Же би оцени були совершени

автор м. тамаш, фото є. кухар
305 Опатрене

После скоро двох рокох роботи и функционованя школох и ученя школярох у присустве вируса корона, ґу новим условийом роботи прилагодзели ше и наставнїки, и школяре.

По конєц школского рока ище єст надосц часу и тоти школяре цо сцу учиц, маю нагоду отримац свой одлични успих, а тоти цо рахую же можу лєпше, тиж можу мац добри резултат. О тим же як мож успишно и лєгко учиц, за нашо новини гутори дипломовани психолоґ Соня Шанта, фахови сотруднїк – школски психолоґ у Основней пшколи „Йован Йованович Змай” з Дюрдьова.

– У условийох корони уложне додатне напруженє и час же би ше настава одвивала на квалитетни способ и же би школяре звладовали предвидзену наставну материю. Школяре у предходних двох рокох, на уровню школи, закончовали з истим успихом як и прешлих рокох, а преверйованя знаня зоз тестами указали же ше додатне закладанє виплацело, о чим шведоча и резултати школярох осмей класи на закончуюцим испиту. Гоч общи упечаток же школяре менєй часу препровадзели у ученю, бо кратши час були у школи, випатра же им таки способ настави заш лєм достаточно одвитує и же можу звладац найважнєйши змисти, чийо ше знанє и мера. И попри тим же конєчно чуєме од школярох же любя ходзиц до школи, вони ше барз добре знаходза у онлайн настави – гутори наша собешеднїца и додава же очиглядно же така настава дала добри резултати.

ВИПЛАНОВАЦ И УЧИЦ

До конца того школского року ище єст надосц часу, а тоти цо маю дзеку учиц, буду мац и добри резултати на концу школского рока.

Соня Шанта

– У ученю, як и у гоч хторей активносци дзе сцеме посцигнуц добри, або одлични резултати, нєобходне жаданє, одлука и активносци на посцигованю того цилю, треба виплановац, орґанизовац час и континуовано робиц и вец добри резултати нє можу виостануц. Цо ше дотика школярох, за початок найважнєйша дисциплина на школскей годзини и сконцентрованосц на наставни змист. Кед ше наставнїка слуха з увагу, досц мож научиц и на самей годзини, та вец дома лекциї мож научиц и швидше и лєгчейше, а кед пре дацо школяр нє сцигнє дома научиц, гевто цо чул може му помогнуц у случайох кед нє наявене одвитованє, або блиц контролни – гутори психолоґиня Шантова и додава же барз важна орґанизация ученя и других обовязкох у рамикох каждого дня.

– Мой совит школяром же би направели планер, до хторого кажди дзень буду уписовац свойо обовязки, школски и звонкашколски, и на основи того можу виплановац час хтори пошвеца ученю. Тот час завиши од рижних факторох, як од обсягу наставней материї, од темпа ученя школяра, а гевто цо важне, же ше учи за кажди наиходзаци дзень, так же ше нєнаучени лекциї нє нагромадзую и школярови вец лєгчейше. Медзи ученьом рижних предметох треба направиц кратши павзи, од 5 або 10 минути, кед треба прелуфтирац просторию, висц на швижи воздух, зробиц даєдну физичну вежбу, поєсц яблуко, або попиц погар води. Простория за ученє треба же би мала надосц шветлосци – гутори психолоґиня Соня.

ДОБРЕ ШЕ ПОРИХТАЦ ЗА ЗАКОНЧУЮЦИ ИСПИТ

Пред школярами осмих класох велька робота, бо кед посцигню високи резултати на закончуюцим испиту, годни ше уписац дзе жадаю.

– Вибор штреднєй школи, пририхтованє и упис жаданого образовного напряму барз важни, а часто и барз стресни процес у животу каждого основца и його родичох. Важни є, бо то нова фаза у животу младей особи, од хторей будзе завишиц єй дальши професийни живот. Процес є, бо ма два фази. Школяр перше, найчастейше з помоцу програми професийней ориєнтациї у школи и/або самостойно треба же би спатрел свойо потенцияли и схопносци, же би роздумал о тим хтори предмети волї и у хторих ма лєпши резултати, чи то дружтвени, чи природни науки, а чи уметносц. У тим му може помогнуц и школски психолоґ, хтори тестира професийни интересованя и способносци школярох и информує их хтори им образовни профили найвецей одвитую, спрам резултатох теста – гутори психолоґиня Соня.

Вона гвари  же треба вжац до огляду и яки можлївосци достац роботу у фирмох хтори єст у околїску у жаданим фаху. Треба побешедовац з людзми жаданих образовних профилох о їх искуствох у процесу образованя за одредзни фах, або кед у питаню ґимназия, о позитивних и неґативних бокох такого вибору и вец ше презнац чи єст таки школи и напрями у їх околїску – гутори наша собешеднїца и додава же ше штреднї школи и сами промовую з приходом до основних школох або зоз посиланьом плакатох. Школи ше представяю и на сайме образованя „Путокази”, хтори ше каждого року отримує у Новим Садзе. Прешлого року є отримани виртуално, та школяре прейґ интернета могли нащивиц штанд каждей школи.

ПОЧАЦ НА ЧАС

– Кед направя свой список жаданих напрямох, треба же би опатрели и число бодох, кельо требало у прешлих рокох за упис на тоти напрями. То нє муши буц правило, бо число бодох часто розличне, та ше нє треба цалком опрец на ньго, алє дава  даяки напрямки и часто є мотив вецей ше учиц. Школяре часто думаю же маю ище досц часу за рихтанє закончуюцого испиту, алє цо скорей почню, будзе лєпше. Вшелїяк, у тим случаю треба же би

хасновали планер до хторого упишу и кеди буду вежбац задатки зоз збирки задаткох за закончуюци испит. (Док нє сцигню тогорочни збирки, вежбац можу и зоз прешлорочних.) При концу школского року, хтори ше за школярох осмих класох закончує скорей, треба вецей учиц, же би ше поправело и общи успих и же би ше посцигло жадани просек оценох, хтори ше тиж бодує при уписованю до штреднєй школи. Барз важне же би ше пририхтованє за закончуюци испит положело цо скорей до планеру и почац з ученьом.

ПОВТОРИЦ ЗАПАМЕТАНЕ

У технїкох ученя важна часц повторйованє. Психолоґиня Шантова гвари и же после каждого пасуса школяр треба же би завар кнїжку и повторел тото цо ше здогадує (важне же би кнїжка/тека була заварта, бо кед школяр повторює з отворену, попатра на змисти видзи му ше же шицко зна, а у школи ше то иншак укаже). Кед заш отвори кнїжку/теку, подцагнє тото цо ше здогаднул, и гевто цо му ше видзи же значне, алє нє повед, и заш ше преслуха. Так роби зоз каждим пасусом покля нє дойдзе по конєц лекциї, кед завера кнїжку/теку и повторює шицко цо ше здогадує зоз лекциї, з тим же кед тераз отвори кнїжку/теку же би видзел цо препущел, вельо му лєгчейше, бо найважнєйше подцагнуте. За подцагованє тексту мож хасновац рижни фарби, хтори можу означовац и розличну важносц часцох текста. Найважнєйше же би нє було шицко подцагнуте, алє лєм найважнєйше, бо кед ше то научи, школяр хтори учел з розуменьом (пред тим себе розяшнєл кажде виреченє), може лєгко надбудовац свойо одвитованє зоз своїма словами.

– Математика и задатки з других предметох ше учи з вежбаньом, покля за ученє странского язика нєобходне предвидзени слова научиц напамят. Други наставни предмети нє треба учиц напамят, бо таке знанє краткотирваце, а таке ученє чежке и вельки є прицисок за школяра, а школяр ше вец часто нє може знайсц кед наставнїк поставя подпитаня – заключує психолоґиня Соня Шанта. 

 

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ