Дзе су и цо робя

автор Мая Зазуляк Гарди 12. фебруар 2021

Маю щесца тоти хтори одмалючка знаю цо єдного дня сцу робиц, та ше им вец анї нє чежко одлучиц до хторей штреднєй школи ше упишу. Медзитим, вироятнє заш лєм єст вецей тих хторим на штернац-петнац роки нє лєгко надумац кадзи далєй, та за нїх добри вибор може буц ґимназия. Думам же шицки знаце же маме ґимназию и на руским язику, у хторей ше вишколовали велї млади, нєшка успишни студенти, лєбо фаховци у своїх обласцох. Ми вам представяме даєдних з нїх.     

Борис Сабадош, Руски Керестур: Ґимназию сом закончел 2002. року. У класи нас було осемнацецеро. Векшина була з валалу, алє зме мали и парнякох з Коцура, Дюрдьова и Нового Орахова. Цо ше памяткох дотика, рахуєм же ше нє розликую окреме од штредньошколских памяткох векшини людзох. Паметам товаришох, професорох, друженє, и тоти чувства можлївосци и безбрижносци хторе характеристичне за таки возрост. И попри тим же нашу ґенерацию залапел єден зоз найтурбулентнєйших периодох у историї нашей Ґимназиї (привитало нас бомбардованє, а мали зме и 5. октобер), нїяк нє мож повесц же ми то доминантни памятки на школованє у Керестуре. З тей, уж  досц велькей, часовей дистанци ми вельо яснєйше же яке то вельке мац можлївосц школовац ше на мацеринским язику, жиц, спац и єсц дома, а нє отлукац ше по интернатох кому нє до того. Рано стануц на пейц до седем, часом сплокнуц зуби, повиправяц швинки з „фризури”, та просто през порту до Замку – на седем и пейц сом уж шедзел у лавки… Теди то шицко було цошка цо ше подрозумює, цо одвше було и навше будзе. Аж тераз, кед нє мож награбац дзеци анї на мале оддзелєнє, видно же яке то вельке було. Поцерпам же чи мойо дзеци буду мац таку привилеґию як цо ю ми мали.

После штреднєй школи сом закончел Економски факултет, информатични напрям. Тераз знам же то була гришка, же економия, агей, за тих цо жадаю буц економисти. Но, алє, нє бануєм, шицко ше на концу зложело як спада. Уж вецей як дзешец роки робим як софтвер тестер (урядова назва Quality Assurance), потераз сом пременєл штири фирми у индустриї, а як найзначнєйшу часц кариєри бим визначел два роки хтори сом препровадзел на позициї QA Manager-а у ґлобалней корпорациї Amazon (оддзелєнє Fire TV). Вєдно зме як тим од коло 25 особи направели окремни модел контроли шицких файтох и моделох мултимедиялних пошореньох (телевизор, сет-топ-бокс итд.)  повязаних медзи собу до найрозличнєйших хижних конфиґурацийох, а шицко прейґ инфра-червених габох. То ше спачело людзом у Амазонє, та нас превжали же бизме шицко тото наквачели на їх персоналного асистента, Алексу. Так зме и зробели, и тераз Fire TV понука и можлївосц контроли тих пошореньох прейґ бешеди. Окреме ше пишим же сом аж анї нє бул єдини керестурски ґимназиялєц на проєкту.

Силвия Орос Барна, Руски Керестур: Ґимназию сом закончела 2007. року. Уписало ше нас 20, алє ше з часом тото число меняло, бо двойо-тройо пошли до Канади. На штредню школу ми остали красни памятки, добре друженє, здобуванє нових пайташох, безбрижносц, алє и самостойносц. Штредня школа ми була темель за дальше школованє, бо сом здобула добри роботни звикнуца, а заш лєм сом нє була „вистата” за дальше школованє. Закончела сом Правни факултет у Новим Садзе, положела правосудни испит и адвокатски. Познєйше сом покладала и за медиятора и хвильково сом на мастеру. Тераз сом адвокат у Коцуре, а робим шицки адвокатски правни роботи.

Срдян Ґовля, Нове Орахово: Закончел сом Ґимназию 2015. року. Було нас 16 у класи. Лєм красни памятки ми остали на штредньошколски днї, упознал сом велїх пайташох зоз хторима сом и нєшка у контакту. Цали дзень ми бул пополнєти, рано сом ишол до школи, пополадню ше врацал до интернату, так же ми ридко кеди було допито. Потим сом ше уписал на Поморски факултет у Котору и мам положиц ище єден испит. Док закончим факултет, рихтам ше робиц на ладї, дзе мам одробиц кадетуру (праксу), вецка поставам 3 официр и –лєбо предлужуєм робиц у истей компаниї, лєбо глєдам даяку другу. План ми даскельо роки робиц на ладї, зашпоровац пенєжи, и вецка укладац до даякого приватного бизнису.

 

(Опатрене 304 раз, нєшка 1)