Живот и робота у Америки – богате искуство

автор Сара Планчак
991 Опатрене

Добре позната америцка орґанизация „Work and Travel” уж роками оможлївює младим людзом и студентом же би одпутовали до Зєдинєних Америцких Державох, там жили и робели през лєтню, лєбо жимску сезону. Програма найчастейше тирва од три до штири мешаци, а право приявиц ше маю студенти зоз цалого швета.

Алексей Надь з Руского Керестура ше прешлого року першираз одшмелєл пойсц на далєку драгу до Америки и на тот завод виприповедал за наш часопис яке було його искуство. Алексей студент Технїчней школи фахових студийох у Новим Садзе, напрям електротехнїка, а у тей хвильки закончує остатнї рок.

Же би ше могло квалификовац за програму Work and Travel, потребне сполнїц одредзени условия. Насампредз, студент муши буц порядни и начас окончовац свойо студентски обовязки, муши знац анґлийски язик, достаточни за каждодньову комуникацию и роботу, а нєобходна и виза за леґалне пребуванє и роботу. Алексей шицки тоти условия сполнєл,  а о своїх початкох одходу до Америки виприповедал꞉

­– Препорученє за „Work and Travel” сом достал од шестри. Понеже вона мала позитивне искуство, нє мал сом цо чекац. Приявел сом ше до єдней зоз аґенцийох у Новим Садзе хтора задлужена за тоту програму. Понеже аґенция задлужена за векшину стварох хтори ше одноша на пребуванє у Америки, а аґенциї єст вецей, важне потрафиц одвитуюцу, а вец далєй нїч нє проблем. Насампредз, нєобходне буц порядни студент хтори нєзаняти, даєдни аґенциї глєдаю же би просек студента бул понад 8,  алє найважнєйше положиц шицки испити по датум визираня. За доставанє визи, за каждого важа иншаки правила. Єдине цо важи за шицких студентох то же треба же би положели цо вецей испити – толкує Алексей.

Векшини студентом основна причина приявйованя за тоту програму то вшелїяк заробок. Но, же би ше дошло по заробок, нєобходне перше найсц одвитуюцу роботу, а о тим Алексей гвари꞉

– За глєданє роботи постоя два можлївосци. Перша можлївосц то же би студентови аґенция нашла роботу. Аґенция теди посила CV фирмом зоз хторима сотрудзує и на таки способ вони одредзую чи запошля студента. Друга можлївосц то самостойне глєданє роботи. Я ше опредзелєл за другу можлївосц, понеже сом жадал робиц и пребувац на истим месце як и моя шестра. Кед же ше фирма опредзелї за студента, контактую го же би з нїм направели интервю и так видзели чи го прилапя до фирми. Познєйше му явяю чи достал роботу, чи нє. Понеже я ишол на уж „познате место”, нє мал сом потребу мац интервю. Робел сом як кухар у ресторану, у месце дзе сом и пребувал. Спал сом у хижи хтора була даскельо километри оддалєна од моєй роботи, та сом на роботу ишол на бициґли хтору сом там и купел, алє и на городским автобусу – толкує наш собешеднїк и далєй предлужує о искуству на роботи и заробку꞉  

– На роботи ми було барз добре. Бул сом презадовольни. Нє мал сом искуства роботи у кухнї, алє ми колеґове шицко указали и обяшенєли. Нє требало ми вельо часу же бим ше знашол и похопел шицко цо требало. Робота ми нє була чежка, алє мушим припознац же дакеди було барз горуцо. Робел сом шейсц раз до тижня, а роботни час ми завишел од того кеди була остатня поручбина, а хтора була вязана за кухню. Найчастейше сом робел од 10 рано до пол 10 годзин вечар, понеже кухня робела до 9 вечар. Нормално, нє мушел сом робиц тельо на истим месце, могол сом найсц и другу роботу, алє сом ше опредзелєл лєм за єдно место. Понеже векшина студентох роби два роботи, роботни час барз флексибилни и роби ше кельо мож. Можем повесц же сом добре заробел, понеже сом доставал 20 долари на годзину – задовольно приповеда Алексей.

Алексей робел и пребувал три и пол мешаци у Мейну, у Портланду, з хторим бул презадовольни, а спал у хижи хтору дзелєл зоз цимерами.

– Портланд як варош ми ше барз пачел. Досц ма вельку поверхносц, алє як сом спомнул, мал сом бициґлу и явни превоз. Тиж, Портланд желєни и цихи варош, нєт вельо транспорту, та є прето прекрасни. Спал сом у хижи хтора мала вецей просториї. Жена хтора видавала тоту хижу видавала кажду просторию, та нас у єдней хвильки було седмеро, а я хижу дзелєл зоз єдним хлапцом зоз Чарней Гори – здогадує ше Алексей.

Велька предносц тей програми, як гвари вон, и тота же учашнїки маю можлївосц упознац людзох розличних културох, зоз цалого швета, и здобуц нови товаришства хтори буду тирвац цали живот.

– Попри колеґох зоз роботи, упознал сом и велїх людзох зоз Америки, алє и других студентох хтори там пошли. Зоз даскелїма людзми хтори робели у ресторану сом остал у контакту, а аж гварели же би сцели, у наиходзацих рокох, присц нащивиц Сербию – гвари Алексей.

Єден од найвекших препреченьох одходу до иножемства зна буц язик, окреме тот з хторим зме, до теди, нє мали так вельо контакту. Понеже анґлийски уж досц засупени, и наш собешеднїк потвердзел же му язик нє бул велька бариєра у комуникациї꞉

– Зоз анґлийским сом нє мал проблем. Вше сом любел патриц филми по анґлийски, та знам язик барз добре. Нормално, требало ми даскельо тижнї же бим ше звикнул на бешеду, алє познєйше сом нє мал проблем анї бешедовац по анґлийски, анї роздумовац на нїм. Велї ме и похвалєли же добре бешедуєм – заключує Алексей хтори, на концу, наглашує же и того року планує пойсц до истого места и до истого ресторану, та з тей нагоди, шицким студентом препоручує же би пошли, видзели и дожили живот прейґ океану бо, як гвари, наисце вредзи!

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ