Дзеци ше маю на кого упатрац

автор вл. дїтко 25. фебруар 2021

У Гнатковей фамелиї зоз Шиду кажди дзень виплановани пре числени обовязки оца Далибора, мацери Мири и їх троїх дзецох: Николи, Анї и Кости. Пре таки розпорядок, нє було такой-так лєгко найсц часу ище и за розгварку за новини. Та, заш лєм, удало ше нам нащивиц тоту младу пейцчлену фамелию.

Далибор од 18 рокох з бачиком Звонком у овоцарстве. На 20 гектарох продукую грушки, брескинї нектарини, яблука, кайси и черешнї. Приповеда Гнатко же того року нє була моцна жима, та уж покончени роботи коло орезованя овоцнїка, а и як ше вообще заинтересовал за тоту роботу:

– Такой по законченю штреднєй школи сом ше опредзелєл же будзем робиц вєдно зоз бачиком Звонком. Його знанє и искуство у овоцарстве, теди, як младому початнїкови, ми барз значело и помогло, бо сом у роботи нє бул сам. А роботи у овоцарстве єст вше и надосц. Моя обовязка орґанизовац роботну моц, односно, поєднац наднїчарох, одвесц их до овоцнїка, надпатрац роботу…  Кед придзе час оберачки, задлужени сом коло предаваня – толкує Далибор.

НЄ МОЖ ЗНАЦ ЧИ ЗРОДЗИ, ЧИ НЄ

Пред 10, 15 роками Гнатко бул часто „на колєсох”, бо гонєл камион полни з овоцу хтору розвожел по пияцох у Беоґрадзе и Новим Садзе. Нє раз ше знало случиц же и спал у камиону и гвари же робота наисце нє лєгка.

Остатнї роки ше вельо койцо пременєло, та купци найчастейше одходза до їх хладзальнї у Бикичу и там купую овоц. Гнатко гвари же ше им уда коло 90 одсто овоци предац до Русиї, єдну часц до Румуниї, а вше остава  и за домашнє тарґовище.

– Добре же у овоцнїкох маме вецей файти овоци, бо у тей роботи  єдного року єдна овоц лєпше зродзи, а другого друга. Нїґда нє мож знац напредок цо и як будзе. Дакеди ше случи же наидзе позни, остатнї мраз, теди кед овоц квитнє, а насампредз кайси, и такой знаме же будзе чкоди. Алє, як сом спомнул, кед єст вецей овоци вец ше то якошик на концу, кед подцагуєме смужку, „випейґла” и зароби –  щиро приповеда Далибор.

РАЗ-ДВА ПРЕЙДЗЕ ОД РАНА ДО ВЕЧАРА

Супруга Мира родом зоз Бачинцох, и як и кажда супруга и мац ма барз вельо обовязки и по обисцу, алє и звонка нього. Вона ше углавним стара о їх троїх дзецох.

– Никола найстарши, ма 11 роки и ходзи до пиятей класи, Аня анї дзевец и тераз є у трецей класи, а добре тото же ОШ „Бранко Радичевич” до хторей обидвойо ходза, блїзко при їх хижи, та су раз-два и там и назад. Наймладши пейцрочни Коста ходзи до дзецинскей заградки, алє є вшадзи активни. Ходзи на годзини анґлийского язика, у Музичней школи ЗВРК шпива, а люби и  спортски активносци у Ґимназиї дзе ше отримує годзини.

– Окрем школи, дзеци маю и досц звонканаставни активносци. Никола учи по нємецки и по анґлийски, тренира у школи фодбалу уж шести рок, а Аня ходзи на анґлийски язик и на ґимнастику до „Партизану”. Обидвойо ходза и на фолклор до СКУД „Святи Сава”.

З єдним словом, обовязки починаю од седем рано, та до седем годзин вечар, бо их одвожим и привожим, кед треба и причекам – приповеда мац Мира.

ПО БАБОВИХ ШЛЇДОХ

Гоч нє бешедує по руски, Мира добре розуми наш язик, а як би и нє розумела кед добре памета свою бабу Рускиню у Бачинцох хтора ходзела до церкви, вишивала и шила народне облєчиво, и була барз активна. Та ше на таки крочай  одважела и Мира хтора ше уключела до роботи Здруженя женох „Бикичанки” у Бикичу дзе и єй швекра Єлена, а придружела ше и ґу шпивацкей ґрупи КПД „Иван Котляревски” гоч є, гвари, и наймладша. Шпивацка ґрупа планує видац и свой треци ношач звука ЦД.

– Мала сом жаданє облєчиц руске народне облєчиво, фитюлу и шпивац зоз женми. Активна сом лєм дас рок, алє уж сом мала и перши наступ у Шидзе на „Мелодийох Руского двору”. З нами роби Драґана Ґлувня Бабич  и барз нам помага у шпиваню. Вона и обачела же мам слуха и же сом годна крашнє шпивац. А коло швекри и ище з дзепоєднима женми, шпивам и у церкви на Службох Божих. Кед треба, участвуєм и у роботних акцийох пораєня у церкви, або ушореня порти и барз ше добре складаме зоз парохом о. Владимиром Еделинскийом Миколком  – гвари наша собешеднїца.

Припознава же и попри шицких обовязкох, намага ше буц добра ґаздиня – же би фамелия вше мала порихтани фриштик, полудзенок або вечеру. То єй на першим месце, гвари, як и каждей другей мацери. Кед придзе час оберачки овоци, вец нє раз, а нє два раз, цала фамелия у овоцнїку. На концу розгварки и Далибор и Мира прешвечени же на таки способ уча дзеци же би видзели цо им родичи робя и з чого ше жиє, же би ше можебуц и вони єдного дня док повирастаю уключели до тей фамелийней роботи.

ПЕРШИ ДВА ГОЛЬТИ ЗАСАДЗЕЛ ДЇДО КИРИЛ

Далибор гвари же овоцарство у Гнатковей фамелиї започал дїдо Кирил, и то перши у Бикичу. У тедишнїм чаше вон засадзел гольт яблука и гольт брескинї. Вец тот конар привреди преширели його синове Звонко и Янко, та ше ґу тому придружели и унучата.  И Далиборов брат Дамир тиж у овоцарстве.

ЄДНИ ДРУГИМ ПОМАГАЮ

Гоч ше през рок вельо роби и шицки маю свойо обовязки, Гнатково патра же би ше през рок дакус и одпочинули, и вше патра пойсц и на жимованє, и на лєтованє. А то можу и прето же вец други члени  тей фамелиї „ускоча” до роботи и остараю ше же би шицко було поробене, а робота нє церпела.

ПЕЙЦ РОКИ У ШИДЗЕ

Далибор и Мира 13 роки у малженстве и перши осем роки жили у Бикичу при Далиборових родичох Янка и Єлени. Вец купели хижу у Шидзе блїзко при ОШ „Бранко Радичевич” и базенох и тераз ту жию уж пейц роки, алє су и далєй навязани на Бикич. Далибор и попри тим же ма вельо роботи люби и фодбал. Кед бул младши бул активни фодбалер ОФК „Бикичу”, а тераз є роками предсидатель и спонзор Клуба хтори ше змага у Медзиопштинскей фодбалскей лиґи Срим, ґрупа Заход.

 

(Опатрене 50 раз, нєшка 1)