Добре и квалитетне – найдзе свойого купца

автор ол. русковски 9. новембер 2021

Гоч велї гваря же заградкарскa продукция як интензивни конар аґрару вимага вецей роботи и укладаня, у поровнаню з другима обласцами польопривреди, нє ридко на валалє мож найсц ґаздовство у котрим домашнї вредни, алє и успишни заградкаре.

Єден з таких и Дюра Штефанко з Коцура, котри ше остатнї даскельо роки занїма зоз тим конаром польопривреди. Гоч заградкарство нє було його опредзелєнє од самого початку його роботного вику, наш собешеднїк ше, пре ситуацию яку му сам живот нанєсол, нє так давно преориєнтовал на тоту файту польопривреди.

– Тераз у новембру осми рок як сом нєзаняти, досц часу прешло як нє робим, а понеже до пензиї єст ище пар роки, даяк зме мушели прежиц. Зоз заградкарством ше занїмам седем, осем роки, цалком сом ше обрацел ґу тей файти продуковательства. Мал сом два, три загради котри сом робел и свою заграду, та так, помали, робиме и трудзиме ше – почина приповедку Дюра.

И У ПЛАСТЕНЇКУ, И ПОД НЄБОМ

Поверхносц тих заградох, гвари, кед ше шицко поздава, можебуц дакус вецей як пол гольта. Алє за фамелию Штефанкову фамелию то цалком досц.

– На тоти поверхносци сом купел и поставел два пластенїки. Шицки загради котри сом обрабял ту у сушедстве, нєдалєко, же бим их могол лєгчейше наводньовац вше кед то потребне, а и же би моєй фамелиї було блїзко, понеже ми супруга и син помагаю вше кед можу – предлужує Штефанко.

Пластенїки велї наволую свойофайтово фабрики поживи. Велї заградкаре ше обрацаю ґу продукованю у защицених условийох, прето же воно тирва през цали рок. Достава ше векши урожаї по єдинки поверхносци, у одношеню на пестованє на парцели под отвореним нєбом. Окремна предносц пластенїкох и вчасна желєнява, за котру ше достава и найлєпша цена.

– Тераз у тей хвильки предавам празилук, капусту, карфиол, тоти єшеньски култури котри тераз актуални. Мали зме парадичи, паприґу бабуру, цеску, то зме уж шицко попредали. Жимнїцу сом исто положел, та и то понукам заинтересованим купцом – тристо кили туршиї и пейцсто кили крижалки капусти. То помали уж предавам, количество ше зменшує, алє ище вше єст, и будзем мац през цалу жиму то предавац.

НЄ БУЛО ПРОБЛЕМИ З ХОРОТАМИ

Гоч тот рок за велї култури, нє лєм за заградкарски, бул нєвигодни понеже яр була дижджовна, лєто досц сушне, Штефанко гвари же на желєняву котру вон продукує то нє барз вплївовало.

– Хороти, лєбо даяки окремни проблеми того року, гоч хвильово обставини були нєвигодни, на щесце, нє було. Я наводнюєм желєняву, мам викопану студню и пумпу, у пластенїкох мам систему капка по капка, а вонка мам пирскачки, та сом залївал кед було потреби. Того року у єдним периодзе наисце була велька суша, и мушело ше баржей обрациц увагу на потребу за воду при желєняви.

Од чкодлївцох, єдине цо ше зявйовало, гвари Дюра, то желєни буби.

– Нє можем повесц же тоти желєни буби же то хорота, бо их єст вшадзи. На пластенїки, на дзвери сом покладол мрежи и на тот способ их зоперам же би вошли. Нє гварим же ше даєдна нє уцагнє, бо и до хижи войдзе – щири наш собешеднїк – алє векши проблеми сом нє мал, мушим припознац же аж и мнє дакус зачудовало же скоро шицко того року пошло як треба.

ШИЦКО ОРҐАНСКЕ

Велї заградкаре, же би им заградкарски култури цо швидше напредовали, а и же би их защицели од даяких хоротох и нєвигодних условийох, часто ше опредзеля хасновац рижни штучни гної, штучни прикарми, як и рижни пестициди. Алє, у заградох котри допатра наш Коцурец, ситуация цалком иншака.

– Мам ту пейц гордови, курячки з домашнїх куркох цо назберам намочим до гордовох, и вец зоз тим залївам з каблом, од рошлїни по рошлїну. Хаснуєм лєм орґански прикарму, так же мож повесц же у мнє шицко орґанске. Даєдни можебуц думаю же то нє так, алє то жива правда. Зоз Телевизиї Нови Сад були знїмац, и прешвечели ше и вони – щиро з ошмихом толкує Штефанко, и додава – треба часу, труду, и од рошлїни по рошлїну по литру того усипац, гоч наводнюєм зоз систему капка по капка. Нєкаждодньове то, ридко хто так роби, и гоч ше наробим дакус вецей, таки способ роботи нє будзем меняц. Нє кладзем анї найлони до пластенїкох, алє я то помали з мотику, дас три раз пластенїк окопем, и шицко вец як треба.

По словох нашого собешеднїка, робу ма добру, и шицку желєняву котру випродукує, и попреда. Можебуц же анї нє ма роби тельо кельо би його купцом требало, гвари, алє тельо му досц, кельо може посцигнуц поробиц.

ДОБРИ РОК ЗА ЖЕЛЄНЯВУ

– Парадичи тей сезони були барз добри, барз сом задовольни, кед би ше и нарок так повторело, було би супер. Кед ше шицко од початку предаваня по конєц положи на папер, видзе же цена парадичох була коло 90 динари просеково, а то добре  – гвари Дюра – єдино паприґа була кус слабша, дакус ше похорела, а я нє сцел пирскац, та було урожаю тельо же зме мали за себе и кус лєм попредац. Цеснок тиж добре зродзел, красни бул и шицок прешол, а цена му була 400 динари. Тераз маме празилук по 150 динари килограм, карфиол предаваме по 70 динари килограм, а за карфиол то нє барз добра цена. Коло нього єст вельо вецей роботи и векши укладаня, а цена ше скоро вировнала зоз цену капусти того року. Од капусти садзим лєм футожску, гибридни файти нє кладзем, и з капусту сом задовольни.

По Штефанкових словох, окрем швижей желєняви, и жимнїца добре преходзи – крижалки капусти по 120 динари, туршия, паприґа наполнєна з капусту, кажди добри и квалитетни продукт найдзе свойого купца. Окрем людзох з валалу, до ньго приходза и людзе з Вербасу, зоз Савиного Села и з других околних местох. Проблеми з предаваньом роби нє ма, гвари, дакеди пойдзе на пияц лєбо до центру валала, оглаши ше на интернету и векшину желєняви попреда праве з дому.

– Людзе уж научели на мнє, знаю же ше можу явиц на телефон, наручиц цо им треба, и приду по швижу, праве наоберану, натаргану, нарезану желєняву. Кед ше трафи же дахто придзе, а я нє мам у тей хвильки тото цо вон пришол купиц, причека пар минути, я пойдзем до загради и дораз шицко обезпечене. Нє може ше случиц же дакого врацим з капурки празних рукох – шеднє, попиє кафу, и швижа желєнява ту – з ошмихом приповеда.

При заградкарстве и продукциї рижних заградкарских културох остава и надалєй, гвари, покля годзен робиц и покля ше будзе чувствовац так  як ше чувствує тераз, а пластенїки уж порихтани за наиходзацу сезону.

– Тераз посадзим шалату, дас пейц тисячи струки, то нам будзе достаточно. Предходни роки зме мали и шпинату, алє того року нє сцем, лєгчейше так робиц кед лєм єдна файта желєняви. После шалати, тамаль у априлу, почнєм пресадзовац парадичу. Пресаду берем од заградкара Йовґена Дудаша ту зоз Коцура, вон ми и иншак бул велька помоц, а барз добре кед вам дахто хто ма успиху у истей роботи сце помогнуц и посовитовац вас. Тераз уж досц знам и я, та кажди рок вше лєгчейши. После шалати и парадичи, вонка у загради посадзим цеску, капусти и карфиолу, празилуку и полна заграда будзе шицкого – приповеда нашмеяно и додава – а най вам правду повем, анї сом нє таки драги. Патрим же би цени були кус нїзши як индзей, тельо най ше покриєм и кус заробим за себе, и я задовольни. Лєм най нам шицким здравя – визначел на концу коцурски заградкар Дюра Штефанко.

(Опатрене 83 раз, нєшка 1)