Диґитални простор постал наша каждодньовосц

автор я. дюранїн 18. юний 2021

Початок роботи першого сайту НВУ „Руске слово” бул условени з потребу информовац наших читачох о подїйох о котрих уж писане у тижньових новинох, алє пошвидшана диґитализация, од 2005. року надалєй, єдноставно вимагала и од нашей Установи же би свойо змисти почала понукац и на интернету.

На самим початку НВУ „Руске слово” мала три одвоєни сайти – перши припадал Установи (на хторим ше находзели дзепоєдни змисти вязани за новини, предплату, реклами и правни акти). Свойо окремни сайти мали часопис за младих МАК и Новинска аґенция „Рутенпрес”. Треба спомнуц же, у тедишнїм чаше, цали процес уводзеня роботи на интернету бул барз вельке виволанє за Установу и колектив. Теди нїхто нє знал як би така презентация роботи мала випатрац, хто би то мал робиц, та ше прето кадри глєдало звонка Установи, з такволаного аутсорсинґу.

Розвою сайту окреме допринєсла його єдна часц, алє барз важна – Новинска аґенция „Рутенпрес”. То перша новинска аґенция по руски, основана пре пласованє информацийох медийом хтори робя на руским язику на териториї Сeрбиї и у реґионє юговосточней и штреднєй Европи. Аґенция урядово почала робиц 15. мая 2006. року, з потримовку Министерства за културу и медиї Републики Сербиї. Самим концом 2009. року, Аґенция Рутенпрес урядово реґистрована як порядна дїялносц НВУ „Руске слово” Нови Сад. Ношитель проєкту РУТЕНПРЕС була Новинско-видавательна установа „Руске слово” Нови Сад, а його идейни творителє Владимир Паланчанин и Єлена Перкович, хтора по 3. април 2010. року була и перши главни редактор Рутенпресу. После єй одходу до пензиї, роботу редактора 3. априла 2010. року пребера Михайло Зазуляк, дописователь „Руского слова” зоз Руского Керестура. Зоз своїм професийним одношеньом ґу роботи и витирвалим анґажованьом, утвердзел Рутенпрес як найдовирлївше жридло информованя на руским язику. Михайло Зазуляк тоту роботу окончовал по конєц живота, 4. новембра 2017. року. Треца и терашня одвичательна редакторка Рутенпресу, од 1. децембра 2017. року и редакторка сайту Ясмина Дюранїн.

Алє, врацме ше дакус до прешлосци. НВУ „Руске слово” 4. децембра 2014. року презентовала явносци нови сайт. За презентацию одредзени праве дзень кед пред 90 роками, 4. децембра 1924. року, вишли перши друковани новини по руски, „Руски новини”, а 15. юния того 2014. року, наша Установа означовала 70-рочнїцу иснованя. Нови сайт направени прето же би интеґровал нє лєм Рутенпрес, алє и шицки други виданя – Дзецински часопис „Заградка”, МАК, Часопис за литературу и културу „Шветлосц” и кнїжки на єдно место. Було потребне шицко обєдинїц и помали дриляц напредок.

Же би до тей интеґрациї пришло, требало прейсц фахово обуки котри Установа догварела зоз Здруженьом новинарох Сербиї. Даскельо заняти после шейсцмешачней, успишно законченей обуки, шицке здобуте знанє и нєшка применюю у каждодньовей роботи. Так ше шицка роботна моц черпала знука.

Попри тим цо уж начишлєне, на вецей заводи ше на сайту понукало и други змисти – Мозаїк (рецепти, стари фотоґрафиї, рижни интересантносци и написи зоз „Руски новинох”), Дзе цо будзе (наяви подїйох, манифестацийох, фестивалох…), Язични аларм (кратки поуки о правилней бешеди), Хвиля, Рецепти, а єден час ше и прекладало вистки на сербски язик… По нєшка од шицких спомнутих рубрикох затримала ше лєм хвиля.

Од 2014. року нови сайт ше поступнє розвивал. Дзепоєдни  секциї ше трацели, а други зявйовали. Новини и часописи ше, у складзе зоз периодику виходзеня, од 2015. року кладзе на шветову електронску видавательну платформу ISSUU. Од октобра 2016. року, маме и свою онлайн кнїжкарню у хторей мож купиц шицки доступни виданя, алє и безплатно превжац тоти котри розпредати. На сайту єст и секция з рецептами котра тиж настала з єдного проєкта – РуСмак – котри тирвал од децембра 2016. по януар 2017. року. Познєйше така рубрика под назву „Хладок и горуци тепши” почала виходзиц и у новинох, и постала стаємна рубрика.

Пре потреби звекшованя рекламного простору, од єшенї 2020. року на сайту мож поопатрац и мали, и посмертни оглашки котри обявени у новинох. Тот сеґмент роботи ше убудуце будзе розвивац, як и други часци диґиталного маркетинґу.

Же би ше нє препущело габу диґитализациї, наша Установа ма штири боки на дружтвених мрежох, а од прешлого року и безплатну апликацию за мобилни телефони зоз андроид оперативну систему. Од того року зме ище подученши, орґанизованши и витирвалши у намаганю же би ше диґитализовал наш цали 75-рочни скарб. То вообще нє лєгка, а насампредз нє швидка робота, та уж напредок знаме же будзе тривац єден длугши период. Но, и попри тим, нашо опредзелєнє ясне. У тим напряме уж направени перши крочаї – диґитализовани перши виданя новинох, Заградки, МАК-у и Шветлосци, як и перша кнїжка Миколи М. Кочиша „Крочаї”. Вони уж доступни нашим читачом на сайту у диґиталней секциї и мож их безплатно превжац до своїх рахункарох.

Тиж зме розпочали праксу дарованя, та вше коло шветох понукаме лєбо виданя по знїжених ценох, лєбо безплатни виданя у пдф формату котри розпредати и вецей ше нє буду друковац. То важне же би нашо читаче вше мали у оглядзе, кед же жадаю мац у своєй архиви и електронски кнїжки. Шицки безплатни виданя понукнути у онлайн кнїжкарнї.

На концу, треба наглашиц же и попри тих сучасних трендох, наша Установа нє сходзи зоз курсу друкованого медия. Гоч ше часто предвидзує же о даскельо роки друковани медиї нє будзе хто купиц, же ше шицко преселї до виртуалного простору, наша Установа ше будзе намагац зачувац и розвивац обидва сеґменти роботи и витвориц ище лєпшу комуникацию зоз нашима читачами, же бизме їх и фахово потреби могли звесц на исту драгу у будучносци

(Опатрене 39 раз, нєшка 1)