Русинистика и я – Дзе су и цо робя 4

автор МАК-ова редакция 5. май 2022

Фото: Марияна Павлович

Русинистика як универзитетска дисциплина на Филозофским факултету у Новим Садзе постої од 1. децембра 1972. року. При Иниституту за педаґоґию 1981. року основана Студийна ґрупа за руски язик и литературу, а школского 1981/82. року уписує перших студентох. Уж 1983. року основана Катедра за руски язик и литетаратуру, нєшка Оддзелєнє за русинистику. Основни и мастер студиї на Русинистики потераз закончели вецей як 60 студенти, а велї тераз робя у просвити, медийох… Ми вам представяме даєдних з нїх.  

Яким Винаї, Руски Керестур: Основни академски студиї першого уровню на студийней програми Руски язик и кнїжовносц на Катедри за руски язик и кнїжовносц на Филозофским факултету у Новим Садзе закончел сом 11. юния 2019. року и здобул званє Дипломовани филолоґ. Понеже сом бул перша ґенерация такволаней „Болонї”, нє мал сом дипломску роботу. Такой накадзи сом дипломовал уписал сом ше на мастер, медзитим, пре роботу сом нє старчел шицко, та сом одлучел же мастер студиї можебуц упишем ознова познєйше. Як сом уж гварел, понеже сом першираз уписал по новей студийней програми, хтора ше часто меняла, так и я часто менял ґрупи, алє нас нїґда нє було вецей як пецеро. Нє можем повесц же сом бул найлєпши студент, мал сом и павзи у студираню, а понеже сом як абсолвент нашол роботу, конєчне дипломованє ше досц одцагло. Без огляду на тото, студентски днї ми єден зоз найкрасших периодох у живоце, хторих ше и нєшка дзечнє здогадуєм и ознова преживюєм. Ище сом под час штредньошколских дньох у керестурскей Ґимназиї похопел же ми природни науки нє иду, та сом ше баржей опредзелєл за язик, точнєйше литературу. Тото сом предлужел и на Русинистики, а факт же зме вше були мала ґрупа, значел же зме мали нагоду вельо индивидуалнєйше и директнєйше робиц зоз професорами. То бим визначел и як предносц нашей Катедри, професоре наисце пошвецени и дзечни помогнуц и догваряц ше директно зоз студентами. Нашу Катедру бим препоручел каждому хто жада вецей дознац о нашей заєднїци, историї и, насампредз, литератури и язику. Окреме тим хтори и сами жадаю робиц на злєпшованю нашей заєднїци, а источашнє учиц и о других, подобних, а тиж и академски напредовац. Як предносц бим вшелїяк визначел нєпоштредни контакт медзи професорами и студентами, хтори олєгчує студиранє у смислу часу отримованя преподаваньох, вежбох, испитох и додатней помоци кед за тим єст потреби. Таки контакт тиж оможлївює и преширйованє знаня звонка того цо у плану и програми. Хвильково робим як видео-новинар и редактор информативней програми на телевизиї у Рускей редакциї Радио-телевизиї Войводини у Новим Садзе.

Хелена Папуґа, Вербас/Нови Сад: На Катедру сом ше уписала 2008. року, дипломски студиї сом закончела 2013. року. Такой сом ше уписала на мастер студиї и одбранєла мастер роботу 2015. року. Єден з облюбених предметох ми бул старославянски язик. Цикавели ме предмети хтори повязую историю самого язика и указую на тото як ше розвива през час и цо на ньго уплївує. То ме наведло же бим вибрала и подобну тему за мастер роботу. Ментор ми бул проф. др Михайло Фейса, а назва теми „Дїєсловни префикси у предстандардизацийних публикацийох”.  У моєй ґенерациї нас було шесцеро, двойо з Коцура, два колеґинї з Руского Керестура и колеґиня и я з Вербасу. Попри виучованя структури язика, литератури и нашей историї, любела сом тото же можем виберац хтори ище язики будзем слухац. Унапрямела сом ше цалком на славянски язики, та сом попри українского и словацкого виучовала ище и польски. Под час мастер студийох, робела сом у НВУ „Руске слово”, як новинар-дописователь зоз Вербасу. Мала сом нагоду упознац ше з роботу, з людзми и хасновац у пракси тото цо сом научела на факултету, цо ме далєй унапрямело на свою терашню роботу. Тераз робим на месце редактора за виданя на руским язику у Заводзе за учебнїки – Центер за нїзкотиражни виданя, оддзелєнє у Новим Садзе. Катедра интересантна прето же вас професоре можу унапрямиц до специфичней обласци хтора вас интересує кед слово о язику и литератури. Препоручела бим же бисце бешедовали з професорами, алумнима, информовали ше на сайту факултету, дружтвених мрежох, же бисце мали цо вецей информациї. Щешлїво!

Оддзелєнє за русинистику можеце провадзиц и на Фейсбуку, на їх боку – Русинистика.

(Опатрене 194 раз, нєшка 1)