Диґитална арґументация

автор И. Сабадош 20. април 2021

Вистка од прешлого тижня же Народна скупштина Републики Сербиї прилапела вименки Закона о Попису жительства, обисцох и квартельох по хторим тото вельке подняце, свойофайтове подцагованє смужки и правенє державного билансу „главох и блага” место у октобру того року, поцагнуте за исти период 2022. року була обчекована, алє тоти обчекованя аж тераз и урядово потвердзени з одлуку Парламента. Як цо знаме, Попис хтори ше роби раз на 10 роки, перше заплановани бул за терашнї час, односно април 2021. року. Медзитим, епидемия вирусу корона спричинєла же би ше го начално поцагло за октобер того року, алє ше указало же и тот термин бул пребарз оптимистични, маюци на розуме шицки компликациї и можлїви ризики. Рахує ше же о рок и пол будземе знац на чим зме, голєм кед слово о епидемиї.

Шицки актере дружтвеного и политичного живота хторим резултати попису (насушно) важни, на тот способ достали додатни час, ище єден, „треци полчас”, же би ше цо лєпше пририхтали и анимировали гражданство най ше пред пописовачами вияшнї шмело и шлєбодно же хто є и цо є. Розумлїве же меншински национални заєднїци, и национални совити хтори их репрезентую, маю ище и додатни мотив и векши наздаваня кед слово о успиху и резултатох попису. Бо, од того кельо нас будзе, завишиц будзе и як нам будзе, насампредз кед слово о националних стварох, пестованю и чуваню идентитету, же бизме були и остали тото цо зме.

Пририхтуюци ше (за октобер 2021), вельо ше уж формално и нєформално бешедовало медзи актерами руского явного живота – особами з Националного совиту и його целох, политики, медийох и институцийох, та и у каждодньовей бешеди медзи приятелями, же цо нам ту муша буц приоритети, же би ше енерґия и „гумани капитал” нє дробели и розсиповали доокола без потреби, и без ефекту. О тим у року и пол пред нами вшелїяк будзе поведзене вельо вецей и вельо ширше.

Медзитим, єст голєм єдна ствар за хтору ше уж тераз треба анґажовац и заложиц. Особнє сом прешвечени, и поцешени, же сом нє єдини медзи велїма собешеднїками з хторима ше розправяло на тоту тему, же меншински заєднїци час хтори заправо достали нїодкадз, вихасновац муша насампредз же би лобирали дзе ґод и як ґод лєм мож, за запровадзованє комбинованого модела попису – директного з пописовачами и електронского, так як ше то уж роби у велїх державох реґиону, Европи и швета. Циль и намира, же би ше на тот способ дошло до числених виселєнцох и дияспори (окреме економскей и интелектуалней) хтору кажда заєднїца ма у иножемстве, хтора ище у державянстве Републики Сербиї, а пре практични причини, нє може участвовац на директним попису. Тоту инициятиву треба „дриляц” и прейґ поєдинєчних совитох, и прейґ Координациї, и през ресорне Министерство за людски и меншински права и дружтвени диялоґ хторе ше указує як бизовни и щири партнер меншинскей културней автономиї.

Цо найлєпше, видзи ше ми же то и у державним интересу, бо кед ше на актуални природни неґативни демоґрафски тренди (депопулация пре „билу чуму”) ище одпише и такв. „механїчни одлїв” жительства, шицки приповедки о економских резултатох и чудесох спадню до води. Цо ище лєпше, на прикладзе ефикасней и функционалней акциї за приявйованє на тестиранє и вакцинованє прейґ порталу еУправа односно еЗдравє, на нашим боку уж маме моцни и нєпобиваюци арґумент же то можлїве орґанизовац, и же держава ма и ресурси, и капацитети за електронски попис.

(Опатрене 28 раз, нєшка 1)