СМУТНЕ ЗДОГАДОВАНЄ

Дня 2. мая наполня ше 6 роки як нас занавше зохабел наш мили

ДЕЯН ТАТИЧ

(1986–2015)
з Коцура


Шмерц нє постої, людзе умераю кед их шицки забуду. Ти жиєш з нами у наших думкох, словох и приповедкох. Ище вше кед зацихнєме, можеме чуц твой шмих, твой глас, аж це и видзиц на драги... Умар ши, яки смисел то тераз порекац, алє и як то розумиц зоз шерцом, озда научиме. Живот и шмерц два хвильки, лєм наш боль безконєчни. Любиме це Дейо и вше це будземе любиц. Дзивка Биля, кум Сале, кума Миряна, Ралке, Санела, Буки, Риле, Мичора, Юрчи, Любе, Папи, Стево, Зорка, Дакич, Валєвац, Япа, майстор Здравко, Мичо, Копчо, Аца и Баїч Най це ангели чуваю!
Спочивай у мире Божим!
(Опатрене 3 раз, нєшка 1)