Добри урожай, слабши заробок

автор Михал Симунович 11. юлий 2015

После перших одкосох указує ше же ше по гектаре зродзело и вецей як пейц тони жита. Добри и квалитет зарна, лєм цена менша як влонї, та жито треба шац лєм кед ше муши, пре плодоряд.

Косидба жита у полним розмаху. Рахує ше же того року у Сербиї  зашате коло 550 000 гектари жита, од того у Войводини под житом єст коло 300 000 гектари. После перших одкосох указує ше же урожай добри, у Войводини ше руша од пейц до шейсц тони по гектаре, а даґдзе и вецей. Кед  по конєц косидби будзе шицко у шоре и нє придзе даяка велька нєпогода, мож очековац же вкупни род у Сербиї будзе коло 2,5 милиони тони. На хлєб гражданом у держави  и за индустрию през рок треба коло 1,5 милиони тони.

Влага зарна покошеного жита у стандардних рамикох, од 12 до 14 одсто. Подобни информациї мож достац и зоз наших хотарох.

 ДОБРИ КВАЛИТЕТ ЗАРНА

– Того року квалитет зарна барз добри. После перших одкосох указує ше же и гектолитерска чежина зарна будзе висока, та мож очековац же пекаре буду печиц квалитетни хлєб. Кед ше ма у оглядзе добри урожай и поверхносци цо под житом, вец мож очековац же того року Сербия будзе мац коло милион тони жита за вивоз – гвари др Србислав Денчич, професор з новосадского Института за польодїлство и желєняву.

Хиба лєм же ше жито и барз доброго и подлєйшого квалитета одкупює по истей цени. При одкупе ше сипе и єдно и друге на исту громаду у маґазинох, а таке змишане, вец ше пакує и до силосох. Правда, єст даскельо млїни у Войводини цо одкупюю лєм квалитетне жито и то по висшей цени. Муку з того жита хаснує ше за продукцию квалитетних галушкох и других продуктох.

З оглядом на тото же при одкупе иста цена за шицки сорти жита, продукователє ше вец  одлучую за гевти сорти котри даваю найвекши урожай, та гоч квалитет зарна и слабши.

НА БЕРЗИ НЇЗКА ЦЕНА

– У швеце тераз стабилни цени жита, алє досц нїзки, та ше то вец одражує и на нашо тарґовище. Прешлого тижня цена жита на Продуктней берзи у Новим Садзе рушала ше од 16,5 до 17 динари за килу, без ПДВ.

Одкеди почала косидба на берзи мож обачиц благи рост цени жита, алє нє треба очековац  же то будзе значне пороснуце, голєм нє за мешац-два.

Кажди рок ше у швеце випродукує коло 700 милиони тони жита. Того року ше очекує коло 720, а у швеце и од прешлого року остали залихи коло 200 милиони тони. То указує же цена жита будзе досц стабилна и релативно  нїзка. Правда, у нас жито ище туньше як на шветовим тарґовищу. Аж би могло повесц же кед би ше патрело у доларох, вец му цена того року скоро за трецину нїзша як була влонї.

Актуална цена жита на берзи у Будапешту коло 19 динари за килу, найскорей же ше у тих рамикох будзе рушац идуци даскельо мешаци – гвари Жарко Ґалетин, директор Продуктней берзи Нови Сад.

Подобне становиско маю и у Задружним союзу Войводини. Вони вираховали же би того року цена житу цо би покрила трошки продукциї треба буц 20,69 динари кила, на основи урожаю 4,8 тони по гектаре. Гевти цо буду мац нїзши урожай, хто зна чи ше им уложене враци.

Найлєпше би було кед би держава одкупела векши количества жита за свойо резерви, так як то робела дакеди. Зоз тим би ше дакус подзвигло и цену, медзитим, на державу ше вецей нє мож операц, бо шицко здате на функционованє тарґовища, односно на вельких одкупйовачох.

Правда, и вони ше скаржа же того року маю векши трошки при вивозу жита, бо держава уведла дополнююци такси за транспорт жита на ладьох по Дунаю.

ПО НАШИХ ХОТАРОХ ВШЕ МЕНЄЙ ЖИТА

З рока на рок по наших хотарох єст вше менєй зашато жита. Аж и у таких хотарох як цо керестурски дзе ше традицийно шало  вельо жита. Людзе ше опредзелюю за таку продукцию дзе єст вецей хасну, а о социялней компоненти же чи народ будзе мац през рок хлєба, най роздумує держава. Жито ше углавним шеє пре плодоряд, а у хотарох вше заступенши индустрийни рошлїни, желєнява, та и овоцарство.

Косаче з косами, одберачки зоз шерпами, гарсцачки и косачки, а пошвидко и комбайнере останю лєм у приповедкох. Место нїх уж тераз под даяким баґреном можеце збачиц лєм парастох цо чекаю на комбайн же би пришол покошиц ярец або жито. Док чекаю, добре ше зда и пиво, праве з того пивского ярцу.

СОЯ ДВА РАЗ ТУНЬША

 Гоч на длуги период тенденция у швеце така же пожива будзе вше драгша,  остатнї рок-два тренд цалком иншаки. По словох Жарка Ґалетина, директора Продуктней берзи, найвекши пад цени зазначени при сої. Влонї, поведзме, на шветовим тарґовищу тона сої коштала коло 720 долари, а тераз два раз менєй, коло 340 долари за тону.

Кукурица ше у нас добре заклада, а цена на берзи стабилна, з благим ростом. Прешлого тижня на Берзи ше ю одкупйовало по 15,6 динари за килу без ПДВ.

У Сербиї по традициї єст найвецей пошате кукурици. Мож очековац же ше зродзи коло 7 милиони тони, а голєм два милиони тони будзе за вивоз.

 ВИПЛАЦУЮ ЗА ПИВСКИ ЯРЕЦ

Найвекши продукователь пивского сладу у Сербиї, „Малтинекс” зоз Бачкей Паланки планує одкупиц коло 80 000 тони пивского ярцу.

З оглядом на тото же ше ярец голєм тидзень-два скорей коши як жито, велї такой угоря и на тих поверхносцох маю и другу шатву. Окрем того, цена ярцу векша як жита, а урожай практично исти по гектаре, та ше велї опредзелюю за шатву пивского ярцу.

(Опатрене 178 раз, нєшка 1)