Добре там дзе полне обисце

автор м. зазуляк гарди 14. новембер 2021

Кед хтошка люби свою роботу и ужива у нєй и после двацец рокох стажу, як воспитачка Наташа Настасич з Руского Керестура, то мож заключиц и лєм по тим з яким тоном бешедує о нєй. Попри тим, Наташа од пред даскельома роками ма и гоби у хторим ше тиж цалком пренашла, а до хторого уключена цала пейцчлена Настасичова фамелия.

Кед ше им народзело треце дзецко, у Настасичових вше було дакого, а понеже Наташа сцела же би на столє вше було дацо смачне порихтане, почала печиц слани печива, а нєодлуга рихтац и кетеринґ до валалу и ширше.

– То ми предложели пайташки, та сом спочатку пекла лєм колеґиньом и блїзким, и гоч сом уживала у тим, обавала сом ше прешириц роботу, бо сом нє знала чи шицко постарчим, попри троїх дзецох и примарней роботи. Но, заш лєм сом надумала пробовац, положела сом на дружтвени мрежи и перша наручбина була аж дзешец кили. Була сом нєсподзивана, алє сом прилапела, и кед сом почала робиц, видзела сом же робота сама од себе идзе. После того сом похопела же я то можем – гвари Наташа и додава же шицко може посцигнуц дзекуюци помоци своєй фамелиї, а тота робота их на єден способ и зблїжує.

– Вони чи одбегню до дутяну, чи складаю, филую, причуваю наймладшу Ивону, алє кажде ма свою улогу. И ми ше вец пецеро зблїжиме, бо зме шицки ту, дома, вєдно робиме, бешедуєме… Найчастейше то за викенд, а робота углавним почина вчас рано, лєбо вноци, бо сцем же би шицко було швиже и квалитетне, то ключне и то людзе ценя. Гоч ми даєдни гуторя же дзе после роботи ище идзем мишиц, мнє то наисце опущує, а з другого боку, и финансийне надополнєнє є – приповеда Настасичова.

НА ДОМАШНЇ СПОСОБ

Пред даскельома мешацами, Наташа почала правиц и традицийни колачи на грубо, хтори нєдавно представени и на Дньох бундави у Кули, а за тоту нагоду направели и ґоргелї.  

На грубо по старим, добрим рецепту

– Нащивителє перше шацовали и випитовали ше же цо то, а до конца прешли шицки ґоргелї хтори зме порихтали. На грубо колачи правим зоз маком, сиром, орехом, хлєбичком и вишню, алє сом обачела же ше найчастейше наручує зоз маком. На Дньох керестурскей паприґи вчас прешли шицки, та сом ишла дому ище замишиц, бо людзе глєдали и хвалєли. Мило ми же так, окреме кед старши похваля, бо то заш лєм традицийне єдло. Барз сом любела ходзиц до баби и здогадуєм ше же их часто правела, та сом од нєй научела, алє любим и сама випробовац. Вона хасновала вельо масци, я пробовала олєй, думаюци же то будзе добре, алє заш лєм нє ма таки квалитет як кед ше кладзе домашня масц. Так же, патрим же би були направени на домашнї способ – припознава вона.

ПРОБЛЕМ ШЕ РИШУЄ З БЕШЕДУ

Наташа, озда, одвше знала же єдного дня сце робиц з дзецми, а кед дипломовала, нє чекала анї дзень на роботу. 

– Ище и док зме ше бавели на улїчки, я вше була учителька. Кед сом закончела Висшу школу за образованє воспитачох у Новим Садзе и кед сом ше приявела на биро, такой исти дзень ме поволали чи бим сцела робиц и ниа, од того дня по нєшка сом у керестурским „Цицибану” ПУ „Бамби”. Познєйше сом ше и дошколовала, перше сом закончела треци, а вец и штварти рок, бо сом ше сцела усовершиц, провадзиц нови способи роботи, провадзиц час и нє заоставац – визначує Наташа.

Робота воспитача вшелїяк нє лєгка, а попри тим же є одвичательна и часто напарта, заняти ше нєпреривно муша усовершовац и прилагодзовац ґу новим програмом роботи.

– Одкеди сом почала робиц, пременєл ше способ роботи, теди бул  єден модел, после зме прешли на други и праве кед зме вошли до ньго, сцигол нови модел, дзе ше, най укратко потолкуєм, провадзи интересованя дзецох и на основи того ше формує проєкт по хторим будземе робиц. Думам же сом нє строги воспитач, алє же дзеци заш лєм знаю шора, цо можу, а цо нє. Тиж, думам же нє треба дзеци карац. Намагам ше нє вадзиц, алє ришиц шицко з бешеду, и на роботи, и дома. Думам же найвекша кара дзецку кед похопи же погришело. Як цо и кажда робота ма и лєгчейши и чежши боки, и я нє барз любим кед треба шицко документовац, алє саму роботу з дзецми барз любим. Єдна анеґдота хтора ме нєдавно нашмеяла кед ми єден хлапец гварел же перше люби маму, вец мнє, и вец тату – приповеда Настасичова, хтора тераз першираз ма найстаршу воспитну ґрупу, хтору вєдно зоз воспитачку Наташу Варґову рихтаю за школу.

Наташова перша ґенерация дзецох
у керестурским “Цицибану”

КОМПЛЕТНА ФАМЕЛИЯ

Настасичово приклад єдней зложней и щешлївей фамелиї, зоз якушик окремну позитивну енерґию хтору чувствовац и у їх обисцу, та воно озда прето вше и полне.

– Кед сом наполнєла 40 роки, гварела сом супругови Предраґови же сцем же бизме мали треце дзецко, и вон ше зложел. Тераз зме комплетна фамелия и думам же треце дзецко, Ивона, ище баржей зблїжела и Яну и Стефана, и мнє и супруга, тераз зме якошик подполни. У малженстве треба же би ше дакеди пробовало и прецихнуц, найсц компромис, направиц баланс, бешедовац, догваряц ше коло важних стварох, окреме коло воспитованя дзецох. Наприклад, кед супруг пове же нє, я стоїм за тим, почитуєм його слова, як и вон мойо, гоч можебуц нє вше думаме исто, алє о тим вец побешедуєме насамо. У нас вше полне обисце, бо нас єст вельо, а вше ту и дачийо пайташе и пайташки. Часто нам дома гаос, алє кед „судопера” полна, то лєм значи же зме єдли, папучи вшадзи, бо зме пошли и врацели ше дому… – мудро заключує Наташа. 

ПОЧИТОВАНЄ И ТОЛЕРАНЦИЯ

У Настасичових ше приповеда и по руски, и по сербски, а швета ше слави по обидвох календарох.

– Предраґ зоз Стапару, а ма тету у Керестуре, та зме ше даскельо раз стретли на варошу. Интересантне же ше исти дзень вон питал за мнє и я за ньго, и то истому пайташови. Кед зме ше побрали, такой зме ше догварели же швета славиме по обидвох календарох и того ше и нєшка тримаме. Вон зна бешедовац перфектно по руски и нє ганьби ше, та дома приповедаме и так, и по сербски – гвари Наташа.

У Настасичовей фамелиї нїґда нє допито

(Опатрене 367 раз, нєшка 1)