Дохтор хтори сце знац по руски

автор вл. дїтко 19. януар 2022

У рускей заєднїци у Сриме уж велї роки вше єст менєй дзеци хтори уча свой мацерински язик, руски язик. З рока на рок и вше менше число школярох хтори факултативно уча наш язик як виборни предмет, та кед ше зяви дахто звонка рускей заєднїци хто одлучел научиц бешедовац по руски, вшелїяк завредзує нашу увагу.

Єден з нїх то професор др Слободан M. Митрович, порядни професор Медицинского факултету у Новим Садзе, оториноларинґолоґ и фониятер, началнїк Оддзелєня поликлинїчней служби Клинїки за оториноларинґолоґию и гиру рґию глави и карка Универзитетского клинїчного центру Войводини. Професор по походзеню зоз Шиду, а руски язик слуха як странски на Филозофским факултету у Новим Садзе прейґ Центра за язики при висшому лекторови Александрови Мудрови. У настави ше хаснує Ґуґл учальня, апликация за самоученє Квизлет, Кахо-от и Редмента.

ЖАДА ОБНОВИЦ ЗНАНЄ

На початку розгварки др Митрович нам гвари же руски язик почал учиц ище у Шидзе у Основней школи „Бранко Радичевич”, и то при учительки Ясни Аврамович.

– Тераз кед сом покончел шицко цо вязане за фахову роботу и напредованє у наставних поволаньох на факултету, а дзеци одросли, сцел сом обновиц дакедишнє знанє руского язика. Моя мац по походзеню з України, (од українских козакох), а єй предки ше приселєли до Адашевцох при Шидзе. Були то учитель и учителька Ґеорґиєвичово. Вони и поумерали, алє нїґда нє звладали сербски язик.

Мой брат Ґоран и я, ту уж пията ґенерация, а мойо дзивки, Оливера и Катарина то знаю и цеша ше з походзеньом. Катарина люби конї и тренира шедланє цо характеристичне за Козакох и вообще за народи европского востоку. А кед слово о язику, думам же нєт мертви язики покля ше хасную у бешеди и писаню. Так и я нє сцем же би руски язик бул мертви у мнє, алє же бим обновел знанє и хасновал тот язик у стретнуцох зоз студентами, колеґами або пациєнтами хтори бешедую по руски – приповеда др Слободан Митрович.

Наш собешеднїк далей предлужує же викладаня слуха прейґа апликациї Зум, a свойо роботни обовязки так присподобел же би наставу могол провадзиц. И сам нам припознава же тото цо по руски научел у основней школи при спомнутей учительки, заш лєм дзешка у нїм остало, и нєшка му пре тото вельо лєгчейше.

ОД ШИДУ ПО НОВИ САД

По законченим симпозиюму було часу и нащивиц Лондон

Митрович у Шидзе закончел основну и перши два роки стреднєй школи, а вец пошол до Нового Саду, уписал ше до стреднєй Медицинскей школи, а потим и на Медицински факултет. На Клинїки за хороти уха, гарла и носа роби од 1997. року, а рок познєйше положел специялистични испит з оториноларинґолоґиї. Од теди по нєшка напредовал у своїм фаху, и у роботи на Медицинским факултету, и на роботним месце. Обявел числени науково роботи, отримовал фахово и науково семинари у жеми и иножемстве, а и нєшка ше нєпреривно усовершує.

Дзекуюци роботи 1999. року упознал и свою супругу Санелу зоз Нового Саду хтора по фаху флаутисткиня и дипломована концертна и оперска шпивачка, так повесц, 20 роки є солистка Опери Сербского народного театру.

– Пред вецей як двома децениями було бомбардованє СР Югославиї, а Санела робела у Музичней школи „Петар Кранчевич” у Сримскей Митровици. Дватисячитого року зме ше побрали. Вона дзивка Ивана Чукляша хтори компоновал коло 40 шпиванки українского и руского мелосу. Найчастейше сотрудзовал з Дюром Латяком у композицийох за фестивал „Ружова заградка”, як и зоз Якимом Сивчом и фамелию Тимко – приповеда др Митрович.

ДЗИВКИ И МУЗИКА

Цеши ше наш собешеднїк же и їх дзивки нашлїдзели тоту музикалносц. Оливера ма 21 рок и студентка є штвартого року на гушлї, на Академиї уметносцох у Новим Садзе у класи доцента Роберта Лакатоша. Освоєла потераз числени домашнї и медзинародни награди и ношитель є званя лауреат, а грала пред анґлийску познату пару Чарлсом и Камилу кед були у Новим Садзе. Грала зоз Стефаном Миленковичом на „Коларцу” у Беоґрадзе, a у Дубаию 15. фебруара, на Дзень державносци, будзе представяц Сербию зоз ище осмерима музичарами на смикових инструментох на Медзинародней вистави „Експо”.

Младша дзивка Катарина ма 12 роки, грає на виолончелу и побиднїца є и лауреат на вецей републичних и медзинародних змаганьох. Доставала на вецей завoди од городу Нового Саду „Видовдански припознаня”, а 2019. и 2021. року наградзена є з боку Покраїнского секретарияту за младеж и спорт, за млади таланти у обласци музики.

Др Слободан Митрович у младосци помагал Руснацом у Шидзе як хореоґраф за сербски танци у КПД „Дюра Киш” у Шидзе, а його брат Ґоран бул велї роки активни член Дружтва. И нєшка на Шид, на родзину и приятельох нє забува, алє припознава же там нє одходзи часто, лєм кед му то обовязки дошлєбодза. У думкох и прейґ медийох и дружтвених мрежох, часто є виртуално присутни у своїм Сриме, у Шидзе.

КОЛЕКЦИЯ АКВАРЕЛОХ

Др Митрович ма и свойо гобиї, а єден з нїх и подобова уметносц. Окреме люби акварели и у тей хвильки ма колекцию вецей як 40 акварели. Медзи нїма и єден менши акварел Гелени Сивч.

– У шлєбодних хвилькох любим писац и виучовац историю християнских церквох и поровнуюце християнство, любим историю уметносци, а окреме малярство – гвари др Митрович.

И ДЗИВКИ МАЮ СВОЙО ГОБИЇ

Старша дзивка Оливера, окрем же є талантована у музики и посцигує вершински резултати, ма и єден гоби, а то моделинґ и єй фотоґрафиї ше на ходза на найвекшей шветовей берзи фотоґрафийох „Stock”. Младша дзивка Катарина окрем музики, барз люби конї и тренира шедланє.

Пред даскельома роками Слободан зоз супругу Санелу и дзивчатми Оливеру и Катарину

(Опатрене 81 раз, нєшка 1)