Двойнїста националносц сцера традицийни меншини

автор т. рундесова 17. марец 2021

На Попису у Словацкей будзе дошлєбодзене вияшньованє двойнїстого-дуалного националного идентитета, алє нїхто нє обявел методу толкованя податкох и того цо ше достанє зоз двойнїсту националносцу? Нє зна ше чи ше будзе перше раховац главна националносц и тота перше написана, чи друга секундарна, або обидва буду исто вредзиц. Двояка народносц може принєсц рижни толкованя резултатох, а мали меншини годни страциц вельо.

У Словацкей Републики 15. фебруара почал попис жительства, а будзе тирвац до 31. марца. У тим чаше ше гражданє сами можу пописац пополнююци електронски формулари. Хто ше у тим чаше нє попише електронски, попишу го асистенти од 1. априла по конєц октобра. Русини мали добру кампаню з мотом „РУСИНИ ЗМЕˮ. Анґажовали младих, православну и грекокатолїцку церкву, факултети, фестивали, театри и шицки институциї же би хто як зна и може порушал русинску свидомосц. Проблем нова пописна методолоґия на чийо можлїви пошлїдки спозорюе Таня Рундесова зоз Округлого стола Русинох Словацкей. Єй текст преношиме у цалосци.

(Ол. П.)

*****

Меншини нє прилапели єдногласно пременку у процесу примени новей методолоґиї попису, резултат бул лєм компромисне спорозуменє. Попис жительства у Словацкей постал зависа за политични бависка, а то би ше нє случело кед би було робене по уж познатей методолоґиї. Пред жителями велька пременка, бо по першираз у облачку дзе ше вияшнює по националней основи мож написац два националносци одразу. По новим, попис жительства нє будзе лєм Словацох, Ромох, Чехох, або Русинох, алє и Словакочехох, Мадярословацох, Ромословацох и Русномадярох.

Питаце ше же яки то ребус цо сцигол зоз статистичного заводу? Таки же є нєпознати, анї тому заводу, а анї потераз нїхто нє обявел його ришенє. Но, до того дойдземе познєйше.

ЦО БУЛО НА ПОЧАТКУ

Насампредз треба надпомнуц же национални меншини – хторих у Словацкей єст 13 два роки участвовали у догваркох о пририхтованьох новей методолоґиї за попис 2021. Пременку, о двойнїстим вияшньованю найбаржей потримовала мадярска странка Мост/Гид, а мали потримовку владовей канцелариї. Кед ше о тим гласало у Одборе за национални меншини и етнїчни ґрупи, тото двойнїсте вияшньованє потримали тоти цо им то одвитує, а Руснаци, Серби и даєдни Мадяре тото нє потримали. Прецо праве тоти меншини тото нє потримали?

Ридко хто зна же Русини маю право ше вияшньовац по своїм, затераз у двох пописох и же ше их число у двох пописох найбаржей звекшало, та ше зоз тим леґитимно зоз численосцу звекшало и финансованє тей помали умераюцей автохтоней меншини остатнїх рокох.

Численосц Русинох ше звекшала, гоч анї єдна влада за 20 роки и попри спозореньох Брисела нє обезпечела образованє на мацеринским язику, нє вигласала анї єден закон о меншинох, а нє дала анї даєдни други права. Ґу тому, окрем Ромох хтори маю рижни помоци зоз шицких бокох, Русини єдина меншина хтора нє ма матичну державу, та єй єдина помоц виши на порващку у владових структурох.

Серби и їх представителє, зоз Станом Рибичом на чолє, тиж одруцую и нє потримую двойнїсте державянство. Питали ше прецо принєшена одлука о двойнїстим националним идентитету, а нє о трох-штирох нараз? Рибич визначел же нова методолоґия лєм бунї людзох, и же нїхто нє потолковал яка намира тих пременкох. Окреме, гварел Рибич, цо будзе кед ше то укаже як нєдобре? Чи будзе дахто одвитовац за тото?

Едит Бауер, посланїца у словацким парламенту, мадярского походзеня, тиж подозрива ґу двойнїстому вияшньованю. Наглашела же то водзи ґу асимилациї и же таки двойнїсти вияшньованя приведу до нєясного толкованя, интерпретациї и хаснованя.

Найгорше тото же меншини, кед ше пририхтовало нови правила и методолоґиї, нє прилапели єдногласно пременки, то бул лєм компромис.

ПОЛИТИЧНИ БАВИСКА

Правила за попис, держава обявела у фебруару 2021. року. Алє у януару, мешац пред пописом дзепоєдни политичаре ше зобудзели и виражели свойо нєзадовольство ґу новому способу попису жительства. Оглашел ше и статистични завод. Правда, кажде мал иншаку намиру. Политичаре ше питали, чи то политични бависка? А статистични завод, хтори ше длуго рихтал за нову методолоґию, у януару, у погришним чаше наишол на „погришного политичараˮ, та ше з нїм заплєтол. Гоч як ше обраци, то уж за шицко було позно, бо попис бул пред дзверми. Нову методолоґию вецей нє могло виправиц.

Муценє води даскельо тижнї пред пописом нє одвитовало, доконца, анї политичаром, а найменєй статистичному заводу. Виправиц вецей нє могло нїч.

Най будземе ясни, циль того тексту нє же би ше створело нєдовириє до пописней методолоґиї. Место того, жада ше указац на ризик и нєдоповедзеносц ришеня. Попис би по думаню держави требал принєсц хасен шицким, алє його успих у терашнєй ситуациї проблематични. Но, идземе далєй, та ше нам укаже ище єден контекст.

ПОРОВНАНЄ ЗОЗ ШВЕТОМ

Децениями ше попис у нашей жеми окончує так же ше особа вияшнює же ма єдну националносц – таку яку чувствує, яку сце. Так дотераз Словацку Републику прилапйовали шицки медзинародни и европски институциї. Зоз таким становиском ю прияли до Европскей униї рахуюци же ма за тото историйне оправданє. Сучасни швет представя дацо, чи од нас глєда же бизме ше прилагодзели ґу сучасним трендом, з оглядом же Мадярска, Ческа и Польска уж дошлєбодзую двойнїсте националне опредзельованє. Прецо би то нє поробела и Словацка? Або нач нам то? Словенци и Румунє двойнїсте националне опредзельованє нє дошлєбодзую.

Алє, ниа, други арґументи. Прецо ше Словацка, хтора ма найтвардейшу азилову политику у Униї, и нє сце прияц азилантох нїяким концом, нагина ґу двоякей националней идентификациї? Арґумент бул и тот же єст вше менєй малженства у остатнїм чаше. Алє чи дахто о тим направел анкету?

Тиж так реґистовани и вельо вецей єднородительни фамелиї, дзе ше нє поставя дилема двойнїстого идентитета. Цо кед ше у пракси мишани фамелиї вировнаю зоз єднородительнима фамелиями? Дахто о тим думал?

Парадоксалне же компликовани попис и його уключованє до явних политикох приходзи праве кед ше державна власц бирократизує. Демонструє ше зберанє нєпотребних податкох медзи гражданами и власцу. Медзитим, на попису жительства идземе у процивним напряме, т. є. ґу потенциялно боляцшому збераню податкох хтори маю векши ризик же буду погришно толмачени. Толмаченє нових податкох владова канцелария и статистичаре нє поробели.

ИСКУСТВО ЗОЗ СУШЕДСТВА

Процивно тому, треба похвалїц завод за статистику, же кед правели нову методолоґию, заш лєм, хвалєли стари концепт. Владова канцелария спозорйовала же ше, наприклад, у Ческей, дзе ше могло двойнїсто вияшнїц лєм 1,6 проценти людзе вияшнєли двойнїсто. Цо мало. Канцелария тиж потолковала же – у Ческей барз компликоване обрабянє достатих податкох. Список националносцох у ческим попису мал 426 поєднинєчни коди и 4/5 спадли на розлични комбинациї двох националносцох.

Други жеми у хторих було дошлєбодзене уписованє двох националносцох була Польска и Мадярска. Там ше звекшала и двойнїста националносц. Мушиме мац на розуме цо було у Мадярскей после 1. януара 2011. року. Теди почал важиц закон по котрим кажде хто мал державянство у бувшей Угорскей, а и їх потомки ше можу приявиц за мадярске державянство, т. є. почал важиц закон о поєдноставеним врацаню державянства.

Медиї тото описали як „присвойованє гражданох других жемохˮ. Можлївосц вибору двойнїстого державянства ше тиж так одлично склада зоз тим концептом о двойнїстей националносци.

У процесу пририхтованя предписаньох, наш завод за статистику наглашел ище єден арґумент „ … у случаю двойнїстей националносци треба мац на розуме же ше зменша число традицийних националних меншинохˮ. На тото указує случай Републики Ческей.

Ґу тому додам свою предпоставку хтору подкрипим зоз особним искуством˸ особа хтора раз запише двойнїсту националносц себе, або свойому дзецку на попису, тирвацо ґажи по своїм правим националним идентитету.

Дошлєбодзи же би ше на шлїдуюцим попису його етнїчно зламане потомство лєгчейше злєкло од власного походзеня, його друга половка ше притулї ґу векшини и настанє у нїм „новаˮ националносц. Бо, сцеканє од традицийней националносци предкох уж хтошка ришел у його фамелиї пред нїм. На тот способ, наша двойнїста националносц пошвидша асимилацию малих автохтоних меншинох.

ПОШЛЇДКИ И ОДВИЧАТЕЛЬНОСЦ

Нє знаме яки були ефекти у трох сушедних державох дзе бул дошлєбодзени двойнїсти-дуални национални идентитет. Цо ше зоз тим достало, окрем же мали меншини страцели вельо. Кельо и хто бул за, а хто бул процив двойнїстей националносци?

Найгорше тото же у Словацкей нїхто нє обявел методу толкованя податкох и того цо ше достанє зоз двойнїсту националносцу? Нє зна ше чи ше будзе перше раховац главна националносц и тота перше написана, чи друга секундарна, або обидва буду исто вредзиц. Кед то нє потолковане до конца, то значи же за пошлїдки нїхто нє будзе одвичательни у нашей явней политики.

(Авторка була член фаховей роботней ґрупи за пририхтованє методолоґиї Попису жительства 2021. року, а член є и Округлого стола Русинох Словацкей. Текст бул публиковани у державним медию Dennik N, 17. фебруара, на www.rusyn.sk, и на InfoRusín)

(Опатрене 97 раз, нєшка 1)