Допатранє дава високи урожай и добри квалитет

автор Мартица ТАМАШ 4. юний 2021

Рост заградкарских рошлїнох глєда континуоване подмирйованє зоз гнойом под час веґетациї – прикармйованє и тоту аґротехнїчну миру треба порядно применьовац кед ше сце мац успишну продукцию и заробок

Рошлїни у заградкарстве мож прикармйовац фолиярно – залївац з пирсканьом од горе, як зоз штучним дижджом, або зоз систему капка по капка. У фази продукциї розсади шицки заградкарски рошлїни любя систему пирсканя, а рошлїном у познєйших фазох розвою баржей одвитує прикармйованє през систему за наводньованє капка по капка, зоз чим мож почац о 15– 20 днї после розсадзованя до поля.

Файта наводньованя завиши и од файти рошлїни и єй морфолоґийного випатрунку. Кед рошлїна и єй стебелко оброснути зоз власками, як на приклад при огурки, совитує ше лєм система капка по капка, а други любя и пирсканє по лїсцу, з тим же ше у пластенїкох ше применює лєм система капка по капка. Фаховци гваря же ше прикармйованє при одредзених файтох, як цо паприґа и парадича, може окончовац цали час док тирва веґетацийни период, аж и  два раз у тижню.

СТИМУЛОВАЦ РОШЛЇНИ ЖЕ БИ ШЕ РОЗВИВАЛИ

Тей яри пре жимну хвилю з вельо дижджами  и похмаренима днями з мало слунка скоро шицки польопривредни култури помалши рошню. О тим як тераз рошлїном мож помогнуц, насампредз у заградкарстве, толкує дипломовани инжинєр польопривреди Иґор Гаргаї зоз Кисачу, хтори заняти у подприємству „Желєни хит” ДОО з Беоґраду и роби найвецей на терену Бачки як фахова потримовка польопривреней продукциї.

– Тота жимна хвиля спомалшує рост и розвой польопривредних рошлїнох, а нєдостаток слунка значи и нєдостаток фотосинтези. Накадзи нєт фотосинтези, рошлїна нє продукує угльово гидрати, як би требала, и стої, нє рошнє. Рошлїни ище мали, та би им тераз нє давац вельо покарми през систему капка по капка, евентуално мож дац даяки стартер – то минерални гной зоз наглашеним фосфором, и можебуц треба причекац же би було вецей слунка. Накадзи будзе красша хвиля препоручел бим перше дац биостимулатор, продукти на бази алґох и аминоквашнїнох, або и з комбинацию єдней и другей материї. Млади рошлїни буду мац од того хасну, почню роснуц и шириц ше и пошвидко ше окрипя од жими и нєдостатка слунка – гутори дипл. инґ. Иґор Гаргаї.

Irrigation systems in a green vegetable garden

КЕДИ ТРЕБА ЗАЛЇВАЦ

Важни час кеди ше окочує прикармйованє.

– Прикармйовац найлєпше рано, або дополадня, бо рошлїна вец през дзень найвекше количество тих материйох, хтори єй сцигли прейґ прикармйованя, могла абсорбовац. Найлєпши ефекти и найлєпше вихасновйованє кед ше рошлїни прикарми до 9 годзин рано. Кед ше залїва и прикармює рошлїни зоз систему капка по капка, то мож робиц цали дзень. Кед у питаню млади рошлїни, як цо розсадзена паприґа, я би причекал же би рушел период засушованя, то период кед ше рошлїна после пресадзованя дакус трапи, кед почина глєдац воду у жеми, кед почнє пущац, розвивац корень. После того периоду препоручуєм прикармйованє зоз гнойом з наглашеним фосфором. Добре би було прейґ системи капка по капка додац гумусни материї, хтори ше додава през хумински и фулвински квашнїни и хумин. Вони помогню же би коренї рошлїнох швидше и лєгчейше абсорбовали хасновити материї хтори им ше да през систему капка по капка и помогнє же би нє пришло до вимиваня хасновитих материйох, же би ше цо длужей затримали у тим пасму жеми дзе ше находзи корень и же би були доступни – гутори Гаргаї.

Seedling vegetable beds with drip irrigation system

БИОСТИМУЛАТОРИ И АЛҐИ

Велї продукователє рошлїни прикармюю прейґ лїсца.

– Питанє чи тераз єст досц лїсцовей маси и чи би тераз вообще вредзело прикармйовац рошлїни прейґ лїсца. Треба робиц з препаратами на бази аминоквашнїнох и алґох, або з комбинацию таких препаратох, же би рошлїни цо скорей вишли з того стресного периоду и почали нормално роснуц и функционовац. Алє, же би було даяки ефекти, потребне нам слунко. Тих дньох, кед була жимна хвиля, без слунка, од прикармйованя нєт даякого хасну – гутори Гаргаї.

Важне стимуловац на рост и рошлїни у землєдїлстве.

– У землєдїлстве (жито, кукурица, соя, слунечнїк, цукрова цвикла) дзе ше нє наводнює, а то углавним найчастейше, найлєпши  ефекти прикармйованя рошлїнох могло би посцигнуц зоз пирсканьом зоз комбинацию препаратох на бази алґох и аминоквашнїнох, з тим же би ше могло додац универзални минерални гной хтори ше розпущує у води (водорозпущуюци) НПК 20-20-20, або НПК 10-10-10 з микроелементами – гутори Гаргаї.

Того року шицко помали сходзело, бо було жимно, та вец помали и росло.

– Я досц форсирам биостимулатори и алґи и хаснуєм их на своїх польох. Мам засадзени овоцнїк, лїсковци, у Сриме у Язку и продукуєм паприґу на отвореним за айвар, у мнє, у Кисачу. Тоти препарати на рошлїновей бази стимулую засадзени рошлїни же би звекшали продукцию природних рошлїнових гормонох хтори, медзи иншим, задлужени и за розвой и подзвигованє имунитета рошлїнох – гутори Гаргаї.

ВАЖНА АНАЛИЗА И ЖЕМИ И ВОДИ

– Шицким цо прикармюю рошлїни, чи у заградкарстве, чи у овоцарстве, совитуєм же би перше зробели комплетну анализу жеми на тим полю и анализу води зоз хтору ше окончує прикармйованє прейґ пирсканя, або з наводньованьом зоз сиситему капка по капка. На основи того ше и прави план прикармйованя хтори може буц вельо лєпши за продукователя, як цо кед ше роби напамят. Од води барз вельо завиши, як ше абсорбує хасновити материї, а и при хаснованю пестицидох, їх дїйство завиши од води. Лєпше викопац студню и за наводньованє и прикармйовац з таку воду прейґ системи капка по капка, або з ню пирскац. Вода зоз водоводу тварда, у нєй єст карбонати и бикарбонати, хтори вяжу за себе елементи зоз препарату за прикармйованє, або зоз пестициду и зменшую ефекти тих средствох. Вода их барз трима при своїх часцох и рошлїна их нє може абсорбовац, та ше може случиц же виветрею и нє будзе ефекти яки треба же би ше були и хтори ше очекує же буду – совитує дипл. инґ Иґор Гаргаї.

ЯК МОЖ ПОМОГНУЦ

Парадичи и паприґу под час веґетациї, а после формованя плода, треба фолиярно прикамйовац зоз калциюмом, хторого єст у жеми, алє ше помали транспортує до рошлїни. Його нєдостаток може виволац некрозу, то суха згнїтосц верха плода. Пирскац треба на кажди 10 до 14 днї, односно три до пейц раз у веґетациї од дня кед ше оформи перши плод.

И тоти два култури, як и белави парадичи, огурки, динї, цибуля, ґереґи чувствительни на хлор, та добре хасновац гної у хторих калиюмов состойок у сулфатней форми. Знаки чкодлївого дїйства хлору то вчасне рушанє веґетациї, нєдостаточни розвой, круценє и деформованє и сушенє лїсцох.

На нєдостаток бору окреме чувствительни кореньово заградово рошлїни. Його нєдостаток виволує зявенє пражнїни у штредку кореня або одумеранє розети лїсцох, та ше лїсце нє розвиє. Же би ше то нє случело, хасновите окончиц фолиярне прикармйованє з бором и з другима микроелементами два-три раз под час веґетациї.

(Опатрене 53 раз, нєшка 1)