Добре и так, алє би ше кажде врацел до школи

автор с. фейса, фото pixabay 30. януар 2021

Онлайн настава була єдине ришенє як предлужиц зоз наставу у марцу, кед преглашена пандемия и позарядови стан, алє и концом першого полроча у наступним школским року, кед ситуация з пандемию постала вше горша. Медзитим, така файта настави за собу цага велї проблеми шицких актерох хтори поштредно або нє, у нєй участвую.

И попри тим же Уния просвитних роботнїкох вимагала же би ше пре епидемию корона вирусу у другим школским полрочу почало лєм з онлайн наставу, друге полроче почало по комбинованим моделу як и прешлей єшенї кед почал нови школски 2020/21. рок. А то робота з дому, онлайн, и робота у школи. Онлайн образованє у фокусу од самого початку епидемиї. Реаґовало ше релативно швидко, алє швидко ше и указало же у велїм дринґаме за шветом. На першим месце то бул швидки интернет. Ясне же нє могло очековац же би шицки такой мали рахункар, а аж вец требало и професором и школяром обезпечиц швидки интернет.

Школски рок влонї закончени, оцени позаключовани. Дзеци попокладали, диґитализация нє зажила.

Влєце просвитни роботнїки знїмали годзини за шкоярох и уж теди могло нагаднуц як будзе випатрац чечуци школски 2020/2021. рок.

Вєшенї ше нови школски рок предлужело там дзе ше стануло, по комбинованим моделу онлайн настави, односно прейґ ТВ и настави у школи.

Перше полроче закончене углавним з дому, а за векшу оцену з даєдного предмету одходзело ше до школи по точно утвердзеним розпорядку, пре спомнути епидемиолоґийни стан у жеми.

У МЕНШИХ СТРЕДКОХ –  ПО СТАРИМ

Велїм школом при концу школского рока ресорне министерство охабело можлївосц же би ше орґанизовали так як им найбаржей одвитує, та так настава у Руским Керестуре орґанизована у школи, и лєм часточно є онайн. Упечаток тот же ше после 10 мешацох, кед ше почало з орґанизовану онлайн наставу, заш лєм, помкло. Нєт таки вельки прициски як на початку, кажде, и наставнїки, преофесоре, родичи и дзеци, упутенши, знаю цо маю робиц, окреме старши школяре основних школох, док  наймладшим ище вше треба помоц. 

Як ше родичи знашли у тим шицким, и чи су застарани перше пре знанє своїх дзецох, а вец и пре таку наставу яку маме нєшка…

– Старша дзивка уписана до Медицинскей школи Новим Садзе, тидзень є там, тидзень дома кед достава материял хтори ма научиц. Нє найщешївша сом пре таки модел настави, бо кед є дома, нє ма ше кому опитац цо єй нє ясне, нєт тей важней интеракциї медзи ню и наставнїком, та ше муши операц лєм на свойо моци. Тидзень, кед є у Новим Садзе, зводзи ше на одвитованя и контролни по цали дзень. Видзи ше ми же то вельки прицисок за петнац, шеснацрочних хтори лєм перши рок у стреднєй школи, а уж муша учиц и знаходзиц ше так як кед би ше уписали на факултет. Вона опредзелєна за медицинского лаборанта и окрем настави, пракса им барз важна, а шицко ше одвивва у скраценим формату, и нє знам цо з того видзе.

Друга, младша, ище у основней школи, и гоч ше скоро цала настава одвива у школи, лєм часточно ю провадзи онлайн, мам чувство же пре ситуацию з пандемию, алє и пре розпуст за нїма, мойо дзивче нє ма чувство же школа почала, же треба шеднуц и учиц. Наганям ю, помагам и провадзим цо ма робиц и уж сом покус вистата од шицкого. Верим же шицко придзе на свойо, так як було пред пандемию и же нашо дзеци достаню потребне знанє и зрозумя озбильносц того цо уча – гвари  Весна Семан з Руского Керестура, мац двох дзивчатох.

ЗА ВИРТУАЛНУ КОМУНИКАЦИЮ ШЕ  ТРЕБАЛО ПОРИХТАЦ

Високи ступень порихтаносци же би ше у цо кратшим чаше успишно одвитовало на пременки у орґанизациї настави, указали и просвитни роботнїки у дюрдьовскей шкли. Спочатку ше робело онлайн, а вец ше прешло на наставу по ґрупох, алє у школи. Так ше роби и тераз, у другим полрочу.

Нови школски рок почал лєгчейше як кед зме пре пандемию мушели почац робиц здому, бо зме уж баржей були упознати з технїку и апликациями, з рижнима платформами хтори зме могли хасновац у настави. Перше ше робело на Вибер ґрупох, вец Ґуґл Класруму, а вец Майкрософт Тимс… И праве тото, усовершованє, робота на себе, нови схопносци и знаня, то тот добри бок у тим шицким цо нас знашло. Тото цо ше указало як нє барз добре то же нє шицки дзеци самостойно учели и робели. Вони нам посилали задатки, и задатки були точни, алє оцени хтори доставали були нєреални, а їх знанє лїхе. Тото сом могла видзиц аж теди кед дзеци почали ходзиц до школи и кед вельо єдноставнєйши задатки од тих цо цом им давала за домашню задачу, нє могли ришиц. Нє робели шицки так, алє часто ше пре таке случовало и при старших дзецох, хтори ше знашли, преписали лєбо дахто робел задатки место нїх, а на концу остали дзири у тих обласцох хтори ше будзе мушиц даяк надополнїц –  гвари Єлена Кухар, учителька у дюрдьовскей школи.

ЖИВЕ СЛОВО, ЗАШ ЛЄМ, ЖИВЕ

У новосадских школох онлайн настава, так повесц, каждодньовосц, алє як мож обачиц реакциї на дружтвених мрежох, и наставнїки, а и родичи би волєли кед би ше дзеци врацело до школских лавкох, бо є так квалитетнєйша.

– Кажде дзецко индивидуа за себе, и знаже же лєпше кед ше каждому школярови дава окремну увагу як кед би ше годзини одвивали прейґ Ґуґл учальнї. Велї родичи ше з нами складаю. Живе слово лєпше як онлайн годзини, на концу, дзеци любя буц вєдно, любя ше дружиц –  ґвари Соня Суваяц, учителька у новосадскей школи.

Живе слово потребне и при найчежших преметох у висших оддзелєньох основней школи хтори наставу провадза комбиновано: математики, физики и хемиї, тримаю и родичи хтори своїм дзецом нє можу помогнуц у тих предметох на адекватни способ, а часто ше случує же кед нє заплаца тоти годзини же би дзеци звладали и научели, ґрадиво ше громадзи и наставаю проблеми. Теди барз чежко влапиц крочай з тима дзецми цо поряднє провадза наставу и на час окончую свойо задатки.

Онлайн ученє постало окремне виволанє, и  занятим у школи (учительом, наставнїком, сотруднїком), алє и школяром и родичом. И наставнїки и дзеци тераз опрез телевизорох, рахункарох, лаптопох… Як кед би ше свидомо заджмурело на нєпреривни опомнуца фаховцох же ше телефон и компютер, односно їх хаснованє муши огранїчиц, бо знаю очкодовац вид при наймладших, и вообще, буц длуго опрез компютера нє найлєпше за дзецински физични, алє и психични розвой.

НЇКОМУ НЄ ЛЄГКО

Велїм старшим наставнїком и професором и тераз чежко, бо им нови, сучасни технолоґиї нє лєгко звладац. Треба зоз школярами витвориц  тот виртуални контакт, а вони цали свой вик звикли на живи контакт, и живе слово у наставним процесу.

Родичи ище од яри превжали улогу наставнїка и вони, окреме кед маю мали дзеци, уключени до онлайн настави. Нєт ту места за питанє чи можу, чи маю часу попри своєй роботи и обовязкох,  кажди дзень су за рахункаром и записую цо їх дзеци, и по хтори датум, маю зробиц, помагаю им, преверюю, послаю же би од учительки достали повратну информациї же лєм най так предлужа. И нє робя то лєм родичи хторим дзеци маю и онлайн наставу, алє и тим цо кажди дзень у школи.

Психолоґиня Оливера Стошич гвари же у тей ситуациї нїкому нє лєгко, а дзецом заш лєм, найчежше, бо од хвильки кед ше дзеци зрадовали же нє буду ходзиц до школи пре пандемию, по нєшка, вони и збунєти, и нєпреривно ше на нїх прициска, обтерховани су, нєзадовольни, розчаровани…

 – Школяре ше чежко присподобели ґу новей ситуациї, збунєти су же то пребарз длуго тирва, нє видза дакого кому би могли вериц кед же ше зяви даяки проблем, а школу и обовзки нє похопюю озбильно. У шицким добре тото же наставни процес комбиновани, же у школи мож поглєдац помоц. Директна розгварка вельо значи нє лєм пре довириє, алє и пре нєвербалну комуникацию у хторей психолоґ одкрива вельо вецей од самей розгварки.  Кед тото довириє школяре здобуду, чи то при педаґоґови, психолоґови, нє важне, вони свойо дилеми, бриґи, фрустрациї, подзеля. Вони ше отворя и розприповедаю. Велька помоц им праве тот социялни контакт у їх дружтве, хтори шицким найбаржей хибел под час онлайн настави. 

Дома, дома тиж найважнєйша потримовка. Дзецко ма потребу видзиц же є любене, же ше хтошка о нїм стара, же родичи дошлїдни, сцерпени, маю порозуменя, авторитативни, сцу помогнуц… Улога родителя ше нє меня, анї пред пандемию, анї после нєй. Лєм є тераз кус чежша, и таку би ю требало прилапиц – заключує наша собешеднїца.

(НЄ)УДАТНА ПРОБА

Пробни испити малей матури прешлей яри у добрей мири указали яки стан кед слово о диґитализациї у воспитно-образовним процесу хтори мал зажиц вельо скорей. Вязи пукали и школяре ше нє могли конектовац, т. є. зробиц задатки за одредзени час. И попри тим же ше час за виробок задаткох предлужело на цали дзень, прешлорочни осмаки до конца нє дознали як поробели тести, резултати сцигли лєм з єдного предмету, даґдзе и з двох. За треци ше по нєшка нє зна дзе запло.

(Опатрене 67 раз, нєшка 1)