

ФК “Русин” одкеди постої ма свою вельку потримовку зоз трибинох. Донєдавна навияче керестурского Клуба ше волали “БВА”, “Дзиви швинї”, а тераз су лєм навияче ФК “Русин”. Медзи нїма єст таких вирних клубским фарбом же провадза шицки змаганя дзе бави Русин. Кед ше бави змаганє на страни, назбера ше голєм 5-6 авта, односно 25-30 навиячох хторим нє чежко вожиц ше 50 и вецей километри провадзиц змаганє Русина.

– На трибинох на Ярашу, єст нас вше коло 200-300 хтори поряднє провадзиме Русиново змаганя. Можебуц же нас єст и вецей бо єст и таких медзи нами хтори купели предплатни карти. У тей лиґи, можеме ше похвалїц же нїхто нє ма тельо публики на трибинох як наш Русин. Я провадзим змаганя и шицких других клубох у фамелиї Спортского дружтва “Русин” – гварел Иґор Няради Ґойо, єден з найвирнєйших навиячох ФК “Русин”.

НАЙГАРЛАТШИ НАВИЯЧ

З початку рока, кед ше звичайно наградзує найлєпших спортистох, пригодни награди доставю и клубски симпатизере и навияче. Иґор Няради Ґойо з тей нагоди достал диплому од ФК “Русин” як найвирнєйши и найгарлатши навияч.

– Провадзим шицки змаганя хтори бави Русин. И кед є домашнї, и кед є госц у  другим месце. Диплому хтору сом достал як найгарлатши, найвирнєйши навияч ми мила, бо сом одмалючка його фан.  Як и велї з нас, алє випатра же превагло тото же вельо лярмам. Мушим припознац же окрем мнє єст ище єден вирни навияч Русина. То Атила Дудаш зоз Кули хтори вєдно зо мну на каждим змаганю. Як ґрупа навиячох зме ше пробовали орґанизовац, алє то нам нє ишло так як було задумане. Так випадло же ше спонтано сходзиме пред змаганьом на Ярашу, у карчми, цо по моїм думаню и найщирше. Єдини интерес нам же бизме на одредзени способ зоз трибини помогли бавячом Русина. Нїґда сом нє бавел фодбал, алє го барз любим – гварел Иґор.

Окрем того же є навияч Русина, навия и за ФК “Червена гвизда” зоз Беоґраду. Кед му було петнац роки мал щесца на наградним бависку и достал наградне путованє на антолоґийне змаганє у Барию кед бавели Гвизда и Олимпик зоз Марсею. Теди Гвизда славела побиду и освоєни КУП европских шампионох. Познєйше ишол и на други змаганя Червеней гвизди, а надпомнул же бул и на шицких дерби змаганьох. На питанє хтори клуб му милши – нє знал одвитовац. Ґу Русинови го цага шерцо, а Гвизда …

Свою любов и страсц ґу фодбалу, Ґойо пренєсол и на свойо два дзивчата хтори з нєсцерпеньом чекаю змаганя Русина и Гвизди. Надпомнул же их затераз ище нє водзел на дерби змаганя, бо су ище мали, а то змаганя хтори полни ризикох. Одведол би их и на тоти змаганя кед би були окремни  часци трибинох за фамелиї и дзеци, хтори на европских стадионох давно постоя.

СКРОМНА, АЛЄ ВЕЛЬКА ПОМОЦ

Шицки вельки клуби маю армию своїх навиячох. Цо векши и познатши клуб, численши и орґанизованши навияче. Пре значносц хтору маю на каждим змаганю, доставаю вельку материялну потримовку од таких клубох, хтора достаточна же би навияче провадзели свой клуб на змаганьох хтори ше бави и вельо далєй, у других державох, та аж и континентох.

Кед слово о малих фодбалских клубох, обставини ше, по тим питаню, барз меняю. Насампредз же ше часто велї з нїх трапя з подлим материялним станом. Так повесц, же лєдво ше назбера средства за порядни трошки и змаганя.

ФК “Русин” можебуц єдинствени клуб на тих просторох хтори, окрем гарлатей потримовки зоз трибинох, ма и материялну потримовку. Алекасандар Кочиш Берґо, предсидатель ФК “Русин” и приватни поднїматель зоз Руского Керестура, вєдно зоз другима вирнима навиячами и бавячами Русина витворел идею же би з правеньом и предаваньом клубских ознакох на маїцох, шалох и шолькох заробели даєден динар хтори би похасновали як помоц Клубу и бавячом Русина.

34 Rusinovo majici

–  Русиновец сом одкеди знам за себе. Дакеди сом активно и бавел за  ФК “Русин”, а тераз бавя мойо синове. Як и шицко друге, идея ше спонтано народзела, а нащесце и реализована є. Рушели зме так же зме ше сами наскладали и видруковали маїци, шали и шольки зоз ознаками ФК “Русин”. Маїци и шали нам правели у Кули, а шольки нам правела єдна дзивка зоз Руского Керестура. Потераз зме предали 50 маїци, 30 шали и 20 шольки. То углавним купели вирни навияче, а досц предане и до Канади – гварел Кочиш.

Цени приступачни, могло би повесц же су скромни – маїца ше предава по 600, шал за 700, а шольку за 450 динари. Помоц од предаваня сувенирох Русина, нє велька, алє значна.

– З початку, як сом уж гварел, сами зме ше наскладали за правенє сувенирох, а тераз нам уж дакус заробку и останє кед даме помоц Клубу. Тот заробок ше охабя з боку и хаснує ше го за друкованє нових маїцох, шали и шольки. Мушим надпомнуц же то нє єдина помоц Русину. Од наших людзох хтори ше одселєли до Канади, Клуб пенєжну помоц вихасновал за оправянє просторийох – гварел предсидатель Русина.

Ище лєм кед би русиновци почали бавиц так добре як знаю, шицки коцочки би були, так повесц, на своїм месце. Но, без огляду на успих, потримовку з трибинох вше буду мац.

СЛАБИ СТАРТ У НОВЕЙ ЛИҐИ

– Русиновци тераз бавя у дружтве екипох Стари Ґрад, Кридла Країни, Бачки Петровец, Ґайдобра, Младеново, Пиньвиц… хтори  вшелїяк добри и квалитетни, цо ше уж могло видзиц на змаганьох. После одбавених даскелїх колох Русин нє посцигол очековани резултати. Зоз стартом ше нє можеме похвалїц. Очековало ше лєпши початок, бо маме добру екипу, алє бавяче нє досц дисциплиновани. Ище вше нє похопели же тота лиґа и клуби зоз хторима ше змагаме вельо лєпши и озбильнєйши. Но, наздавам ше же слабосци, хтори екипа мала на початку швидко превозидзе и почнє шоровац добри партиї. На задовольство и радосц и нам, и навиячом – гварел Златко Саянкович Сейо, тренер ФК “Русин”.

ПРИЧТИ ЗОЗ ТРИБИНИ

На єдним змаганю хторе Русин бавел дома, на Ярашу, було досц напарте. Лабда нє слухала русиновцох, судия правел премахи у одлукох, а на трибинох як у котлє. Розуми ше, у таких нагодох, Ґойо бул ище гарлатши. Цо було блїжей ґу концу змаганя, сцерпеня вше менєй, а нервози вше вецей, та и звади.

Нараз, єден бачи уж витрапени од цалей атмосфери на трибини и на терену, обрацел ше ґу Ґойови, та му гварел:

– Таких шорових родичох маш, а ти таки. Цо тельо лярмаш?

А, Ґойо му так, на швидко, одвитовал:

– Ви, бачи, идзце до церкви кед сцеце мир и цихосц. На змаганю, на Ярашу так як чуєце!

35 Rusin-Fodbal-42

(Опатрене 350 раз, нєшка 1)