Дзень хтори слави шицки одряднїци нашого єства

автор с. фейса 17. януар 2021

Того року, док ше рихтаме преславиц Националне швето Руснацох по штернасти раз, примушени зме означиц наш национални дзень скромнєйше и у иншаким формату як зме звикли, пре епидемолоґийни стан у нашей жеми. Прето, врацаме ше на початки, здогаднуц ше як Дзень Руснацох од задумки постал нашо праве народне швето.

Предходни тринац роки по местох дзе жию Руснаци славели зме Националне швето Руснацох як дзень кед ше здогадуєме хто зме и цо зме, же зме, ище дакус та три столїтия оддалєни на стотки километри далєко од своєй матки Горнїци, очували руске мено и язик, етнїчни, културни и вирски идентитет, же зме вибудовали и нєшка маме шицко тото цо твори єдну формовану меншинску заєднїцу, цо здобуток з хторим би ше могли цешиц и вельо векши заєднїци як наша руска.

ЧУВСТВО ЗАЄДНЇЦТВА

А початки були у априлу 2007. року кед принєшена Одлука о Националним швету Руснацох, застави и гербу. О нєполни рок, у януару 2008. року у Новим Садзе орґанизована преслава першого Националного швета Руснацох. Национални совит Руснацох бул глава цалей задумки, а предсидатель Другого зволаня Националного совиту Руснацох хтори ю витворел теди бул Славко Орос, нєшка одвичательни редактор редакциї на руским язику РТВ, хтори ше после вецей як єдней децениї добре здогадує на спомнути часи.

– Наймоцнєйши упечаток хтори остал по нєшка то нєсподзивююци консензус хтори ше случел знука заєднїци и кед слово о националних символох (герб, гимна и застава) и кед слово о датуму його отримованя – 17. януар. З тим баржей же период пред самим снованьом Националного совиту, та и на початку його роботи характеровали наисце вельки подзелєня и часто нєприємни розправи, окреме по питаню похопйованя нашого националного идентитета – памета Орос, наглашуюци же кед ше после длугшей явней розправи и датей можлївосци понуканя рижних ришеньох конєчно преламало, од тей хвильки, та по нєшкайши дзень нє видзел, голєм нє у явносци, даяки векши и релевантни зауваги, на принєшени одлуки.

– Напроцив. Як кед би превладало чувство заєднїцтва и потреби нє лєм дзешка припадац, алє и дац свойо креативне доприношенє у шицких обласцох хтори нас идентификую пред шветом. Паметам нєзвичайни ентузиязем и окремне чувство гордосци хторе сом видзел на велїх тварох, окреме младих людзох, паметам поволанки и приходи огромного числа людзох до шедзиска Националного совиту же би достали лєбо купели заставу, заставку лєбо даяки други символ нашого идентитета… Велї з тих символох становели ше на руских свадзбох лєбо вешельох у Канади, Нємецкей, Швайцарскей, Австралиї… Тота добра, огромна енерґия хтора ше як рика зляла до шицких сеґментох означованя Националного швета Руснацох, окреме перших рокох, то наймоцнєйши слики хтори остали доминантни и по нєшка. Тота енерґия у кратким чаше народзела и Национални оркестер, и Завод за културу войводянских Руснацох и аґенцию Рутенпрес и Новинарску асоцияцию Руснацох… Институциї без хторих, после вецей як єдней децениї, чежко и задумац нашо постоянє на тих тих просторох. Як кед би ше подрозумйовало же су ту и же просто настали сами од себе… А вони були резултат праве тей заєднїцкей роботи на истим цилю.

Зоз Централней шветочносци
у Новим Садзе 2008. року, фото дю. винаї

ПОДЗЕКОВНОСЦ ЛОКАЛНИМ РУСКИМ ЗАЄДНЇЦОМ

Од самого снованя, Централна шветочносц преслави Националного швета Руснацох у Сербиї була єдна з обсяжнєйших активносцох у рамикох рочних Програмох роботи Заводу за културу войводянских Руснацох. Фокус вше бул на визначованю того цо найквалитетнєйше и найрепрезентативнєйше у явним културно-уметнїцким живоце Руснацох, ту дзе зме. Цо ше з тим достало, и яки мало одгук, Ана Мария Ранкович, директорка Заводу за културу войводянских Руснацох найлєпше зна. Позната по тим же о шицким вше добре розштудира, Ранковичова каждому сеґменту у спомнутей орґанизациї, давала окремну значносц.

– На тот способ презентовали зме посцигнуца войводянских Руснацох и нашей, алє и ширшей заєднїци. Ротация отримованя Централней шветочносци по местох дзе жию Руснаци, кажди рок у другим месце, була єдна файта подзековносци локалним руским заєднїцом пре длугорочне закладанє за очуванє рускей култури, язика и нашлїдства, алє и способ анимированя тей заєднїци у дальшей роботи. Потерашня пракса при самей орґанизациї Швета указала же през сотруднїцтво зоз локалнима културно-уметнїцкима дружтвами и локалима самоуправами, потримовку Радио-телевизиї Войводини, наших медийох и других локалних установох и орґанизацийох, як цо то рижни музеї, ґалериї, школи и анґажованє фаховцох за музичну, подобову и орґанизацийну часц, доставаме квалитетну, репрезентативну подїю хтору по нєшка нащивел сам верх госцох зоз рижних обласцох явного живота АП Войводини и Републики Сербиї – гвари Ана Мария Ранкович.

У НОВИМ ФОРМАТУ

Шветочне означованє Националного швета Руснацох, того року, 14. по шоре, будзе означене у цалком новим формату, як мултимедиялни змист и у складзе зоз терашню епидемиолоґийну ситуацию. З потримовку Националного совиту рускей националней меншшини, Радио-телевизиї Войводини, програми на руским язику и Парохиї св. апостолох Петра и Павла, одлучене же то будзе на нєдзелю, 17. януара.

– Вечар на 18 годзин будзе Благодарна служба Божа, а годно ю провадзиц на фейсбук боку Парохиї св. Апостолох Петра и Павла. На 19 годзин, на урядовим Фейсбук, Ютюб бокох и Инстаґраму Заводу за културу войводянских Руснацох бокох, бо будзе емитована окремна програма пошвецена тому нашому швету, а понеже того року централна шветочносц мала буц отримана у Новим Садзе, тота програма будзе окремни шпацир праве по тим месце и представи найзначнєйши точки повязаносци зоз Руснацми: нашо значни институциї, места, подїї и особи. Здогаднєме ше на 1919. рок кед поставени тварди фундаменти розвою нашей заєднїци; на учительох и паноцох задлужених за отримованє нашого язика и култури; увидзиме хтори то значни институциї маю шедзиско у Новим Садзе; хтори особи участвовали и у ширшим новосадским окруженю, алє нє забували на свой руски идентитет. Попри тим, здогаднєме ше и на найлєпши наступи з прешлих 13 шветох. На РТВ2, програми на руским язику, у узвичаєним руским термину од 20 годзин будзе емитована пригодна програма Руснаци у Новим Садзе и ретроспектива скорейших преславох Националного швета. У истим термину шветочну програму будзе емитовац и руска редакция на РНС3. Епидемиолоґийни мири нас зопарли же бизме наживо преславели Националне швето 2021. року у Новим Садзе, а сущносц означованя нашого швета же бизме ше вєдно здогадли, постретали зоз шицких наших местох и вєдно преславели тот значни датум – гвари Ана Мария Ранкович.

З другима словами, намира Орґанизацийного одбору Националного швета Руснацох и Заводу як ношителя Централней шветочносци, отримац програму гоч и у даєдним познєйшим термину, кед епидемиолоґийна ситуация будзе безпечна.

ЦЕРКВА ВШЕ БУЛА И БУДЗЕ ТУ

Факту, же Националне швето Руснацох од початку прилапене и зажило у нашей заєднїци як праве народне швето, сущно допринєсло же го такой прилапела и потримала и Церква, єден з ношацих слупох нашого идентитету.

– Роздумуюци о тим, цо представя нашу сущносц и вредносц од приселєня наших предкох Руснацох, грекокатолїкох, на Бачванску ровнїну, врацим ше 25 роки назадок, бо паметам на яки способ ше жадало означиц 250-рочнїцу од приселєня (1995. року) – виноши свойо роздумованя о. Владислав Рац, парох коцурски, о преслави шветох дакеди и нєшка и улоги церкви у рамикох пририхтованя и преслави.

– Облапело ше шицки важни одряднїци нашого єства. Шицко тото вєдно указало нашу красу як другим так и нам, а на першим месце – хто зме, цо зме, по чим ше препознаваме и яка наша драга. Гоч нашо предки нє мали урядову заставу, герб и гимну, як цо ю ми маме од прешлей децениї, заш лєм жили, розвивали ше, чували и пестовали свою мацеринску бешеду, оцовску виру и свою културу.

Од приселєня наших предкох вельо койчого нє було цо нєшка єст, алє єдно цо стаємно вше ту и будзе – то праве наша Церква. Найвекше ми поцешенє же припадам тей нашей Церкви, котра у своїм служеню була пожертвовна мац шицким своїм духовним дзецом през шицки часи и як цо чувала, так и надалєй чува нашу свидомосц зоз прешлосци, терашньосци, а верим и у будучносци. Як перше, нє жадам вистирчовац свою националну свидомосц, алє ю препознавам у служеню своєй Церкви. Так и на шицких потерашнїх означованьох нашого националного швета бул сом и участвовал у тим чому припадам, радуюци ше краси тим котри доприношели зоз своїма нїтками же бизме шицки вєдно у терашньосци виткали наш „святочни руски парток”. Хто го позна, тот го люби, почитує го и чува, бо ше го виклада кед цошка святочне, гоч на нїм нїч нє пише, алє праве цихо гутори о краси шицких нїткох зложно и вєдно витканих. Правда, спред Церкви, благодариме Богу, бо маме за цо и за кого, тримаюци ше и надалєй тей драги – служиц Богу и народу свойому – гвари о. Владислав Рац.

Сиґурно же после тринац рокох од першого означованя швета Руснацох нє мож вше очековац єднаки ентузиязем. Славко Орос то добре илуструє зоз словами же и „студзенка з хторей ше черпало креативни змисти уж у добрей мири вичерпана”, a и дружтвени околносци иншаки.

– И ми вецей нє таки млади як цо зме були кед зме тото починали. И гоч звучи песимистично, праве тоти факти треба же би були инспирация за нови змисти и нови форми хтори тому нашому швету удихню и нову енерґию. Окреме инспирация тим хтори, кед зме шицко тото починали, були дзеци, а нєшка су одроснути людзе – гвари на концу Славко Орос.

Швето пред нами. Чи го дожиєме прейґ дружтвених мрежох, и чи таке будзе одвитовац сензибилитету нєшкайшей публики, можебуц анї нє таке важне. Кед будзе нагоди за даєден други датум у тим року, кед ситуация дошлєбодзи же бизме ше зишли наживо, так як зме звикли и як ше тому швечи, сиґурно же нє препущиме нагоду указац же у континуитету своєй роботи и живота, як мала, алє витирвала заєднїца чежиме ґу самому верху.

Зоз Централней шветочносци у Шидзе 2020. року, фото в. вуячич

ШИРЦОМ БАЧКЕЙ И СРИМУ

Одлука о Националним швету Руснацох, застави и гербу принєшена у априлу 2007. року, а першираз Централна преслава отримана у Новим Садзе.

Потим ше найважнєйша програма преслави селєла од места до места, а по рокох то випатрало так:

  1. року у Новим Садзе
  2. у Руским Керестуре
  3. у Шидзе
  4. у Коцуре
  5. у Дюрдьове
  6. у Сримскей Митровици
  7. у Новим Орахове
  8. у Вербаше
  9. у Кули
  10. у Бикичу
  11. у Суботици
  12. у Руским Керестуре
  13. у Шидзе.
(Опатрене 49 раз, нєшка 1)