Жима гражданского самозадовольства

автор мария перкович 21. януар 2019

Гражданска часц Сербиї уж шесту-седму соботу протестує „з народом”, под условийом же тот исти народ фини швет, школовани, културни и нє провадзи „Фарму”. Националистична часц Сербиї  тиж так даскельо соботи вєдно „з народом”, под условийом же тот народ нє гоч яка прощава, алє з кореньом, голєм з даєдней побочней линиї Карадьордєвичох, кед уж нєт Неманїчох. Дзе ту ширина, дзе ту меншини? Анї єдну фракцию, випатра, нє трапя таки питаня.

Граждански протести у Сербиї уж скоро три децениї  виказую зведзеносц розума и поглядох на „сущни” и „фундаментални” проблеми того дружтва: виберанкову крадзу и медийну цмоту. Лєм тото може порушац протести, а нїяк, наприклад  експлоатация роботнїка, Закон о роботи, криминал и насилство, (нє)иснуюце здравство, судство и просвита. Лєм медиї. И виберанки.

Кед гражданскей класи вежнєце можлївосц же би ше самозадовольно опатрала у медийох чийо змисти, по єй думаню, достаточно на уровню и достойни, розє ше и вец соботами протестує. На медийох гражданска класа сце  видзиц тих цо єй достойни а нє риялити, сце чуц оперу, а нє турбо-фолк. Значи, турбо-фолк ґенератор проблему. И риялити. Шицко друге супер, лєм же панує медийна цмота.

Медиї проблем, бо єдна часц  гражданскей класи тераз на нїх нє заступена. Тота часц  хтора сце часц власци, моци и пенєжу од тей другей часци, хтора у медийох (пре)заступена. Розлика медзи гражданску класу хтора соботами протестує, и тоту хтора нє протестує, у тим же тота перша зна кус вецей анґлийски слова, и поняца як цо „оптимизация” лєбо „рационализация” лєгчейше удзива до правилного контексту. Углавним одразу може розпатрац и по три поняца и феномени, правда, насампредз тоти технїчней природи. Кланя ше по жем пред „експертами” хтори знаю шицко. И прето дума же єй припада простор на телевизиї и часц власци, голєм таки яки ма и тота друга часц гражданскей класи, хтора ше, насампредз, по жем кланя пред  вождами, односно вождом, хтори тиж шицко зна.

Яки, значи, вимоги гражданскей класи хтора протестує? Да ше скоро нїч нє пременї. Можебуц би пременїц подаєдного министра лєбо предсидателя, хтори баш наисце превершели. Гоч то релативне. Сиґурне же сцу вецей простору на телевизиї, и вецей опери и емисиї з „лайфкоучинґу”. Но, кед ше врациме на початок, на питанє  же дзе у беоґрадских протестох ширша слика лєбо меншини, видно же вецейдеценийна националистична гистерия дала резултат.  Без огляду же ше половка учашнїкох трима за гражданство, а половка за Сербох, и єдни и други, перши нєсвидомо а други цалком свидомо, тримаю же ше ту роби лєм о Сербох, евентуално и Сербкиньох. И ту конєц, народ гомоґенизовани. Лєм же ше єдна його часц сце частейше сликовац за телевизию.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 58 раз, нєшка 1)