Добри заробок велька мотивация

автор Мартина Надь
646 Опатрене

Лєто, младим, звичайно представя период кед ше кус можу одпочинуц, даґдзе пойсц, поуживац и квалитетно препровадзиц свой час – чи зоз леґиньом, дзивку, або зоз товаришами. Так и млади зоз Руского Керестура уж даскельо лєта препровадзую на Горватским приморю, медзитим, и попри тим же там найду часу и за купанє, друженє, нови познанства… їх примарна причина одходу дакус иншака. Заробок, а векши як у Сербиї, тото цо их найвецей мотивує пойсц. Подробнєйше о їх искуству и дожицох на роботи зоз побрежя Ядранского моря, дознаце у шлїдуюцих шорикох од – Санї Чизмар, Антонели Надь, Кристини Афич и Емилияна Нярадия.

– Уж длугши час сом плановала пойсц до иножемства, алє сом пре школованє нє могла пойсц скорей. Окрем  того же сом була робиц влєце цалу сезону, була сом раз и на мешац у Италиї, тиж робиц, алє то було баржей як даяке искуство, ученє язика – започина  Кристина Афич.

Кристина робела у такволаним фастфуд-у, односно у ресторану швидкого єдзеня, як помоцни роботнїк. Рихтала єдзенє, послуговала го, а тиж робела и на каси. 

– На роботи сом була зоз людзми хторих уж познам, а зо мну була и моя пайташка.  Робела сом у єдним кампу хтори ше находзи нєдалєко од Балох, односно Ровиню. Кед сом ше приявела за роботу, нє бала сом ше. Була сом порихтана, з оглядом на тото же любим таки виволаня и любим научиц робиц нови роботи  – гвари Афичова.

Кристина сцигла кед уж було барз горуцо, и теди уж бул шпиц сезони. Коло нєй було вельо природи, странци и людзе котри на одпочивку, а то значи же су нє нервозни, маю часу и нє понагляю, а окрем того найважнєйше же су любезни.

– На роботи ми було барз крашнє, мала сом барз добри колектив. Думам же лєгчейше робиц у менших колективох, дзе ше можеме о шицким порадзиц. Нє було ми чежко робиц. Но, тото цо ми бул проблем, то же кед сом пришла вистата зоз роботи и кед ми нє було нї до чого, а мойо колеґове зоз других фирмох барз часто були розположени за журки хтори правели нєдалєко од кампу, та сом ше дакеди нє могла одпочинуц – визначує Кристина.

За Кристину одход робиц на морйо нє бул жертва алє баржей особне задовольство и розвой самей себе, на рижних уровньох. Видзела и робела цошка нове, заробела пенєж и уложела до себе на други способ.

– Условия яки зме мали були цалком у шоре. Пойсц робиц до Горватскей у сезони бим найвецей препоручела младим особом. Мож себе заробиц дакус озбильнєйше и тот заробок уложиц до дачого цо жадаш же би ци єдного дня могол буц хлєб. Треба пойсц гоч ше и нє зароби вельо, алє ше здобудзе нови познанства. Кед ше дахто ламе чи пойсц робиц през сезону, треба же би знал же ше до валалу вше може врациц кед му там нє будзе одвитовац – совитує Кристина.

Емилиян Няради  бул уж пред двома роками на Горватским приморю робиц  зоз своїм товаришом. Гевтого лєта ше одлучел же би ше випробовал як келнер.

– Влєце зме пошли осмеро зоз валалу, и то нам нє правело даяки вельки розлики прето же людзе у Врсару барз дружелюбиви. Найвекша пременка ше почуствовала у Ровиню кед сом прешол там робиц. Даскелї з нас прешли зоз Врсару до Ровиню. Ровинь вельо векши и там людзе  завартейши, нє таки су дружелюбиви – почина о своїм искустве Емилиян Няради.

Вон влєце робел як пансионски келнер, потим прешол до ресторану и там бул сервир. Емилиян барз вельо научел на тей позициї, од того же як ше сервира танєри, отвера вина, до того же як ше привитує госцох.

– После сервера сом прешол робиц як келнер у кафичу. Уж сом мал искуства зоз предходней роботи, та ми то вельо помогло. Мал сом добру екипу и такой  ми було лєгчейше и робиц. После келнерованя сом прешол робиц до готелу у Ровиню. Теди сом видзел же яка розлика медзи готелиєрством и келнерством. То була барз велька пременка. Робел сом наисце шицко, од физичних роботох по ноцни клуб дзе ше робело найвецей – визначує Няради.

Емилиян нє мал трему або страх кед ше приявел на роботу, гоч им шицким то було цошка нове. Трема настала после, кед прешол робиц до ресторану, прето же му шеф бул перфекциониста, як гвари наш собешеднїк. Но, за тот час научел вельо и барз є прето подзековни свойому шефови.

– На роботи у Врсару сом нїґда нє мал проблем. Вше зме мали добре дружтво и екипа була добра. Патрело ше помогнуц колеґом, научиц, указац и пофрантовац же би робота цо скорей прешла. Кед сом прешол робиц до Ровиню, там нє було так. У Ровиню кажде патрел на себе, нє було тей колеґиялносци – наглашує вон.

Емилиян ше нє могол здогаднуц анї єдней ствари котра му була проблем док бул у Врсару. Но, кед прешол робиц до Ровиню, там уж мал вельо того цо му нє одвитовало. Одпочатку мушел провадзиц автобуси же би могол пойсц на роботу, змесценє му було оддалєне, та по роботу путовал добри 45 минути. А ґу тому, на роботи мал и вельки прицисок од шефа. Робел у готелу зоз пейц гвиздочками, та ше од роботнїкох обчековало вельо.

– Велї ше ми питали чи сом нє побановал же сом през лєто нє бул дома, алє то просто раз у живоце треба дожиц. Раз ше треба одпитац од социялизациї и почац „ґаздовац”. Дружиц ше вше мож и после сезони, аж думам же то и лєпше. Кед ше нє видзиме даскельо мешаци, после пойдзеш на пивко, та єст громаду бешеди – заключує Няради и за конєц додава же чловек цо вецей зна, то вецей вредзи. То його слова зоз хторима толкує же вредзи пойсц пробовац робиц єдну сезону.

– Препоручел бим роботу на морю шицким хтори порихтани робиц. Єст цо видзиц по Горватскей, а и научиц. Попри тим, мож фино и заробиц. Треба мерковац на хторе роботне место ше идзе и цо ше роби. За тих цо маю дилему, то заш лєм вельки крочай. Идзе ше зоз  валалу, алє думам же хто порихтани научиц, робиц, а боме и заробиц, я щиро препоручуєм пойсц – закончує Емилиян.

И Саня Чизмар ше одлучела пойсц робиц на морйо, а одлуку принєсла так же чула досц позитивни искуства од других людзох. Вона була робиц през два сезони и того року єй будзе треци раз як пойдзе.

– На сезону нас ишло досц зоз валалу. Першей сезони сом робела у єдним рибним ресторану, а прешлираз сом робела у Врсару, у єдним меншим обєкту на плажи дзе сом правела гамбурґери – приповеда о своїм искуству и Саня.

З початку, як гвари, мала кус трему, алє то була позитивна трема. Нє мала вельки страх же як єй будзе и чи ше знайдзе.

– Мойо перши упечатки були позитивни. Так було и по конєц. Найчежше ми було кед ме мойо пайташе волали зоз фестивалох, журкох, манифестацийох, а я на морю. Алє швидко сом ше помирела зоз тим. Нормално же приду хвильки кед ци чежко же ши нє зоз своїма найблїзшима през лєто, алє понеже маш свой циль прецо ши ту,  после ци лєгчейше – гвари наша собешеднїца.

Чизмарова була задовольна зоз условиями котри мала. Було єй плацене змесценє и єдзенє, мала по два оброки, а даґдзе аж и три. Хижа єй була як у готелу, зоз двома або трома посцелями.

– Препоручела бим пойсц до Горватскей робиц шицким хтори нє маю стаємну роботу у валалє и хто жада здобуц нови искуства. Думам же кажде треба най ше випробує у тим. Хто ма дилему, мой мото бул шицки тоти днї же людзе зоз рижних европских жемох приходза ту, плаца барз вельо же би ше костирали и купали. Ми ту робели, доставали зме плацу, а ґу тому зме могли задармо и уживац на морю – гвари Саня.

Так як и Саня, и Антонела Надь ше одлучела пойсц опробовац на сезони так же чула од пайташки позитивни искуства котра там уж була.  Робела як сервирка, а робота єй була виношиц єдзенє госцом, после и склонїц єдзенє, а познєйше помагала и келнером та ношела и пице. Вона тиж робела у Врсару. Кед ше приявела за роботу на морю, нє мала трему, була барз возбудзена и чекала най видзи цо ю чека.

– Перше сом подумала же як я витримам зоз телїма людзми, понеже зме шицки були у дому, алє познєйше звикнєш и упознаш там нове дружтво, та анї то нє бул проблем. На роботи ми було наисце добре. Мала сом добри колектив, нє патрели вони чи сом сервирка чи келнерка, шицки шицко робели и так зме помагали єдни другим, и то ми од шицкого того найлєпше – приповеда вона.

Антонела прилапела же през лєто будзе робиц на морю, та єй нє було чежко же нє була у валалє. Кед ше врацела до валалу, шицко надополнєла.

– Условия були цалком нормални. Мали зме шицко цо потребне же биш жил „нормални” живот. Шицко нам ше находзело блїзко. Мали зме задармо и змесценє и єдзенє ­­– толкує Антонела и препоручує Горватске приморє шицким особом, и старшим и младшим, хтори нє знаю на хтору драгу рушиц. Пробовац нїч нє кошта, як наглашує вона, а мож вельо напредовац, нє лєм сезонски, алє и остац робиц у фирми през цали рок.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ