Диґитализация и бирократия

автор и 15. фебруар 2021

Нови милениюм принєсол ґлобални тренди и нови парадиґми у шветовей економиї и привреди, а корона их лєм надрилєла як найбизовнєйшу, а можебуц и єдину драгу ґу индивидуалному и дружтвеному стандарду и богатству, окреме у дружтвох за хтори нє мож повесц же су уж богати.

И без стратеґийох, елаборатох и експозеох, у пракси и доокола себе видзиме же то диґиталне дружтво и чечуца ИТ револуция. Уж кед о тим слово, у обидвох експозеох премиєрки Ани Брнабич, вибудов диґиталного дружтва визначени як єден од приоритетних цильох. Без огляду чи то наисце указатель визионерского державного плану дзе як дружтво и народ сцеме сцигнуц о пейц лєбо 10 роки, чи лєм пригодни фрази, диґиталне дружтво звучи вельо реалнєйше и розумнєйше як векшина других стратеґийних и ґрандиозних планох и проєктох хтори нам кажди час наявюю „з верху”. Тиж так, вельо у тей обласци уж и поробене – спомнєм лєм актуални приклад зоз функционованьом сеґментох служби еУправи прейґ хторих ше заказує тестиранє, односно вакцинованє на Ковид-19. Кед ше здогаднєме кельо нам, звичайним гражданом и „малим людзом” хтори нє маю вязу лєбо „своїх” на шалтеру, нє так давно требало нерви и часу прейґ интернета покончиц правенє особних документох лєбо койцо подобне, спомнути служби нєшка робя як годзинка. Далєй, остатнїх рокох скоро експресно усвоєни числени законски предписаня з обласци диґиталних технолоґийох, держава препознала и припознала авторски права, та аж и крипто-валути. З того боку, наисце ше прави формална потримовка и рамик за вибудов диґиталного дружтва, и намиру же бизме постали ИТ лидер у реґиону.

Медзитим, вецка запнє на истим месце дзе ше звичйно заглобели и рижни други скорейши добри инициятиви, и пре исту системну слабосц нашого дружтва. То факт же ше закони приноши и октрооує „од горе” а нє приходза зоз бази, односно од тих хторих ше найбаржей дотикаю. Як резултат, доставаме предписаня з хторих видно цо сцеме як конєчни резултат, алє у хторих нєт ясни механїзми же як то витвориц, а дакеди аж анї достаточни ґаранциї же то вообще можлїве. Конкретно, наша основна леґислатива, закони з обласци роботного права, випатра, нє препознали права и обовязки тих хтори маю буц ношителє нашого диґиталного препороду.

Напарти и тварди прегварки високих представительох Влади Сербиї и здруженя такв. „роботнїкох на интернету” о будуцим статусу тей релативно новей алє нарастаюцей катеґориї занятих, и їх скорейших длуствох спрам державней каси, ище тирваю. Гоч ше становиска двох странох у предходних тижньох значно приблїжели, а реторика у медийох коло тей теми вецей нє така бурхлїва, твардей поради ище нєт. Точка коло хторей ше державни финанси и фриленсере нє можу зложиц, то ретроактивни порциї на заробок здобути през роботу на интернету у предходних рокох. Даяки компромисни ришеня ше уж нагадує, насампредз коло виносох и динамики одплацаня тих финансийних обовязкох, алє извесне же держава свойо наплаци. На концу, то єдно з єй елементарних суверених правох. Питанє лєм, чи будзе достаточно такту же би ше тим „малим приватним поднїмательом” хтори зарабяю през найрижнороднєйши дїловни анґажмани на интернету охабело живота з тей роботи и надалєй док виплаца порциї хтори им держава розреже, чи то будзе класичне здзеранє скори з хрибта хторе дотлуче тот перспективни и потераз скоро самоотримуюци сектор поднїмательства.

(Опатрене 21 раз, нєшка 1)