Диґитална реалносц

автор Лариса Оноди 11. юний 2020

Поносує ми ше пайташка хториш дзень – нє може заказац термин за виробок особней карти и пасоша прейґ интернету. Нєт термини. Нє стої єй ше у шоре, тирва длуго, а и нєбезпечно, вирус и далєй циркулує. У чаше кед епидемия и далєй актуална, на гражданох ше апелує же би цо вецей и частейше хасновали плаценє и административни конченя прейґ интернету. На концу, заш лєм будзе мушиц положиц маску и дриляц ше у шоре. У диґиталним чаше.
Тих дньох медиї пренєсли же гражданє муша стануц до шора и опрез катастрох, прето же новтарушом муша принєсц лїстину нєрухомосци з тей институциї, гоч диґитализация оможлївела же би ше тот документ могло достац у електронскей форми. Новтаруше твердза же Влада нє прецизовала у яким формату можу видац тот документ, як го можу овериц и наплациц. Покля тот проблем нє будзе ришени, гражданє муша стац у шоре и чекац папер. Ознова.
У априлу, кед на моци були мири защити од корона вирусу, виходзела сом лєм кед сом наисце мушела, углавним до предавальнї. Рахунки сом углавним плацела онлайн, алє дакеди апликация нє функционовала. Вец гайд, на банкомат по пенєжи. Дрилїм карточку, удуркам пин, напишем кельо ми пенєжи треба и нїч. Карточка вишла, пенєжох нєт. Волам банку, кол центер ми пуща музику, предклада кредити, гутори най причекам першого шлєбодного оператера. Безконєчно. Га, нїч, идзем на други банкомат. Иста приповедка, пенєжи нє доставам. Знова волам кол центер, наслухам ше музики, чекам оператера, а по хрибце ми ше злїва зной. Уж ше направел шор, пущам людзох най пробую вони, я и далєй чекам оператера. Анї други пенєжи нє доставаю, гоч на банкомату нє пише же є погубени, або же пенєжи нєт. Патра на мнє, питаю ше цо ше случує, рушаю до своєй банки. Пошла и я, опрез банки стоя осмеро, з масками, рукавицами и на метер и пол оддалєносци. После пол годзини сцигуєм на шор, добри дзень, нач приходзице кед можеце шицко покончиц електронски, блаблабла… Думам себе – допито ми дома, та сом пришла допивац ци на шалтеру. Гварим же банкомати нє функционую, вона ми одвитує же ше система спомалшела чи цо, уж ше нє здогадуєм. Дзвигам пенєжи на шалтеру та назад, виплациц рахунки на други шалтер…
Тей яри, пре позарядово обставини, настава була онлайн, та велї родичи мали нагоду зоз дзецми, други або треци раз у живоце, слухац ґрадиво зоз основней школи, а и упис до школи могло ше покончиц прейґ еУправи и нє мушело ше зазберовац числени документи. Заказованє терминох було онлайн, а школи сами були длужни обезпечиц кресцене писмо, потвердзенє о пребувалїщу и о оконченим препатрунку у педиятра. Добри крочай напредок, алє по моїм думаню, требало би крачац швидше, у складзе з потребами гражданох.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 58 раз, нєшка 1)