Добри урожай, а добра и цена

автор ол. русковски 19. октобер 2021

Соя барз значна за людске костиранє пре свойо нутритивни вредносци, алє є тиж и високо протеинска концентрована статкова покарма.

Пре шицки єй добри характеристики велї польопривреднїки ше одлучую на своїм полю продуковац праве тоту рошлїнску културу, а єден з нїх и Коцурец Любомир Горняк. Сою продукує на поверхносци од два гектари та, гоч гвари же є нє вельки продукователь, наш собешеднїк уж велї роки роби зоз тоту културу.

– Нє занїмам ше виключно лєм зоз продукцию сої, на полю мам и други рошлїнски култури. Же би нє було каждого року исте, углавним ше ту зменюю кукурица, слунечнїк, жито и соя, садзим зоз шицкого по дакус, муши ше мишац култури пре плодоряд. Сою садзим каждого року, и углавним сом задовольни зоз урожайом – гвари Любомир.

Того року и хвиля була, мож повесц, пременлїва и за даєдни землєдїлски култури нєвигодна, алє, як додава наш Коцурец, вон нє мал нїяки проблеми.

– Тот рок за сою бул, так повесц, интересантни. Родзело вшелїяк, а кельо сом упуцени, зродзело, даяки, два до три тони по гектаре. Хвиля була пременлїва, з яри були дижджи, вец була велька суша, у тим периодзе кед требало дижджу, вон дакус запожнєл… Було и бридкей хвилї, даєдним людзом и поваляло, алє я мал щесца и у тей часци дзе ми була соя нє було таки проблеми. Важне же хто дзе посадзел сою и хто мал кельо щесца зоз хвилю – щиро бешедує.

ЧУВСТВИТЕЛЬНА КУЛТУРА, ПИРСКАНЯ ОБОВЯЗНИ

Даєдни польопривреднїки ше зочовали и з рижнима проблемами котри ше зявйовали на рошлїнох пре влагу и сушу, алє, як гвари Любомир, вон исти файту сої садзи каждого року и нїґда потераз нє мал проблеми зоз хоротами, та  анї того року.

– Зявйовали ше даґдзе хороти котри вплївовали на тото же би ше род зменшал максимално, а видзел сом на даєдних парцелох у коцурским хотаре же ше польо зоз сою цалком осушело. З оглядом на тото же сом нє мал хороти на сої, нє запровадзовал сом анї нїяки окремни третмани. При кому ше зявели даяки проблеми, вироятно же соя там вимагала же би ше ю окреме третировало, алє зоз файту котру я хаснуєм, нїґда потераз сом нє мал проблеми.

Од хоротох сою нє пирскал анї єдного року, предлужує, лєм тоти обовязни два, три пирсканя котри ше муши пирскац од травох и коровча.

– Обовязне глїбинске пирсканє процив коровча, же би польо було чисте, бо лєм кед чисте теди и мож обчековац даяки род. Соя барз чувствительна рошлїна, и кед зарошнє, вец нє добре. З оглядом на тот рок, мож повесц же добре зродзело и я задовольни зоз моїм урожайом, котри три тони по гектаре. Того року и цена добра, та и там дзе менєй зродзело, людзе на концу на даякей позитивней нули –  гвари Горняк.

ХТО ОХАБЕЛ НА ЧУВАНЄ, ГОДЗЕН ЗАРОБИЦ

У одкупним року цена сої була 72 динари, а хто охабел на чуванє, толкує Любомир далєй, можебуц добиє и вецей з оглядом же цена сої на тарґовищу рошнє.

– Соя тераз ма таку, най повем, дражку виходну на горе. Обчекує ше же будзе ище драгша, та хто охабел на чуванє може ище вецей заробиц. Цена коректна, а нє знам кельо досцигнє, алє най би була цо векша –  з ошмихом толкує.

Зоз пласманом и предаваньом сої Любомир нє ма проблеми, роками сотрудзує зоз задруґу у Коцуре, Дїловну єдинку ДОО „Либела продукт” зоз Змаєва, и шицко ту функционує так як треба, гвари. Тото цо проблем у польопривредней продукциї то цени нафти, гербицидох, штучного гною, котри вше векши.

– Шицко подрагшело, та продукция вимага векши укладаня, а увидзиме нарок  кельо цени гербицидох и шицкого другого досцигню. На концу, кед бизме шицко зраховали, думам же цена нє подла, у даяким просековим роду, та углавним останє вше тельо же бизме нарок могли ознова робиц – з ошмихом  гвари наш Коцурец.

Як и индзей, так и у коцурским хотаре, кажди рок бави за себе, додава. Прешлого року було вецей дижджу теди кед требало та вецей и зродзело, алє цена була менша, а як гвари, того року можебуц менєй зродзело, алє цена векша, та то придзе на исте.

– Оставам и надалєй при продукциї сої, задовольни сом зоз урожайом, а того року сом задовольни и зоз цену. Цо бим инше повед, лєм най ми живи и здрави, и най можеме предлужиц робиц на полю ище велї роки – заключел позитивно на концу наш собешеднїк Любомир Горняк зоз Коцура.

(Опатрене 86 раз, нєшка 1)