Добре хто „вицагнул” вельки укладаня

автор маф 15. октобер 2016

Тогорочна паприґарска сезона у Руским Керестуре при концу, за велїх и закончена. Характеризую ю векши поверхносци, алє зменшани род, найбаржей пре хороти и вельки проблеми з одкупом на початку сезони, хтора почала скорей. Вельо роду паприґи першей класи прето препадло на полю, а вельке понуканє, а мале поглєдованє спричинєло и зменшанє цени.

Гоч оберанє паприґи ище нє цалком закончене, велї паприґаре уж подцагли смужку, и як гваря, лєдво же ше им врацели вельки укладаня, хтори того року звекшали и хороти, та ше вецей потрошело на защиту, а драгши були и наднїци.

Укладаня були вельо векши, цена менша, або иста як влонї, та заробок зменшани. Єст, нажаль, продуковательох хтори скоро же анї нє оберали, а знова и таких, гоч у меншини, цо и на тот завод добре прешли, односно витворели и дакус векши заробок.

Сиґурно же 2016. рок останє запаметани як нєуспишни за паприґарох, а то, як вони гваря, у польопривредней продукциї нормалне зявенє, поготов же нє завиши лєм од самого продукователя.

ПРОБЛЕМИ ОД ПОЧАТКУ ПРЕ ХВИЛЮ И ХОРОТИ

Дижджовни рок и жимна хвиля спричинєли паприґаром вельки бриґи од початку тогорочней продукциї. Рок бул вигодни за рижни хороти, та ше барз вельо уложело, як до превентивней защити, так потим и до санированя хоротох, з найвекшей часци бактериози.

Паприґа, заш лєм, дозрела, и уж такой по „Дньох паприґи”, 15. авґуста, почало оберанє, а нє концом авґуста, як було пред даскельома роками. Одкуп бул того року орґанизовани на 8-9 местох у валалє, алє ше указало же на початку и то було нєдосц за вельки количества паприґи першей класи хтора сцигла скорей як ше ю глєдало.

Прето перши тидзень коло одкупу у валалє настал прави хаос: паприґу нє було кому предац, та вельки количества найлєпшей паприґи препадли на полю, як оценюю паприґаре и до 30 одсто, а єден продукователь вираховал же утрати теди мал аж 400 тисячи динари.

IMG_4651 - Copy

РЕАҐОВАЛО И ЗДРУЖЕНЄ ПАПРИҐАРОХ

Така ситуация понукла реаґовац и валалске Здруженє паприґарох „Капсикум анум”, хторе прето орґанизовало одкуп же би кельо-тельо, голєм за своїх членох, розтерховало ситуацию. О тим зме концом септембра бешедовали зоз Душицу Орос и Славком Малацком Сачийом, на одкупним месце. Праве ше мерало паприґу за 19. камион-шлепер.

– На початку зме думали же будзе исц добре, шицки купци и одкупйоваче хтори були на „Дньох паприґи”, почали одкуп. Медзитим, перша класа паприґи дошла скорей. Вельке понуканє тиж и збило цену. Ми як Здруженє пробовали помогнуц и добре же ше одволала Хладзальня зоз Свилайнцу. Приоритет при одкупу були члени Здруженя, но нє могли зме одкупиц од шицких, та було досц и гнїву, бо шицки єднаки члени – гвари Оросова.

– После мукох и проблемох хтори настали на початку сезони, а то же нє було хто брац паприґу пейц-шейсц днї, Здруженє ришело найсц даяке жридло обтоку. Одволала ше спомнута  Хладзальня зоз Свилайнцу и ми з нїма робиме уж коло 25 днї. Тераз товариме и желєну, и другу класу червену, спочатку зме брали и комбиновану, микс першу и другу класу, и то уж коло 400 тони. Цена миксу була 38-39 динари, за другу 25 динари, а желєна тераз 20 динари – толкує Малацко.

ОДКУПЙОВАЧЕ НЄ ФОРМУЮ ЦЕНИ

Яки тогорочни искуства подприємства „Изґлед”, хторе уж вецей роки єдно з одкупних местох у валалє, хторе кончи и комплетну документацию и виплацованє, та и вивоз паприґи, дознаваме од Еуфемиї Чизмар, хтора зоз своїм супругом Йоакимом власнїца „Изґледу”.

Як єдну з главних причинох тогорочних проблемох у одкупу на початку сезони, вона тиж видзи факт же паприґа дошла вчас и було єй у вельких количествох.

– Уж даскельо остатнї роки початок сезони приходзи голєм два тижнї скорей як дакеди, а теди кед ище купци традицийно нєзаинтересовани навелько куповац. Вец настанє вельо векше понуканє як поглєдованє, цо ма за пошлїдок и зменшанє цени – гвари Чизмарова.

Еуфемия Чизмар

Еуфемия Чизмар

– Того року були менши цени и за першу класу, и ми найвецей одкупели просеково од 40-45 динари, а влонї було коло 50 динари, друга класа почала зоз 27 динари, була 23, а тераз є 25 динари, и то тото цо найстабилнєйше, а тельо була и прешлого року. Поправдзе, цени анї нє формуєме ми, ми одкупюєме, їх ше формує на висшим уровню. Керестур барз вельки продукователь паприґи хтору на сербским тарґовищу анї нє може попредац. Вельо векши количества иду до иножемства, до нашого окруженя, та и ми так другу класу досц вивожели до Мадярскей, Горватскей, а и першу класу нє директно ми вивожели, алє ишла и до Горватскей, Босни, Словениї – констатовала Чизмарова.

ЯК БУДЗЕМЕ ПАМЕТАЦ РОК

Зоз угла тих цо одкупйовали, тогорочна сезона нє була найлєпша, алє горша як влонї. Чизмарова виприповедала:

– Думам же до конца велї ище годни злєпшац биланс, кед допущи хвиля. Одкуп ище тирва, бо купци глєдаю, а поведзме и влонї зме остатнї одкуп мали 2. новембра.

Векшина паприґарох заш лєм барз нєзадовольна з тим кельо заробели на велькей роботи. Так пошведочел и Михайло Такач:

– Рок бул нєуспишни, пришла бактериоза, барз вельки проблеми було, род зменшани, преполовени, заробок барз слаби, лєпше повесц же борба за вицагованє уложеного. Цена була слабша за 15-20 одсто як влонї, єст и вецей посадзено, а наднїци дас за трицец динари векши. Кажди рок у паприґарстве окремни, и гоч думаме вше же нарок будземе знац, у паприґи то чежко предвидзиц. Алє и нарок садзиц мушиме, бо другей роботи нє маме – гварел Такач.

Подобне искуство ма и Желько Папуґа, хтори паприґу садзи уж дзешати рок:

– Думам же лєбо ше „покриєм”, лєбо нє, пре барз вельки укладаня. Мнє ше того року паприґа нє барз удала, вируцала вельо роду, а шицко сом мал дробну, другу класу, хтора идзе по цени кус вецей як 20 динари, и то мало, а укладаня вельки. Мал сом поверхносц три гольти, до хторих уложене сиґурно 3 милиони динари, и гоч ище шицко нє подцагнуте, алє думам же чежко будзе. Алє, цо можеме, идземе далєй – констатовал Папуґа.

Винїмок од векшини продуковательох Микола Винаї.

– Я можем повесц же за мнє бул барз добри рок. На нєполних трох и пол гольта назберали и предали зме осем и пол ваґони, блїзко три ваґони на гольту, но вельо и погнїло на полю, або ше одруцело – гварел вон.

Тогорочна сезона нє була успишна анї за Славка Малацка, хтори тиж мал два гольти паприґи. Оценєл же на полю остало коло 30 одсто паприґи. По його словох, нє лєгко будзе анї нарок.

– Видзим то и по реакциї на поглєдованє репроматериялу, хтори тераз мало хто годзен вифинансовац, и нарок ше вироятнє знова муши задлужиц, та тот рок сиґурно поцагнє и шлїдуюци.

Заш лєм, жадам одшмелїц продуковательох, бо при паприґи нє може буц мерадло лєм єден рок, треба садзиц голєм пейц роки, же би ше вицагло биланс продукциї – заключел Малацко.

ПРЕЦО СПАДЛА ЦЕНА

По думаню наших собешеднїкох, Славка Малацка и Еуфемиї Чизмар, на тогорочну цену паприґи, хтора була нїзша за першу класу, а иста за другу, вироятнє уплївовало и нєвивоженє швижей паприґи до Русиї, цо скорейши роки було узвичаєне. Нє можу тому повесц причину, а Малацко гвари:

– Коло цени, єст вшелїяки бешеди же цо на ню уплївовало. И я нє мам одвит, лєм знам же паприґа з Македониї пошла до Горватскей, а єдна часц и до Словениї. Ми раховали же наша пойдзе до Русиї, цо ше, нажаль, того року нє случело. Нє зна ше прецо, хто уплївовал, цошка ше случело, бо цена мушела буц векша. Можебуц то през жиму виглєдаме.

Дахто гвари же на цену уплївовало тарґовище, понуканє и поглєдованє. Складам ше, алє род менши и нє верим же то була главна причина, бо ше вельо посадзело, а знам сиґурно же урожай менши и у других крайох, та ту єст даяки други причини.

Славко Малацко Сачи и Душица Орос

Славко Малацко Сачи и Душица Орос

(Опатрене 323 раз, нєшка 1)